WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Музична культура Київської Русі - Реферат

Музична культура Київської Русі - Реферат

Міністерство освіти УкраїниКоломийський економіко-правовий коледж
ЇЇ
РЕФЕРАТ
"Музична культура Київської Русі"
Виконав студент гр.Б-11
Буртняк Олег
Викладач Данищук Г.Д.
Коломия
1999
ТЕАТРАЛЬНО-ДЕКОРАЦІЙНЕ МИСТЕЦТВО
У період відбудови на Україні виникли нові театри (Театр
ім. Г.Михайличенка, "Березіль", Державний український драматичний театр ім. М.Заньковецької та інші), з'явилися визначні твори української й російської драматургії ("Містерія-буф" В. Маяковського, "97"
М. Куліша, "Любов Ярова" К. Треньова, "Республіка на колесах"
Я. Мамонтова, "Диктатура" І. Микитенка та інші), які відіграли велику роль у становленні українського радянського театру й стимулювали розвиток театрально-декораційного мистецтва.
Нові теми, ідеї, образи, що їх несла радянська драматургія, відображаючи героїчні події громадянської війни і будні соціалістичного будівництва, викликали до життя нові засоби та прийоми художнього оформлення театральних вистав.
Поряд із сучасними п'єсами театри і далі ставили твори класичної української, російської та зарубіжної драматургії. Режисери й художники, серед яких були майстри старшого покоління і молодь, намагалися по-новому розв'язати, надати нового "революційного" звучання класичним творам і це часто призводило до суб'єктивізму в оформленні вистав, давало простір усіляким формалістичним пошукам.
У театральних декораціях з'явилися елементи примітивізму, футуризму, кубізму, конструктивізму тощо. Найбільшого поширення в українському театрально-декораційному мистецтві дістав конструктивізм. Підвиглядом боротьби з ілюзійним живописом на сцені замість декорацій з'являлися риштування, станки, драбини, які робилися з натуральних матеріалів - дерева, заліза, бетону, фанери, мішковини. Іноді в оформлення сцени вводили пофарбовані площини з різною фактурою, додаючи для цього до фарби пісок, тирсу, крупу, тощо.
Пейзажі замінювали фрагментами конструкцій, освітлюючи їх кольоровими прожекторами. Часто механізація сцени перетворювалася на самоціль, а діяльність художника зводилася до завдань інженера-архітектора. Конструктивістське оформлення лишалося байдужим до місця дії, епохи, стилю й жанру п'єси. Відповідно до декорацій художники змінювали й костюми, вводячи так званий "виробничий одяг".
Одним з найхарактерніших представників цього напряму був відомий український художник театру В. Меллер. Його декорації і костюми до вистави "Мазепа" Ю. Словацького в Першому державному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка в 1921 році, як уже згадувалося вище, були конструктивістськими. Все мало умовний характер і було викликом старому оформленню сцени.
Набагато виразніше творча індивідуальність Меллера виявилася в театрі "Березіль", де він працював у співдружності з видатним актором і режисером Лесем Курбасом. У розв'язанні вистави Курбас перебільшував роль постановочних засобів і вимагав від художника об'ємних динамічних декорацій. Відповідно до цих вимог і будувалися різні конструкції, їм надавалася ігрова функція, плакатно вирішувався образ вистави.
Loading...

 
 

Цікаве