WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Біоетика: принцип справедливості - Реферат

Біоетика: принцип справедливості - Реферат

і цінностей у популярних сьогодні на заході комунікативних теоріях. Такі представники комунікативної концепції, як К.О.Апель і Ю.Габершас вважають, що принцип справедливості спрацює тільки в тому випадку, якщо всі особи, котрих зачіпають політичні, економічні і інші, в т.ч. і медичні, дії чи норми, зможуть взяти участь у чесній, побудованій на раціональній аргументації публічній дискусії. " У аргументаціях, - пише Габершас, - учасники мають виходити з того, що в принципі всі як вільні і рівні беруть участь у пошуку істини, за яким до уваги береться лише сила вагомішого аргументу. Практичний дискурс постає як форма аргументованого волевиявлення, що має обов'язковий характер, форма, яка (як і первинний стан Роулза) лише на основі всезагальних передумов комунікації має гарантувати правильність( чи справедливість) будь-якого взаєморозуміння,можливого за таких умов (27; с. 328) Справедливість досягається як результат "ідеально" організованої раціональної комунікації.
Ідея ідеальної комунікації має стати, за Гебершасом, критичним масштабом реально досягнутої згоди, щоб фактична згода піддавалася сумніву, критичній перевірці на істинність. Ця вимога є достатнім індикатором істинного взаєморозуміння. А.М.Єрмоленко подає ідеальні умови комунікації, за Гебершесом:
1. Кожний, здатний до мови та діяльності суб'єкт, може брати участь у дискусії.
2. а) Кожний може проблематизувати будь-яке твердження;
б) Кожний може виступати в дискусії з будь-яким твердженням;
в) Кожний може висловлювати свої погляди, бажання, потреби.
3. Ніхто з тих, хто бере участь у дискусії, немає зазнавати (як внутрішніх, так і зовнішніх) перешкод у вигляді, зумовленого відносинами панування, примусу використовувати свої, встановлені в першому й другому пунктах, права (28; с.38).
Звідси випливає, що усі учасники комунікації є рівноправними, жоден
аргумент не треба виключати, і ніхто не повинен зазнавати утисків владою використовувати свої акти, останньою інстанцією має бути лише "своєрідний невимушений примус вагомішого аргументу". Але в цьому і прихований суттєвий недолік комунікативної етики Габершаса: він значно переоцінює важливість логічної аргументації в реальному житті.
Досить важко при вирішенні біоетичних проблем як аборт чи евтаназія учасникам (лікареві. пацієнтові, "третій" особі) дискурсу навести логічний аргумент, який зможе подолати приватні інтереси.
Факт існування різноманітних концепцій справедливості, не вказує на нашу неспроможність осмислити біоетичні ситуації, а дає надію, що різні люди і в різних ситуаціях можуть використовувати їх для вирішення проблем і досягнення згоди з приводу спільних дій. "... Багатоманітність етичних принципів і трактовок справедливості відображає властиву людській свідомості глибину і неоднозначність. Знання етичних принципів дозволяє вияснити і ніби розпустити на окремі складові складний клубок людських проблем, дати їхнє розуміння з різних точок зору, показати їхню надзвичайну складність. Тому в етиці ще в більшій мірі ніж в техніці неможливе автоматичне "виведення" правильного вчинку із звичаїв чи теоретично описаних норм. Необхідне те, що в філософській герменевтиці називається "фронезисом", "тактом" чи "практичною мудрістю - тобто здібністю застосовувати універсальні закономірності стосовно універсальних людських ситуацій! Він формується з досвідом, але найбагатший досвід не уберігає людину від її людської долі істоти, яка не володіє повнотою знань і умінь. Тому кожний її вчинок і вибір містить значний ризик промаху і помилки, відповідальність за які людина зобов'язана взяти на себе". (18; с.70).
У кожній з вище розглянутих концепцій можна вичленити певний критерій справедливості.
Б.Юдін нараховує шість, так званих змістовних критеріїв справедливості, які можуть спрацьовувати у біоетиці:
1. Критерій рівності - кожний повинен отримати рівну частку. Проте виникає наступна проблема: часто стається, що ресурс, який виділяють (ліки чи місце в лікарні) може бути комусь непотрібним, тоді як іншому він життєво необхідний, і частка, яку вони отримують при рівному розподілі, для останнього буде недостатньою;
2. Критерій потреби - "кожному - по потребі". Проте і тут виникає попередня проблема, але дещо змінена - одна і та ж сама потреба у одного може диктуватися, наприклад, заздрістю чи примхою, тоді як для іншого вона буде життєво необхідною. Тому, в цьому випадку необхідно ввести додаткові умови: задовільняти в першу чергу розумні життєво необхідні потреби.
3. Критерій затрати - "кожному - згідно праці", тобто для кожного визначається в залежності від зробленого ним. Але цей критерій не завжди може врахувати, настільки ефективними, доцільними були затрати. Наприклад, несправедливо буде, якщо людині. котра працювала вдвічі більше, а зробила вдвічі менше, заплатити вдвічі більше.
4. Критерій досягнень. Справедливо буде, якщо кожний отримає не просто згідно своїм затратам, а в залежності від зробленого ним вкладу (в медицині від кількості і якості пролікованих пацієнтів).
5. Критерій заслуги: доля кожного визначається його позитивними якостями. Проте не досить легко буде вибрати хірургові. кому робити термінову операцію - маленькій дитині чи знаменитій людині.
6. Критерій ринкового обміну: доля кожного визначається механізмами ринкового обміну. Тобто певний ресурс буде надаватися в першу чергу тим, хто в змозі за нього більше заплатити (1; с.20-22).
Як бачимо, кожний критерій має свою сферу, де він може ефективно
застосовуватися. Крім того, ні один критерій не може бути абсолютним для всіх біоетичних ситуацій. Тому доцільнішим буде їхнє комплексне використання.
Принцип справедливості як і попередні принципи біоетики має не абсолютну, а відносну силу - він діє "в першу чергу", тобто його вимоги хоч і важливі, але не безумовні. Якщо в тій чи іншій ситуації його вимоги виступають у суперечність з вимогами якогось іншого принципу, то виникає необхідність порушити його. Наприклад, якщо при трансплантації донорського органу з'ясується, що реципієнт, котрий не є першим у списку очікування, знаходиться в критичному стані, то в такому випадку, ми можемо поступитися вимогами. які випливають з принципу справедливості, і керуватися принципом "не нашкодь".
Окремі принципи відіграють важливу роль у вирішенні біоетичних проблем. Проте не слід забувати слова Г.Батіщева, що найзгубніше для моралі - це людина, озброєна принципами. Тому принципи "не нашкодь", "чини добро", поваги автономії і справедливості повинні стати для нас не зброєю, а невід'ємною частиною нашого духовно-душевного світу - саме так вони зможуть реалізувати свою біоетичну дієвість.
Loading...

 
 

Цікаве