WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Політичний міф як архаїзація соціокультурного простору в нових історичних умовах - Реферат

Політичний міф як архаїзація соціокультурного простору в нових історичних умовах - Реферат

проіснувати тривалий час, а й стати ядром кристалізації міфотворчої активності мас, що згодом зафіксує історія.
Водночас криза міфотворчості, коли зруйновані міфи не замінюють інші, нові, - це ризик руйнування не тільки владних інституцій, а краху державності, самої нації.
Свідомість окремої особи, свідомість мас мусить бути заповненою. Із психотерапевтичної практики добре відомо, коли особа, яка зазнала сугестивного впливу і приходить до тями після таких глибинних стадій гіпнозу як сомнамбулізм, - людський мозок у разі відсутності реальної чи навіюваної інформації постгіпнотичного спрямування, аби позбутися когнітивного й емоційного дисонансу, сам створює концепт дійсності. При цьому концепт дійсності не виходить за межі екстраконцепції і відповідає істинній, неудаваній інтраконцепції особистості.
Для носія міфу його сприйняття світу - це не картина світу, а сам світ, тобто певний "об'єктивний опис". Уявлення про картинність видимого, про те, що воно - лише суб'єктивний опис, для носія міфу ніби за межами усвідомлення. У цьому смисліміф - це не світогляд, оскільки в останньому наявний вагомий свідомий компонент: ми можемо ставити питання щодо світогляду, відстоювати його тощо. Міф - це особливості світосприйняття (установки, "координати сітки"), які не усвідомлюються, "екстра-концепція". На відміну від неї, "інтраконцепція" - це звичайні уявлення про світ, які усвідомлюються як "погляди", "позиції" тощо. Людина може дотримуватися цих поглядів, порівнювати їх, спростовувати, вибирати більш придатні, - тобто маніпулювати ними у своїй свідомості. Однак, вірогідно, чіткого розмежування між екстраконцепцією й інтраконцепцією немає, оскільки інтраконцепція поринає корінням в екстраконцепцію, мотивується нею: остання неминуче впливає на вибір того чи іншого світогляду як суб'єктивного [6].
Існує певна усталеність екстраконцепції і активна інтраконцепція носія міфу яким є кожен із нас. Відтак, ведучи мову про ґенезу міфу в широкому смислі, слід усвідомлювати, що руйнування екстраконцепції - це пасіонарне випробовування для суспільної свідомості на кшталт виникнення монотеїзму чи відкриття Коперніка (засновник геліоцентричної системи всесвіту), випробовування, що навіть не порівняне з кризою масової свідомості як наслідком революції інтраконцепції, а тим паче еволюційних перетворень цієї інтраконцепції.
Оскільки древні міфи виникали в суспільній свідомості закономірно, вони як те життєдайне джерело визначають міфологію сучасності. Вивчення етногенетичної спадщини яскраво демонструє, з одного боку, спільність, з іншого, - унікальність концептуальної спрямованості різних етносів, національностей і народностей. На їхню спільність вказує Карл Густав Юнг, стверджуючи, що людство загалом і всі культури зокрема, так само, як і індивіди, підвладні несвідомим змістам, які не виходять з особистого досвіду і передують як особистому, так і колективному досвіду. Ці неосяжні сили виявляються у колективній та індивідуальній поведінці в універсальних психічних формах відповідно до ментальних особливостей певної суспільної групи.
Колективне несвідоме - найбільш глибинний рівень психіки. Юнг розглядав його і як результат попереднього філогенетичного досвіду, і як апріорні форми психіки, і як сукупність колективних ідей, образів, уявлень людства, як найбільш поширені в ту чи іншу епоху міфологеми, що виражали "дух часу". Воно "містить весь спадок еволюції людства, що відроджується в структурі мозку кожного індивідууму" [5, с 219]. Згідно з Юнгом, колективне несвідоме - це "образ світу, на формування якого пішла вічність /…/ (Воно) складається із сукупності інстинктів і їхніх корелятів, архетипів", що втілені в архаїчному міфі.
Архетипів існує стільки, скільки існує типових життєвих ситуацій. Для прикладу можна навести архетип матері, архетип батька, архетип героя / воїна, архетип мудрого старця, архетип відьми тощо. Будь-який архетип може мати чималу кількість символічних репрезентацій, які визначаються культурними й особистими факторами, водночас сама архетипова форма єдина й універсальна. Так, у світі існує безліч міфів про героя, історій, що розповідають про його пригоди. Проте суть поведінки "героя" завжди одна й та сама в усіх героїчних міфах. Самі терміни - жрець, мудрий старець, Бог мають універсальне значення в усіх культурах, хоча конкретний стиль чи втілення, в якому виражає себе той чи інший архетип неминуче буде варіюватися в деталях у різних культурах і суспільних групах [2, с. 373-374]. Історичний досвід, що поєднує певну людську групу, згодом перетворюється в колективне переживання, формуючи "колективну пам'ять", чим ідентифікує її, відрізняє її від інших груп. Чи створений міф суб'єктом, чи запозичений з колективної традиції (між індивідуальними і колективними міфами здійснюється взаємопроникнення і обмін), він різниться лише матеріалом образів, якими оперує; структура ж залишається незмінною, і саме завдяки їй міф виконує свою символічну функцію [3, с. 181].
Міф, народжуючись у свідомості індивіда, формується у процесі комунікації. Отже міф - це результат колективної творчості, ядром кристалізації якого є індивідуальний спрямований семантичний смисл, що відповідає екстраконцепції спільноти, до якої належить цей індивід. Той чи інший індивід належить одночасно до різних груп, носіїв тих чи інших міфів. Тобто слід вести мову про розгалужену багатопластову систему міфів, що панують у суспільстві. Водночас хронополітичний міф - не міф tabula rasa, з чистої дошки. В основі сучасного міфу закладена структура архаїчних міфів. Відтак задля привнесення нового іншого політичного міфу не слід намагатися здолати весь об'м існуючих, старих осучаснених і реліктових міфів, що накопичувалися роками, століттями чи тисячоліттями, достатньо створити хаос, "розруху в головах" людей, - тим самим проникнути до самих основ, матриці суспільної свідомості, і тоді запропонувати нову свою концепцію всесвіту для
Loading...

 
 

Цікаве