WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Музеї Львівщини: новостворені і не створені - Реферат

Музеї Львівщини: новостворені і не створені - Реферат

скла. Численні витвори мистецтва, що залишаються після них, за браком спеціального приміщення доводилося зберігати в Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького.
У зв'язку з цим виникла ідея створення в місті Музею скла, який мав розміститися в підвальному приміщенні палацу Бандінеллі [10]. Подарувати місту такий музей запропонувала Постійна комісія з питань культури, духовного відродження, засобів масової інформації та туризму Львівської обласної ради.
У 2005 р. було здійснено поточний ремонт приміщення, але через труднощі з фінансуванням, Музей скла було відкрито тільки у вересні 2006 р. до 750-річчя Львова [29, 41].
Для нового закладупрацівниками Львівського історичного музею було відібрано археологічні експонати з історії розвитку гутного промислу. В музеї можна також побачити унікальні композиції зі Словаччини, Литви, Франції, США та Чехії, але основний акцент все ж зроблено на роботах львівських митців. Експозиція музею змінюватиметься щомісяця.
Великою популярністю серед гостей міста лева користується Львівський Музей пивоваріння. Експозицію було відкрито в жовтні 2005 року до 290-ї річниці "Львівської пивоварні" [9, 13]. На площі 600 квадратних метрів реконструйовано історичні приміщення з урахуванням європейського досвіду оформлення схожих експозицій.
В Музеї представлено статут Львівського акціонерного товариства пивоварів 1897 року, колекції рецептур та етикеток початку ХХ століття, старовинну дерев'яну тару, кухлі, пляшки, унікальний пристрій для розливу пива. "Львівська пивоварня" продовжує збір експонатів.
У жовтні 2006 року народними майстрами Д. Каганюком та О. Смеречинською-Мартинович за підтримки американського Корпусу миру в приміщенні школи № 13 м. Соснівки (Червоноградська міська рада) було відкрито Музей гончарного мистецтва [36].
У новоствореному музеї зібрано вироби з глини різних регіонів України - Чернігівщини, Полтавщини, Київщини. Є також козацькі горнятка, гаварецька і сокальська кераміка ХІХ ст.
Найстаріші експонати - зразки кераміки черняхівської культури (V ст. до н. е.), зразки пальчикової цегли з резиденції Б. Хмельницького в с. Суботові. Музей і далі поповнюватиметься новими експонатами.
На жаль, здійснилися далеко не всі задуми музейників щодо заснування нових закладів у м. Львові та містах області.
Однією з причин є проблема фінансування майбутніх музеїв.
Доля майбутніх музеїв часто вирішується в нелегкій боротьбі за приміщення, на яке претендують, або яким володіють інші структури.
Так, конфліктна ситуація виникла між Львівською дирекцією "Укрпошти" та адміністрацією Львівського історичного музею через право на приміщення першого поверху палацу Бандінеллі [20].
Представниками "Укрпошти" планується розміщення в старовинній споруді експозиції Музею пошти. Натомість адміністрація Історичного музею вважає, що працівники "Укрпошти" не мають відповідної кваліфікації для підтримки постійного функціонування музейної експозиції. До того ж, згідно з рішенням міської влади, приміщення належить Львівському історичному музею.
Незважаючи на те, що зрозумілою є як позиція поштовиків, котрі вклали в реставрацію палацу Бандінеллі мільйон гривень, так і претензії музейчиків, доля музею залишається невирішеною [1].
Цілою низкою причин зумовлюється необхідність відкриття в обласному центрі музею ікони.
Унікальна колекція творів сакрального живопису з фондів Національного музею у Львові ім. А. Шептицького довгий час зберігалася в сховищі, обладнаному в приміщенні Вірменського собору.
Після передачі собору вірменській громаді Львова гостро постала проблема розміщення безцінної музейної колекції. На даний час експонується лише незначна її частина.
Не вистачає виставкових площ, реставраторів, а також коштів на відновлення приміщення по вулиці Драгоманова, 42, де був перший в Україні Музей українського мистецтва ХХ століття, і де тепер мав би розміститися Музей ікони [21].
Від суми виділених коштів та від темпів ремонтних робіт залежить, чи відкриється в місті Лева музей А. Шептицького.
Про необхідність створення у Львові такого музею свідчить той факт, що речі, пов'язані з життям і діяльністю А. Шептицького, зберігаються в різних місцях. Цінна література і рідкісні документи - у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України та в історичному архіві, крісло з червоного дерева, оббите оксамитом, - у митрополичих палатах, священицький одяг - у соборі св. Юра, побутові речі - у церкві св. Миколая, родинні альбоми світлини - в Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові.
З відкриттям музею місто мало б чудовий історичний комплекс. Адже в ньому вже споруджено музей жертв репресій, музей визвольної боротьби, а також пам'ятник С. Бандері. В місті зібрано чимало матеріалів для майбутньої експозиції. Є й спеціалісти, які досліджують життя провідника на науковому рівні.
На жаль, у міському бюджеті немає необхідних коштів, і будинок, де жив С. Бандера під час навчання в гімназії, і в якому можна було б розмістити експозицію майбутнього музею, стоїть зачиненим.
На думку спеціалістів, розмістити музей було б доцільним по вул. Зеленій, в колишній садибі Федів. У зв'язку з цим вкрай необхідні кошти на завершення капітального ремонту пам'ятки архітектури [16].
Наприклад, на відкриття в м. Стрию музею-садиби провідника ОУН-УПА С. Бандери необхідно близько 70 тис. гривень.
Нелегким завданням виявилось відкриття музею І. Гнатюка в м. Бориславі. Втіленню благородної справи в ім'я розвитку та примноження національної культури заважають причини суб'єктивного характеру. Міська влада, всупереч закону, відмовляється дати дозвіл на приватизацію приміщення.
У зв'язку з цим представники громадськості прийняли рішення звернутися до суду. Письменницька спілка також має намір направити відповідного листа до державних органів [28].
Немає коштів і на відкриття історико-культурного заповідника у с. Сільському Миколаївського району - батьківщині білих хорватів, яка славиться, зокрема, печерними храмами та язичницьким святилищем Івана Купала [17].
Упродовж років мешканці Буського району Львівської області вимагають повернути громаді палац графа Бадені, який на даний час належить Міністерству оборони України [5, 27, 29]. Представники громадськості звернулися з листом до
Loading...

 
 

Цікаве