WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Depeche Mode – англійський поп-гурт - Реферат

Depeche Mode – англійський поп-гурт - Реферат

США.
Кадр з кліпу Enjoy The Silence
На сингл "Enjoy the Silence" (Тор-10 в США) DM зняли один зі своїх найзнаменитіших кліпів. Режисером став Антон Корбійн(Anton Korbijn). За цю пісню Depeche Mode отримали свою першу професійну нагороду від британських професіоналів шоу-бізнесу - Brit Award за кращий кліп. Світовий тур у підтримку альбому "Violator" став одним з найбільш успішних та ефектних у 1991 році, хоча практично обійшов стороною Європу та Америку, сконцентрувавшись на Японії та Австралії. Фінальну крапку в гастролях поставили три концерти на стадіоні Уемблі. Неймовірну активність виявили прихильники гурту, намагаючись потрапити на концерти World Violation Tour. Якщо 40000 квитків на нью-йоркське шоу були розпродані за 8 годин, то 48000 квитків на виступ в Лос-Анджелесі щезли з кас вже через годину після надходження у продаж. Тираж "Violator" перевищив 6 мільйонів копій.
" "Personal Jesus" (1989)файл
" "Enjoy the silence" (1990)файл
Під тиском популярності (1992-1998)
Обкладинка альбому Songs Of Faith And Devotion
Знесилюючий концертний марафон відбивався на настрої та стані музикантів. У трьох з них вже народились діти, всім хотілось приділити більше часу та уваги своїм близьким. Відпочивши та зібравшись з силами, у 1992 році Depeche Mode знову об'єднуються з тим же продюсером Flood і розробляють новий підхід до запису. У передмісті Мадриду музиканти арендують величезну віллу і обладнують власну студію звукозапису. Та в Іспанії проходила лише попередня робота і репетиції нового матеріалу, а кінцевий процес запису здійснювався в Німеччині, Нідерландах та Лондоні. Звучання групи знову змінилося - воно стало більш орієнтованим на гітару, особливо у синглах "I Feel You" та "Walking іn My Shoes", став відчутним вплив госпелу. Для запису треку "One Caress" запросили оркестр з 28 музикантів, і Дейв співав з ними наживо. Це стало одним з найбільших його вокальних досягнень. На початку 1993 року альбом ''Songs of Faith and Devotion'' був готовий.
Нововведення припали до смаку меломанам, і в чартах Великобританії та Сполучених Штатів він дебютував на першому рядку. Три месяці вони гастролювали по Європі, стільки ж - по Америці, на початку 1994 відвідали навіть Південну Африку, а потім - Філіппіни і Південну Америку. Разом з завершальними 33 концертами по США загальна тривалість гастролей склала 14 місяців.
По матеріалам турне роком пізніше було випущено концертний альбом "Songs of Faith and Devotion Live". Та стрес від туру мав значні наслідки: Алан Вайльдер після 15 років роботи у складі Depeche Mode вирішив покинути гурт. Він оголосив це у свій день народження, 1 червня 1995 року. Цим справа не обмежилась: Дейв Ґеан ледь не помер від передозування наркотиків, був госпіталізований, а потім мав пройти курс реабілітації. Все це сталося з ним через кілька місяців після невдалої спроби самогубства (до цього моменту Дейв встиг розлучитись із першою дружиною, переїхати до Лос-Анджелесу, одружитися і знову розлучитися із другою дружиною - все це важко відбилося на його психіці).
Обкладинка альбому Ultra
Ґеан, Ґор і Флетчер, об'єднавшись після складного туру і вимушеної перерви, беруться до роботи заново і здійснюють майже неможливе. Процес запису "Ultra" був нелегким. Частина студійних сесій пройшла в Лондоні (в трьох студіях), частина - в Нью-Йорку. За звучання цього разу відповідав Тім Сіменон (Tim Simenon). Висококласний и дуже похмурий альбом "Ultra", виданий в 1997 році, за звучанням наближався до стилістики альбомів 8-10-річної давнини (зокрема, "Violator"). Кращі пісні альбому, "Barrel of a Gun" та "It's No Good", видані окремими синглами, дуже відрізнялися одна від одної за стилем і звучанням. Альбом став ще одним бестселером в дискографії DM.
В 1998 році музиканти підготували другу колекцію синглів останніх років - "Singles '86-'98". Реліз вони підтримали тривалим світовим туром. Колеги по сцені зробили альбом-триб'ют Depeche Mode. Серед них були і доволі далекі за духом колективи, наприклад, Cure і Smashing Pumpkins.
Обкладинка збірки Singles '86-'98
Depeche Mode у новому тисячолітті (2001 - дотепер)
Відпочиваючи після туру, музиканти на певний час знову відійшли у тінь. Пауза тривала 3 роки, і лише в 2001 DM порадували прихильників лонг-плеєм "Exciter". Значно менш похмурий, аніж його попередник "Ultra", альбом вийшов більш інтимним, романтичним. Протягом супроводжуючого п'ятимісячного турне група відвідала понад 20 країн. Зафіксовані на плівку шоу на сцені Palais Omnisports в Парижі лягли в основу подвійного DVD, названого "One Night in Paris - The Exciter Tour".
У лютому 2002 року в Великобританії вийшла книга про групу, написана Стівом Маллінсом (перший реліз відбувся у травні 1999 року). У своїй роботі Маллінсу вдалося від слідкувати історію гурту з моменту його створення аж до останніх на той час інтерв'ю музикантів. Він також розглянув історію турів Depeche Mode по всьому світу і пролив світло на деталі нервового зриву Енді Флетчера, поезію Мартіна Ґора та наркотичну залежність Дейва Ґеана.
У цьому ж році двоє учасників колективу Дейв Ґеан і Мартін Ґор почали роботу над сольними альбомами. Мартін сказав, що хоче записати диск, повністю складений з кавер-версій: "Я вирішив зайнятися цим, оскільки зараз наша група не настільки активна, як в минулому році. Найголовніше для мене - питання вибору вірних пісень". У цьому ж музиканти випустили ще кілька синглів у підтримку "Exciter", включаючи "Freelove", і зняли на них відеокліпи.
На своєму сольному диску "Counterfeit Pt. 2" Мартін записав свої варіації таких відомих композицій, як "Loverman" Ніка Кейва, "Stardust" Девіда Ессекса і "By the River" Брайана Іно.
Сольний альбом Ґеана "Paper Monsters" з'явився у продажу через місяць після альбому Мартіна. На ньому Дейв написав усі пісні у співавторстві з другом і колегою Ноксом Чендлером. Незважаючи на те, що сольна творчість Ґеана не сильно відрізнялась від звучання його основної групи,"Paper Monsters" був сприйнятий доволі тепло. Невдовзі Ґеан організував невеликий тур в підтримку альбому і навіть заїжджав до Києва.
Роботу над новим записом Depeche Mode почали у січні 2005 року в Каліфорнії. "Playing the Angel" записувався в Санта-Барбарі, Нью-Йорку і Лондоні під керівництвом продюсера Бена Хілліера. В жовтні 2005 року альбом надійшов до продажу. Нові пісни виявилися доволі похмурими: "На звороті обкладинки можна ставити підзаголовок - "Біль и страждання у різних темпах", - жартує Мартін Ґор, незмінний автор більшості пісень групи. Хоча цього разу Мартіну довелося трохи здати позиції - вперша за багаторічну історію Depeche Mode на їхньому альбомі з'явились пісні Дейва Ґеана, а саме: "I Want It All", "Suffer Well" і "Nothing's Impossible". "Я нарешті зрозумів - іншого такого гурту, як Depeche Mode, просто немає, - зізнається Ґеан. - Мені знову приємно бути в групі, мне зараз так добре в Depeche Mode, як не було всі останні 15 років". На Різдво 2006 року видано черговий випуск оброблених по-новому хітів гурту.
Дискографія
Дискографія Depeche Mode налічує 11 студійних альбомів, 44 сингли і численну кількість збірок, виданих гуртом, починаючи з 1981 року.
Зовнішні посилання
" Офіційний сайт гурту
" Сайт альбому Дейва Ґеана Paper Monsters
" Сайт альбому Мартіна Ґора Counterfeit?
" Depeche Mode на порталі MySpace
" Найдетальніша дискографія гурту, з форумом колекціонерів
" Sacred DM - онлайн-архів Depeche Mode (понад 400 статей та інтерв'ю з 1981 дотепер)
" Розділ, присвячений Depeche Mode, на DMoz.org
" Тексти Depeche Mode
" Найповніше зібрання кавер-версій пісень Depeche Mode
" Найбільший архів фотографій з останнього світового туру гурту
" Рідкісні записи Depeche Mode
" Неофіційні ремікси пісень Depeche Mode
" Англомовний форум
" Архів Midi For The Masses
Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.
Loading...

 
 

Цікаве