WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Людина і костюм. Український традиційний одяг - Дипломна робота

Людина і костюм. Український традиційний одяг - Дипломна робота

чумацькі, лоцманські. В них вишивка розташована вздовж пазухи, на комірі, по низу прямих, незбираних широких рукавів.
У сорочках з уставками вишивка на комірі, манжетах. Підгрупу уставкових сорочок створюють так звані стрілкові, вистіжкові. На плечах накладні смуги - стрілі. Такі сорочки набули поширення наприкінці XIX - на початку XX ст. на Полтавщині, Дніпропетровщині. З 20-х років в артілях, на фабриках почали виготовляти чоловічі сорочки - "чумачки" і "гуцулки".
Локальні властивості сорочок виявляються у розміщенні вишивки на рукавах, комірі, нагрудній частині, подолі тощо.
За характером декорування сорочки поділяються на вишиті, мережані та ін., за матеріалом мережання - вишиті шовком, золотими, срібними, металевими нитками, бісером і под., за колористичним трактуванням - вишиті (мережані) білими: білими, сіруватими й охристими, чорними, червоними і чорними, червоними і синіми, різнокольоровими нитками.
Народні майстри, художники-модельєри своєю творчістю вносять нові риси у сучасне мистецтво моделювання сорочок.
Для вишивання необхідні такі інструменти та матеріали: голки, нитки, тканина, ножиці, наперсток. Використовують також - п'яльця, ниткопритягувач. При підготовці до вишивання потрібний копіювальний папір, калька, олівець, сантиметрова стрічка, шпильки.
Голки. Для вишивання краще мати набірспеціальних вишивальних голок. Такі голки мають збільшене вушко, в яке легко затягувати нитку. Це дуже зручно, адже під час роботи доводиться часто змінювати нитку. До того ж затягнута в таке вушко нитка менша перетирається під час вишивання. У наборі є голки різної товщини. Підбирають голку відповідно до тканини і нитки. Чим тонша тканина, тим тонші мають бути нитка і голка. Занадто товста голка, проколюючи тканину, залишатиме на ній отвори.
Тонкими голками вишивають на марнізеті, батисті, крепдешині і тонкому нотні, середніми за довжиною і товщиною - на лляних та бавовняних тканинах, товстими - на грубій тканині, зокрема на вовні.
Нитки. Для вишивання використовують найрізноманітніші нитки: бавовняні, лляні, шовкові, синтетичні, шерстяні. Найчастіше використовують найрізноманітніші нитки: бавовняні, лляні, шовкові, синтетичні, шерстяні.
Найчастіше вишивають нитками "муліне". Муліне краще зберігати в косах. Кожний моток розрізають в одному місці і сплітають пасмами між собою. При такому зберіганні із коси можна витягувати будь-яку кількість ниток. Якщо ж після вишивання залишалася частина невикористаної нитки, то її намотують у поперек коси і пізніше використовують.
Наперсток. Наперсток потрібно добирати точно за розміром середнього пальця правої руки так, щоб він. і не був великий і не стискував пальця. Найкращими є наперстки, виготовлені з нержавіючої сталі. Спочатку при використанні наперстка відчувається певна незручність у руках пальців, але з часом це відчуття минає. З товстою тканиною рекомендується працювати тільки з наперстком.
Ножиці. Вишивальниця повинна мати в своєму вжитку три пари ножиць - для розкрою тканини, середніх розмірів - для обрізування кінців ниток та маленькі, які особливо потрібні при вишиванні з вирізуванням. Леза ножниць мають щільно змикатися і бути гостро наточеними.
ВИСНОВОК
"Старі дерева не гнуться, сиві ріки не висихають" - мовить прислів'я про міцність давніх традицій.
Старовинне мистецтво вишивки вже багато століть іде від покоління до покоління, чаруючи глибинним змістом та поетичною красою душі людей. Не втратила вона свого значення і в наш час. Про це свідчить популярність виставок народного декоративного мистецтва, де вишивці, а особливо моделям одягу за народними мотивами, відводиться значне місце.
Готуючись до вибору теми, для моєї дипломної роботи, я побувала на виставках, їздила по музеях, де мала змогу споглядати чудові роботи видатних та невідомих майстрів.
Андрій Малишко якось сказав, що справжній поет той, хто не тільки бачить навколишній світ, а й уміє малювати його своїми фарбами. А й справді, скільки любові до своєї праці, натхнення, невимірної фантазії потрібно мати у своєму серці, щоб творити заради краси, на радість людям. Тому й проймаєшся шанобливою повагою до художниць, які тепло і велич своєї душі дарують усім, хто хоч якось доторкнувся до їхнього високого мистецтва.
У своїх творах майстрині вірно й повно передають естетичні уподобання народу, провідне в світорозумінні багатьох поколінь. Це - гармонія і вишуканість, багатобарвність і водночас природність, це традиційність орнаментального рисунка і його композиції, що веде від дідів-прадідів. Орнаментальні мотиви являють собою комплекс образів, джерелом виникнення яких є реальний навколишній світ. Саме тому створеними в орнаментах образам властива своєрідна умовність і узагальненість форм, як і взагалі народному мистецтву. Навіть не замислюючись, не прагнучи того свідомо, майстри у своїй творчості розкривають глибини й підвалини народних традицій.
Колірний, орнаментальний та символічний світ вишивальниць напрочуд різноманітний.
Давня, вже майже забута, символіка стає співзвучною сучасної людини. Завдяки широким асоціаціям і невимірній фантазії, образи їхніх вишивок поєднують нас з природою, занурюють у світ поезій, фольклору, звертають до глибини народного мистецтва, народної мудрості. А все це йде від щирого серця, відкритої поетичної душі, палких почуттів до своїх традицій і живої неординарної людської думки.
Саме традиції нашого народу надихають на створення чогось нового, але з певним використанням глибоких корінь. В наш час, будуть дуже актуальними вироби, які перегукуються з сивою давниною.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бушина Т.І. Декоративно-прикладне мистецтво Радянської Буковини. - Київ, 1986.
2. Головацький Я. О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичине и Северо-Восточной Венгрии. -СПб., 1877.
3. Горленко В.Ф. Матеріальна культура українців в контексті порівняльно-етнографічного вивчення слов'ян // Народна творчість та етнографія. -1983. - № 3.
4. Захарчук - Чугай Р.В. Українська народна вишивка. Західні області УРСР. - Київ, 1987.
5. Кожолянко Г.К. Матеріальна культура населення Північної Буковини в кінці XVIII - на початку XX ст. - Київ, 1989.
6. Кожолянко Я.І. Традиційний народний одяг українців Північної Буковини // Народна творчість та етнографія. -1988.-№5.
7. Кульчицька О. Народний одяг західних областей УРСР. -Київ, 1959.
8. Матейко К.І., Полянська О.В. Одяг. У кн. Гуцульщина. -Київ, 1987.
9. Ніколаєва Т.О., Кара-Васильєва Т.В. Особливості народного вбрання та вишивка Українського Прикарпаття // Народна творчість та етнографія. - 1988. - № 3.
10. Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів. - Київ, 1978.
11. ШухевичВ.Гуцульщина.-Ч. І.-Львів, 1899, ЧИ. 1901.
Loading...

 
 

Цікаве