WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Мусульманська етика й культура міжнародного бізнесу - Реферат

Мусульманська етика й культура міжнародного бізнесу - Реферат


Реферат на тему:
Мусульманська етика й культура міжнародного бізнесу
Аналізуючи вплив релігійної ісламської етики на економіку, мусульманські теоретики досліджували взаємозв'язок між моральними приписами ісламу, його духовно-моральними цінностями й концепцією особистості, її економічної поведінки. У результаті дослідження було розкрито основні риси характеру й чесноти, які формують особистість, здатну до саморозвитку, особистість, яка керується здоровим глуздом, є вольовою й заповзятливою. Змінилося також ставлення до праці й трудової активності. Уміння продуктивно трудитися на благо самого себе, родини й суспільства незмінно зводяться ісламом у ранг морального обов'язку. Конструктивний діалог визначив співробітництво між представниками монотеїстичних релігій у сфері міжнародного бізнесу, що у підсумку втілилося у прийняття відповідного етичного кодексу бізнесу в 1993 році.
Як зазначалося в цьому кодексі, "бізнес є частиною соціального порядку. Його основна мета - ефективне задоволення людських і матеріальних потреб шляхом виробництва й розподілу товарів і послуг". Керівники, ради директорів компаній і фірм, акціонери отримали конкретні поради щодо того, як доброчесно вести справи. У системі цінностей ділового світу особливо виділяється чесність і відповідальність, відзначається, що процес виробництва має бути спрямовано на досягнення добробуту суспільства.
Для досягнення високої результативності практично в будь-якому виді підприємницької діяльності підприємцеві необхідно володіти певним набором відомостей, знань, уявлень про правила, форми й методи ведення бізнесу, законодавство тієї країни, у якій має бізнес, про принципи ділового спілкування. Незважаючи на те, що мораль і право перетинаються, останнє не можна розглядати як відбиття моральних стандартів суспільства.
Прийнято вважати, що моральні цінності на відмінну від правових актів, якими регламентовано покару за значні порушення закону, регулюють міжособистісні відносини між представниками різних компаній, а також створюють систему правил норм і принципів поведінки в окремому колективі, що сприяють зростанню ефективності його функціонування. Культура ділового спілкування сприяє встановленню й розвитку відносин співробітництва й партнерства між колегами, керівниками й підлеглими, партнерами й конкурентами.
Етичні норми комерційної діяльності в Ісламі
Норми мусульманського права в наші дні й далі впливають на підприємницьку діяльність мусульман. Щоправда, у різних країнах їхня роль неоднакова. У Саудівській Аравії, Судані й деяких інших державах норми Шаріату відіграють провідну роль, а наприклад, у Єгипті, Сирії сферу їх застосування обмежено в основному шлюбно-сімейними відносинами. Останнім часом дедалі частіше лунають голоси мусульманських правознавців (факіхів), які закликають привести чинні закони в більшу відповідність із вимогами Шаріату й використати закріплені в Корані й Сунні норми.
Коран є головним і незаперечним джерелом норм, які регулюють економічні відносини в суспільстві. Другим за важливістю джерелом Шаріату є Сунна Пророка. Серед величезної кількості хадисів чимало присвячено питанням підприємницької діяльності. Сам Мухаммад був цілком успішним комерсантом.
Багато видатних діячів ісламської історії також активно займалися торгівлею. Троє із чотирьох праведних халіфів, які були серед найближчих сподвижників Пророка, - Абу Бакр, Умар й Усман, а також батько четвертого праведного халіфа Алі були купцями, засновник же самої великої правової школи Ісламу Абу Ханіфа вдало поєднував заняття комерцією з написанням видатних богословських й юридичних праць. У мусульманському віровченні особливо підкреслюється перевага етичних, моральних цінностей перед матеріальними, економічними благами. Задовго до початку епохи колоніалізму в мусульманському світі існували гнучкі правила комерційних відносин, діяли системи векселів, оренди, застави, санкціоновані мусульманським правом і сприйняті мусульманами в загальному контексті заборон і приписів.
Ісламські етичні принципи визначають індивідуальний вибір людини, що ґрунтується не тільки на максимізації особистої вигоди, а й на орієнтації на досягнення загального соціального добробуту. Ісламська економічна система підтримує приватну власність і ринкову конкуренцію, але водночас суворо стежить за справедливим розподілом створеного багатства. Це означає, що держава, конституцію якої засновано на Шаріаті, стягує частину із суми накопиченого власником активу й розподіляє її між соціально незабезпеченими групами населення. Виплатити такий податок (закят) - обов'язок кожного мусульманина, певна частка майна якого перевищує встановлений розмір.
Ісламська концепція бізнесу
Для того, щоб отримати повніше уявлення про рушійні сили притаманного мусульманам стилю управління, розгляньмо ісламську концепцію бізнесу.
Насамперед, потрібно зазначити, що ця концепція ґрунтується на етиці. В арабській мові поняття етики виражене як ахлак, що в перекладі означає "мотивація поведінки". Поняття мотивації, як відомо, містить внутрішній намір, волю й рішучість, а поведінка являє собою спосіб життя й дії людини. Очевидно, що мотивація лежить в основі поведінки.
Саме тому мусульманське віровчення спрямовано на розвиток спонукальних мотивів до благочестивих дій і праведного способу життя.
Споконвіку всі багатства належать Аллахові, який передав їх у тимчасове ефективне користування людині. Тому людина повинна дбайливо й раціонально ставитися до природних ресурсів, зберігаючи природу для майбутніх поколінь. Мусульманські теоретики, доводячи небажаність і згубність такої категорії як позичковий відсоток у грошово-кредитній системі, наводять такі аргументи:
o порушення принципу справедливості (позичальник мусить виплачувати заздалегідь обговорений відсоток по кредиту навіть у разі збитків);
o зростання споживчих, державних і міжнародних боргів;
o порушення балансу в системі розподілу доходів і благ;
o концентрація економічної влади в руках обмеженої категорії осіб;
o зростання темпів інфляції.
Ісламська концепція передбачає застосування принципів загальної рівності, які відображено в багатьох положеннях Корану й полягають у рівності:
o мусульман між собою;
o всіх перед законом і правосуддям;
o чоловіка й жінки перед Богом;
Однаковою мусить бути й соціальна відповідальність.
Два основних постулати концепції це ріба (заборона позичкового відсотка) і закят (обов'язок виплачувати частину доходу на користь незаможних).
Іслам заохочує людину збільшувати матеріальні надбання, використовуючи їх на благо суспільства. Будучи власником, людина, зацікавлена у збільшенні своїх статків, а це у свою чергу, є чинником виробництва.
Однак зростання капіталу є припустимим у межах, що не порушують
Loading...

 
 

Цікаве