WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Художні виставки в Україні у 2006 році - Реферат

Художні виставки в Україні у 2006 році - Реферат

останнім часом серед молоді поставангардних рішень, нерідко вторинних за своєю суттю, порожніх за формою та змістом, дебютанти задекларували радикально іншу творчу платформу, основану на солідних здобутках європейського та українського живопису першої третини ХХ ст. Це, по суті, повернення, але на іншому рівні сучасного світовідчуття та формального осмислення, до уроків високої колористичної культури. Загалом, у творах молодих художників відчувається вдумливе ставлення до національних мистецьких традицій. Однак творчі зацікавлення М. Сидоренка та Н. Кручкевич-Сидоренко не обмежуються, як засвідчила персональна виставка, лише активним діалогом з образотворчою класикою - у своєму мистецтві вони прагнуть бути цілком сучасними виразниками своєї доби. Саме тому імпульси для творчості вони шукають у навколишній дійсності, довіряючись з одного боку, незамуленій автентичності безпосередніх вражень, а з іншого - вбираючи в себе нові світоглядні вартості та творчі ідеї сучасного світового мистецтва та культури. У живописі М. Сидоренка відлунюють переплавлені у його творчому темпераменті уроки світового мистецтва - колорійно-композиційна культура майстрів французького живопису початку ХХ ст. У живописі М.Сидоренка також прочитується його творча спадкоємність із досвідом львівської школи живопису, зокрема Р. Сельського та К. Звіринського. Та попри усі відчутні у живописі М. Сидоренка уроки його вчителів та попередників, його твори позначені виразними індивідуальними рисами, своєрідним почерком, якому властива стриманість, гармонійність урівноважених композиційних побудов, м'якість узагальнених пластичних силуетів, а понад усе - інтелігентне оперування кольором, побудоване на багатстві тонких тональних та тепло-холодних контрастів.
Н. Кручкевич-Сидоренко - художниця більш емоційна і безпосередня у своєму живописі. Образи її - а це, переважно, краєвиди Львова, його мальовничі околиці, гірські пейзажі, квіти та натюрморти - сповнені настрою і тонкої поезії життя. Твори художниці полонили широтою авторського вислову, тонкою поетичною настроєністю образів та артистизмом виконання. Відчувалося, що художник уміє мислити категоріями сучасної живописної пластики, усвідомлюючи себе повноправним спадкоємцем мистецької культури попередніх поколінь [74].
Свято гармонії, краси, кольорів, ліній і пластики, калейдоскоп образів - це те, що мали можливість бачити відвідувачі Львівської галереї мистецтв. Змінювалися виставки, автори, але залишалося враження причетності до мистецтва, культурного процесу у його реальних окресленнях та прикметах. Ці виставки впливали на контекст духовного простору, несли певну естетичну та інтелектуальну інформацію. Великою була увага до виставок львівських художників як загальних ("Західноукраїнське сакральне мистецтво ХХ ст."), так і персональних ( експозиції Г. Трояна, П. Сипняка, М. Савки-Корчмар тощо.). Готуючи персональні виставки, працівники Львівської галереї мистецтв виходили з того, що експозиції праць одного автора необхідні хоча б тому, що дають можливість наблизитися до таїн творчості, простежити шлях митця, утвердити те краще і суттєве, що вирізняє його особистість. Такі виставки давали нагоду пізнати, зрозуміти та відчути пропоноване нам дуже індивідуальне бачення життя, його проявів і колізій, причому не просто бачення, а художньо усвідомлене. Виставки минулого року у Львівській галереї мистецтв розкрили цілий масив сторінок мистецького життя Львова, України, їх контекст і значення, а також місце у загальноєвропейському русі [75].
Все більше значення та резонанс у минулому році мали художні пленери та виставки за їх підсумками. Звісно, подібні заходи проводилися і у попередні роки, але саме 2006 року значно збільшилася кількість художніх пленерів (як міжнародних та всеукраїнських, так і міжрегіональних та обласних), а їх творчі результати привернули широку увагу мистецтвознавців та глядачів. Зокрема, підсумком Міжнародного пленеру "Україно, моя Україно" стала виставка в Центральному будинку художника. Пленер організували Міністерство культури і туризму та Український культурно-просвітницький центр "Дружба". Захід проходив у Києві та Львові у ньому брали участь кращі художники українського походження з Австрії, Білорусі, Латвії, Молдови, Росії, Румунії, Польщі, Чехії та Хорватії. У столиці об'єктами для малювання було обрано пам'ятки історії і культури, серед яких Золоті ворота, Поділ, Музей народної архітектури та побуту, краєвиди міста. Також учасники пленеру провели чотири дні у Львові. Що малювати - майстри обирали самі. У Львові вони зображали Успенську церкву, каплицю Боїмів, "Арсенал". ""Пленер" - це можливість порівняти, як впливає асиміляція на митця, - вважає голова львівського відділення НСХ України О. Микита. - По картинах ми можемо побачити, чи зберігають художники свою самобутність, вітчизняну школу, чи навпаки, опираються на іноземні здобутки" [76].
З 1 по 13 серпня 2006 року, вже втретє у Вінницькій області, відбувся Міжнародний мистецький пленер "Поташня - чарунка Поділля", куратором якого був український художник та педагог П. Колісник, який мешкає у Словаччині. У заході брали участь художники з України та Словаччини, зокрема, М. Бондар, В. Бондар, Л. Воєдило, В. Гарбуз, П. Полісник, В. Корчинський, І. Малевич, О. Соловей, І. Юр'єв. По завершенні пленеру у Музеї культури села Поташні відбулася підсумкова виставка учасників мистецького заходу, яка супроводжувалася концертом і святковою частиною за участю українських поетів [77].
У травні 2006 року у Запоріжжі відбувся традиційний Всеукраїнський мистецький пленер "Хортиця крізь віки", організований Міністерством культури і туризму України, НСХ України та Запорізькою організацією НСХ України. Мета проведення пленеру - відродження історичного жанру в українській образотворчості, привернення уваги митців до глибокого осмислення героїчної історії України. До участі у пленері було запрошено митців усіх жанрів образотворчого мистецтва: живописців, графіків, скульпторів, художників декоративно-ужиткового мистецтва. 30 художників з Києва, Донецька, Харкова, Луцька, Черкас, Запоріжжя та інших міст мали можливість подорожувати та творчо працювати на легендарній Хортиці, відвідати Національний історико-культурний заповідник "Кам'яна могила" та інші пам'ятні місця Запорізької області. По закінченні пленеру велику виставку робіт його учасників було розгорнуто у виставкових залах Запорізької організації НСХ України [78].
У творчій базі НСХ України у м. Седневі Чернігівської області відбулося традиційне свято "Седнівська осінь", у якому взяли участь художники з багатьох регіонів України, письменники Ю. Мушкетик, Є. Дудар, артисти, музиканти, представники громадськості та владних структур. Учасники пленеру організували виставку робіт, що були створені під час проведення заходу. На ній було показано роботи представників усіх районів Чернігівської області
Loading...

 
 

Цікаве