WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Морально-професійна деформація та її профілактика в діяльності працівників міліції - Реферат

Морально-професійна деформація та її профілактика в діяльності працівників міліції - Реферат

інша форма деформації - цілеспрямований і свідомий вплив об'єкта професійної діяльності на співробітників міліції зметою деформувати його психіку, образ думок і дій. Особливо складне протистояння деформуючому впливу з боку соціально небезпечних і морально-агресивних елементів: убивць, ґвалтівників, злодіїв, хуліганів, склочників, наклепників, скандалістів. Далеко не кожному співробітнику міліції удається виробити психологічний імунітет проти даної категорії облич і вести боротьбу не з людьми, а з тими негативними якостями, що в остаточному підсумку обумовили здійснення ними злочинів. Деяка частина співробітників піддається негативному впливу з боку цих облич, що приводить як до відкритих, так і схованих форм професійної деформації. Прагнучи провести дізнання максимальне ефективно, деякі співробітники прибігають до неправомірних образів дій, які вони самі називають справжнім професіоналізмом.
Важливу роль у виробленні морально-психологічного імунітету співробітників міліції відіграє їхнє відношення до змісту професійної діяльності. У свою чергу, це відношення залежить від емоційного й інтелектуального складу характеру співробітників. Зрозуміло, що рішення завдань ранньої профілактики злочинів, а тим більше їхнього якнайшвидшого розкриття, зв'язано з безпосереднім спостереженням співробітником фактів насильницької смерті, фізичних страждань і моральних переживань потерпілих. Тривалий вплив цих факторів рано чи пізно формує у співробітника стереотип холоднокровного, а часом і байдужного відношення до події. Такі співробітники свідомо зосереджуються на швидкому й ефективному розкритті злочинів і розшуку винних. Зовсім очевидно, що якби вони інтелектуально не відволікалися від факту насильства, емоційно переживали так, як близькі потерпілого, то попросту не змогли б успішно і результативно працювати. Зайва схвильованість і нервозність шкодить справі. Тому, говорячи про наявність "межі допустимості" професійної деформації, мається на увазі насамперед змушена морально-психологічна адаптація співробітника до обставин злочину й особистості самого злочинця. Разом з тим, сказане не означає допустимості використання неналежних засобів в ім'я якнайшвидшого досягнення мети.
Специфічні і різноманітні засоби, використовувані в діяльності працівників міліції: засобу припинення, затримки, приводу, розшуку; висновок про взяття під варту, застосування зброї. Застосування цих засобів засновано на принципах гуманізму, справедливості і законності. Їхній моральний зміст приймає юридично законодавчу форму, виражену у нормах права, законодавчих актах, установлених державою. Закріплені в праві, моральні норми стають морально-правовими вимогами, виконання яких строго обов'язково.
Співробітникам міліції не можна показувати ні свої негативні емоції до злочинця, правопорушника, ні, тим більше, застосовувати недозволені прийоми і засоби. Глибока ілюзія полягає в тому, що в деяких ситуаціях таке рішення обумовлене професійним ризиком. Надмірне перебільшення необхідності оперативного ризику - один із симптомів професійної деформації співробітників міліції.
Найважливіша сторона професійної діяльності співробітників міліції - їхні службові відносини: між начальником і підлеглим; старшим і молодшої по званню; відносини між членами колективу, що мають однакове службове становище.
У залежності від характеру цих відносин багато в чому формуються професійні якості працівників, чи сповільнює чи прискорює розвиток стійкого психологічного імунітету до деформації. Тим часом, рівень морально-психологічного клімату в окремих підрозділах не завжди відповідає вимогам, до керування цими підрозділами. Маються на увазі конфлікти між самими співробітниками, між співробітниками і начальником, і т.д.
Склалася також своєрідна емпірична практика роботи з молодими співробітниками, що приходять працювати в міліцію. Не завжди начальник відділення розшуку, чи слідства вміє психологічно впливати на молодих співробітників, допомагає їм адаптуватися в колективі, зацікавлює в кінцевому результаті праці. Особистий приклад начальника, його сумлінне і професійне розуміння службового обов'язку, уміння об'єднати професійні інтереси усього відділення з особистими інтересами кожного співробітника - неодмінна умова і надійна гарантія проти деформації службових взаємин. Якщо деформація обираних засобів і методів роботи співробітників багато в чому обумовлена порушенням принципів законності, справедливості і гуманізму, то деформація моральних і психологічних взаємин між співробітниками - принципу колективізму. Проявом таких порушень може бути егоїстична орієнтованість частини співробітників, насаджувана ними атмосфера "взаимоподсиживания", гризні і недовіри, створення психологічної "натягнутості" у взаєминах. У цьому зв'язку ще раз підкреслимо визначальну роль морального приклада начальника, поводження якого сприяє створенню справді колективістських принципових взаємин, вільних від лестощів, підлабузництва, догідництва і чиношанування, з однієї сторони; егоїзму, кар'єристичної ощадливості, індивідуалізму - з іншої.
Одним з елементів, що піддається професійної деформації, є свідомість працівників: низька професійна культура, деформування почуттів, потреб, мотивів і ідеалів. Компонентом свідомості виступають і вольові якості особистості, тому можна вести мову про деформацію також волі.
Корозія свідомості співробітників може бути ефективно відвернена завдяки наявності наступних морально-ділових якостей: совість, обов'язок, достоїнство, честь і відповідальність.
Той факт, що совість - важливий засіб забезпечення виконання службового обов'язку, не означає, що міліціонер не має права на відношення до людей, безпосередньо не обговорене інструкціями і наказами, приміром, на жаль." Навпаки, якщо поруч з тобою хтось переживає горе, ти повинний допомогти і відчути його страждання, біль. Допомогти насамперед тому, що саме від людини, одягненого у форму працівника міліції, такої допомоги й очікують у першу чергу.
Часто поряд із сумлінністю стосовно своїх обов'язків указують на необхідність для працівника міліцій таких якостей, як чуйність, чуйність, співпереживання. Це не випадково. Ці риси морального обличчя розкривають високу гуманістичну мету роботи міліції, здатність кожного її співробітника бути не тільки байдужим виконавцем нормативних актів, але і вміти бути уважним і чесним, тобто завжди залишатися людиною, завжди й у будь-яких ситуаціях.
Багато здивувань, засмучень і навіть гніву викликає співробітник необов'язковий, неорганізований, той, хто може і завірити в чому завгодно, і наобіцяти багато чого, але рівно нічого не зробити. Тому сумлінність працівника міліції - це і його персональна відповідальність. "Бути людиною,:- писав Антуан де Сент-Екзюпері,- значить почувати свою відповідальність". Безвідповідальність співробітника чревата його
Loading...

 
 

Цікаве