WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Міфологія Стародавнього Риму - Реферат

Міфологія Стародавнього Риму - Реферат

Юпітера.
Змінювались поступово культи, пов'язані з природою: селяни ставали городянами і культи відповідно були модернізовані.
Чи ненайвідомішим давньоримським богом був Янус. Його зображали з двома обличчями. Був він богом воріт і дверей, його також вважали богом усякого початку і завершення. Храм його відчиняли під час війни, мирного часу замикали. Йому був присвячений перший день нового року, перший день кожного місяця, Януса називали богом богів. Він порядкував космосом і уособлював космос, початок і кінець усього, був символом дня і ночі, сонця і місяця, дволиций, він дивився у минуле і прийдешнє, йому відомо, що було і що буде …Він сторожа воріт і дверей до філософських абстракцій - складний шлях, яким позначено тлумачення функцій і природи бога - від архаїчної доби до початку нової ери ("Фасти " поета Овідія).
Янус був раніше Юпітера божеством неба і сонячного світла, який відкривав небесні ворота і випускав сонце на небозвід, а на ніч зачиняв ці ворота. Потім він поступився ссвоїм місцем владиці неба Юпітеру, а сам посів не менш почесне -владики всіх початків і починань в часі. Під його покровительством знаходились всі входи і виходи, чи то двері приватного будинку, храму богів чи ворота міських стін. Іменем Януса, якого кликали жреці, починався кожний день, перший місяць року і перший день року також називали його іменем і святкували на його честь.
Богу Янусу приносились жертви у вигляді медових пирогів, вина, плодів. Люди бажали один одному щастя, дарували солодощі як символ того, щоб увесь наступний рік минув під знаком щасливого (солодкого) здійснення всіх бажань. Лайки з криками і гамом були заборонені законом,щоб не затьмарити ними доброзичливість Януса. У цей знаменитий день жреці приносили Янусу в жертву білого бика і молилися про благополуччя римської держави.
Храм Януса являв собою дві великі арки, з'єднані поперечними стінами, з двома воротами. В середині стояла статуя бога, в якого було два обличчя, звернених у протилежні боки (одне - в минуле, друге - в майбутнє). В руці у Януса був ключ, яким він відкривав і закривав небесні ворота. Оскільки Янус був богом часу, який лічить дні, місяці і роки, то на його правій руці (на пальцях) було накреслено число 300 (латинські цифри ССС), а на лівій - 65 (латинські цифри LXV ), що означало число днів у році. Особливу роль відігравав храм Януса у військових справах Древнього Риму. Коли приймалось рішення оголосити війну будь-якій державі, головна в Римі особа, чи то цар, чи консул, відкривав ключем подвійні двері храму і перед ликом Януса під арками проходили воїни. Доки йшла війна ворота храму стояли відчиненими. Коли укладався мир, то озброєнні війська знову проходили біля статуї бога. Потім важкі дубові двері храму, прикрашені слоновими кістками, знову зачинялися на ключ.
Бог Янус, крім цього, вважався покровителем доріг і подорожніх. Йому віддавали почесті римські мореходи, які вірили, що саме він навчив людей будувати кораблі.
Дружиною Януса була німфа вод Ютурна, покровительниця джерел, а син їхній Фонс почитався як бог фонтанів і б'ющих з-під землі джерел. На честь Фонса в жовтні влаштовувалися свята. Криниці уквітчували гирляндами квітів, а у джерела кидали вінки. Тому і Янусу, батьку Фонса, приписували створення всіх рік і струмків.
Гнівний і неприборканий бог війни Марс вважався як батько великого і войовничого римського народу, чия слава почалася з засновника міста Риму - Ромула (Ромул зі своїм братом-близнюком Ремом, згідно з переказами, були синами Марса). Дякуючи покровительству могутнього бога війни, римляни одержували перемоги над сусідами. Після смерті Ромула і його обожествління з'явився бог Квирин, в якого обернувся Ромул, ставши таким чином двійником Марса.
Трійці богів - покровителів військової доблесті і охоронцям римської держави - Юпітеру, Марсу і Квирину присвячувались спеціальні жертвоприношення, до них зверталися, молячи про перемогу в битвах. Іменем Марса був названий третій місяць року, (март), і в перших його числах проводились кінні змагання. Першого марта на честь бога проходили колони його жреців, які співали гімни. Цього дня чоловіки дарували своїм жінкам дарунки, а жінки -- рабиням.
У бога війни були й інші, більш мирні обов'язки: він втілював продуктивні сили природи і вважався богом весни. Крім того, він був охоронцем полів і стад від шкідників і вовків. Тому Марсу приносили жертву і землероби і пастухи.
Але перевершувала вся його військова могутність. І коли полководець ішов у похід, він йшов у храм Марса, трясучи священним щитом і списом бога, звертався до нього "Чатуй, Марсе!"
Мінерва - дочка Юпітера. Її особливою прихильністю користувалися ремісники, художники і скульптори, поети і музиканти, лікарі, вчителі. Свята на честь прекрасної і мудрої богині проводилися у другій половині березня. Учні в перший день свят звільнялися від навчання і приносили своїм учителям плату за навчання.
На цей день зупинялися військові дії і проходило загальне безкровне жертвоприношення коржиками, медом імаслом. Потім влаштовувались гладіаторські ігри.
Мінерва входила в божественну трійцю, куди, крім неї, включали Юпітера і Юнону. На їхню честь був збудований прекрасний храм на Капітолійському пагорбі.
Богинею-захисницею тварин, полів, зелених лісів, девона іноді полювала, була Діана. Її особливо поважали сільські жителі, яким вона полегшувала важкий труд і допомагала при лікуванні хвороб.
Її вважали як богинею луни і подательницю світла і життя. Біля храму Діани в Аріції, недалеко від Риму, були лікувальні джерела. І жреці богині успішно лікували хвороби. Сюди сходилися для сцілення прихильники Діани. Ті, хто одержував допомогу від богині, приносив їй, крім звичайних дарів, щей відображення вилікуваних частин тіла, зроблених з глини.
Саме святилище Діани знаходилося недалеко від прекрасного озера, яке було оточене лісистими горами. Тут таки зеленіла роща. В ній міг сховатися біглий раб або злочинець. Але для того, щоб одержати схованку, він мав стати жрецем богині, убивши перед цим жреця, який охороняв рощу.
Венера була захисницею квітучих садів, богинею весни. На честь прекрасної богині здійснювали урочисті жертвоприношення. Венера була матір'ю троянського героя Енея, який приплив з-під Трої в Італію, чиї пращури заснували Рим. Тому римляни віддавали Венері почесті, як прародичці римського народу. Поставлено їй святилищ у Римі велика кількість. Але самий розкішний храм Венері був побудований в І ст. до н. е.Юлієм Цезарем. Адже рід Юліїв вів свій початок від сина Енея, Асканія - Юла, який був онуком самої богині Венери. Символом богині були голуб і заєць (як знак плодовитості), з рослин їй було присвячено мак, троянду.
Для формування громадської свідомості общинників велике значення мало обоження різних чеснот. Їм навіть споруджували храми. У 367 р. до н. е. у Римі, на форумі, було споруджено храм на честь Конкордії (злагоди у громаді), у другій половині ІІІ ст. до н.е. - храм на честь Свободи. Пробудити у співгромадян доблесть (віртус) згодом намагатимуться політичні діячі та оратори (Катон, Ціцерон та ін.), нагадуючи про давньоримські чесноти.
Уявлення про сувору мужність римлян постало здавна. Моральний кодекс римських общинників --воїнів та землеробів - складова частина так званого римського міфа.
Використана література
1. Міфи стародавніх українців, греків, римлян. - Одеса "Маяк", Редакція "Ріно", 1995.
2. Г.Н. Підлісна "Світ античної літератури ". -- Київ "Наукова думка", 1981.
3. Г.Н. Підлісна "Антична література". - Київ "Вища школа", 1992.
4. І.М. Тронський "Історія античної літератури". - Державне учбово-педагогічне видавництво "Радянська школа", 1954.
5. Антична література. Видавниче об'єднання "Вища школа", -- Головне видавництво, Київ, 1976.
Loading...

 
 

Цікаве