WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Людина і костюм. Український традиційний одяг - Дипломна робота

Людина і костюм. Український традиційний одяг - Дипломна робота

важливих діючих чинників у створенні людиноюсвого оточення і костюма як продовження своєї особистості було уявлення про прекрасне, красу, постійне прагнення пошуків естетичного ідеалу. Бажання знайти еталон краси завжди супроводжувало людину, і саме костюм давав можливість підсилити, доповнити зовнішні природні дані, розкрити внутрішній духовний світ, створити ідеальний образ людини своєї епохи.
У процесі еволюції удосконалювався досвід у питаннях гармонії та композиції. Спостереження над оточуючим світом, використання цих спостережень у своїх духовних потребах давало людині відчуття пластики форми, ритміки, пропорцій, необмежних властивостей матеріалів, розуміння емоційного впливу, сприймання людиною кольорів, відповідно можливості їх наповнення символічним змістом. Використовувалося не тільки декоративне, а й знаково-семантичне призначення орнаменту; окремі деталі одягу, прикраси наповнювалися духовним, сакрально-захисним змістом.
Опанувавши закономірності гармонії та композиції, людина в різні історичні періоди піднімалася до вищого, істинного розуміння краси, створюючи справжні твори мистецтва. В костюмі, архітектурі, декоративному мистецтві гармонійно поєднувались функція, конструкція, естетика і духовність. З часом додавалося штучне прикрашання, композиційні та художні надмірності, нарешті - гротеск, що призводило до втрачання рівноваги між костюмом і створеним людиною оточуючим середовищем та й самою людиною і, зрештою, до спаду, кризи в мистецтві. На зміну старих художніх прийомів приходили пошуки нових естетичних ідеалів, еталону людської краси і, відповідно, нових художніх форм костюма, нового стилю. Вся історія "художніх стилів" і яскравого відображення їх в історії костюма побудована на певній циклічності: досконала простота - художня довершеність - надмірність - криза - пошуки нових художньо-стильових форм. Перехід до нового стилю здебільшого відбувався "революційно", баз'уючись на протилежних існуючим принципах гармонії та композиційних прийомах, але ж певною мірою "по спіралі", керуючись істиною: "нове - добре забуте старе".
В основу нових високих ідеалів часто лягали забуті образи і художні прийоми, які відповідали естетичним поглядам, духовному наповненню людини даного періоду. Відроджені, удосконалені і оновлені художні принципи на даному етапі економічного й технічного розвитку суспільства, його духовних і творчих можливостей лягали в основу створення неповторного образу, ідеалу людини своєї епохи та оточуючого її середовища. Існуючий творчий досвід кожного народу поповнювався новими стильовими напрямами і художніми прийомами, що, в свою чергу, збагачувало світову культуру.
На історії костюма, динаміці форм і художніх прийомів при його створенні різними народами простежується поступовий перехід від досконалих, простих, високохудожніх до перевантажених форм, на зміну яким знову приходять нові художньо-стильові рішення. Можна згадати різні етапи розвитку античної культури Давньої Греції, вищі досягнення якої були результатом демократичного державного устрою, піднесення ролі людини, її духовної та фізичної досконалості, розуміння ідеальної краси, а також значення для суспільства ролі художників та мистецтв. Так, на зміну вишуканій простоті Дорійського, художній досконалості Іонійського приходить певна перевантаженість Корінфського стилю і, як кульмінація античного періоду Давнього Світу,- пересиченість зовнішньою красою в культурі Риму. На зміну останнім приходить нова ера - зародження ідеалів християнства, відображена в мистецтві та художніх формах костюма Візантії, Київської Русі.
Художньо-стильові риси в мистецтві, архітектурі та костюмі феодальної, середньовічної Європи пов'язані з релігійними християнськими канонами, впливом культури Сходу, з відходом від інтересів людини, її земного життя, забороною оголення тіла. Середньовіччя характерне формуванням двох стильових напрямів, протилежних у художньому відношенні. В період раннього середньовіччя злиття античної і варварської культур спричинило виникнення Романського стилю (IX-XII ст.), характерного своєю монументальністю, масивністю форм в архітектурі і костюмі. З часом зароджується лицарство; особливе ставлення до жінки сприяє появі ідеалізованого образу "прекрасної дами". В архітектурі та костюмі поступово порушуються природні пропорції, пов'язані з будовою тіла людини, утворюються штучні видовжені форми, протилежні масивним, об'ємним формам романського періоду, що завершується гротескним Готичним стилем (XV ст.). Костюм пізньої готики (Бургундська мода) був втіленням витонченості, вишуканості, але ж стрільчасті, стрімкі, спрямовані вгору головні убори, дивовижні пропорції костюма, неймовірно подовжений силует взуття - все порушувало пропорції тіла людини і водночас виробляло своєрідні закони краси та композиції, відповідні естетичним ідеалам своєї епохи.
На зміну надмірним готичним формам у культурі європейських країн поступово повертаються ідеали краси, в основі яких лежать духовні цінності античної Греції. У найзаможніпгій на той час країні Європи - Італії (XIV ст.), через яку проходили торговельні шляхи та відбувався постійний зв'язок між країнами Сходу і Заходу, відроджуються гуманістичні ідеї античної культури, стверджуються цінності людської особистості, внутрішнього світу людини, зростає інтерес до її земного життя. Виняткову роль у суспільстві займають митці, відбувається надзвичайний розквіт мистецтв. Костюм відіграє важливе значення у створенні піднесеного образу людини періоду Ренесансу. Одяг виготовлявся з високохудожніх дорогих тканин, відзначався простотою і досконалістю форм, гармонією пропорцій, вишуканою природною пластикою, що підкреслювало красу людини. Стиль Ренесанс з часом також завершується гротеском стилів Бароко і Рококо і т.д. Час появи та тривалість стильових канонів у різних народів були різними і залежали від давності і походження народу, ступеня його історичною розвитку, державного устрою, зовнішніх торговельних та культурних контактів.
Взаємодія впливу однієї культури на іншу, залишки в культурі слідів попередніх етнічних верств - явища органічні, оскільки жоден народ, країна не існували ізольовано і неможливо знайти хоча б одне плем'я, яке б зберігало первісну етнічну чистоту. Але ж на різних територіях прояви в культурі полі- або моноетнічних тенденцій були різними. Етнічною багатобарвністю відзначалися саме ті землі, через які пересувалися племена під час розселення народів, а також території, через які пролягали великі торговельні шляхи, що з'єднували різні частини світу ("Великий шовковий шлях", "Шлях із варяг у греки" тощо). Таким чином, взаємозбагаченню культур сприяло географічне розташування країни, релігія, відкритість до зовнішніх контактів (шляхи сполучення, торгівля, культурні зв'язки), військові дії, економічні чи політичні взаємовпливи держав в різні історичні періоди. Все це формувало етнічну забарвленість художньої культури народу, сприяло
Loading...

 
 

Цікаве