WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Сім'я і шлюб з точки зору етики - Реферат

Сім'я і шлюб з точки зору етики - Реферат

породжувала нові форми сім'ї. Енгельс показує викликане розвитком продуктивних сил ослаблення впливу родинних зв'язків на суспільний лад. Утвердившися, приватна власність сформувала й суспільство, в якому "сімейний устрій цілком підпорядкований відносинам власності"1. Піддаючи гострій критиці буржуазну сім'ю, Енгельс протиставляє їй новий, вищий тип сім'ї, де, на його думку, умови для утвердження цього типу забезпечать залучення жінки до суспільного виробництва, встановлення справжньої рівноправності з чоловіками в суспільному житті, звільнення жінки від тягаря домашнього господарства.
Під сім'єю мається на увазімала соціальна група, члени якої пов'язані шлюбними чи родинними відносинами, спільністю побуту, взаємною допомогою й моральною відповідальністю. Через сім'ю відбувається зміна поколінь людей, у ній здійснюється виховання, первинна соціалізація людини, досягнення нею громадянської зрілості. Спрямовуючи свій потужний потенціал на духовне становлення особистості, сім'я слугує ефективним засобом для відновлення, підтримки духовних і фізичних сил людини, включення її в суспільне життя. Поряд з іншими соціальними функціями сім'я виявляє піклування про людей похилих і непрацездатних.
Історія сім'ї як такої починається з того моменту, коли розвиток продуктивних сил досягає рівня, котрий забезпечує виокремлення моногамної сім'ї з одного чоловіка та однієї жінки, що проживають у тривкому шлюбі, а також їхнього потомства.
Першим різновидом сім'ї стала патріархальна, де главенство належало чоловікові. Подібні сімейні відносини дістала назву патріархату. Зазнаючи впливу мінливих умов життя, патріархат набуває різних форм. У деяких країнах Сходу й досі практикується полігінія (багатоженство), за якої чоловік водночас перебуває в кількох шлюбних спілках. У Європі та в більшості країн світу еволюція патріархальної сім'ї ішла в бік закріплення моногамії.
На початку свого формування патріархальна сім'я була дуже численною й могла налічувати кілька сот чоловік. До неї входили родичі й нащадки одного батька разом із їхніми дружинами, дітьми та родичами. До складу сім'ї входили також раби та наложниці. Завдяки своїм внутрішнім резервам як великої виробничої одиниці патріархальна сім'я, переживши рабовласництво, збереглася й за феодалізму. Але розвиток капіталістичного способу виробництва зруйнував її до решти.
Індустріалізація виробництва, розпочате раніше відокремлення праці від сім'ї породили новий її різновид - сім'ю нуклеарну (від латинського "нуклеус" - ядро). Вперше цей термін стосовно сім'ї ужив американський соціолог Ж. П. Мурдок, котрий позначив таким чином сім'ю, що складалася тільки з необхідних для її утворення завгодно дітей, хоча не виключає й відсутності їх. Нукле-арна сім'я може бути повною й неповною. Остання має одного з батьків та його дітей.
Нуклеарна сім'я стала своєрідною відповіддю на потреби сучасного індустріального суспільства. Вона мобільніша, а суспільне виробництво, як відомо, часто потребує пересування людей з однієї місцевості до іншої. Даний різновид сім'ї демократичніший у тому розумінні, що не вимагає для своїх членів єдиної професії, формує різні стилі життя, розширює спектр форм проведення дозвілля і т. д. Система соціального забезпечення, розвиток сфери послуг, підвищення розмірів пенсій також стимулюють формування нуклеарної сім'ї, оскільки знімають у хворих і похилих людей необхідність у підтримці з боку близьких родичів. Кількість сімей, котрі включають три покоління родичів, неухильно зменшується.
В умовах сучасного суспільного виробництва чимдалі зростаючу роль відіграють уміння та здатності самостійно розкривати свої обдарування. Родичі вже мало чим можуть допомогти в цьому, що в свою чергу обмежує частоту зустрічей між ними, ослаблює їхні стосунки.
Система відносин рідства, доповнювана духовними, моральними, психологічними відносинами, внутрішньосімей-ними настановленнями, а також відносинами влади й авторитету, визначає структуру сім'ї. Домінанти у спектрі цих відносин формують два основних типи сім'ї - авторитарну й демократичну. Авторитарна сім'я грунтується на суворому, незаперечному підкоренні жінки чоловікові (або чоловіка жінці), дітей - батькам. Для демократичної сім'ї характерні рівна участь подружжя у справах сімейного життя, спільне прийняття ними важливих рішень. Останнє є можливим за взаємної поваги між членами сім'ї, врахування ними як особливостей різних життєвих ситуацій, так і особистих якостей і здатностей обох для розподілу внутрішньосімейних ролей.
На відміну від сім'ї авторитарної, де хтось із подружжя монополізує кермо правління, в сім'ї демократичній, як правило, відсутній "офіційний" глава. Виникаючі життєві ситуації висувають на перший план лідера, тобто того з подружжя (а іноді й дорослих дітей), хто має найбільший авторитет у вирішенні конкретних питань.
Соціологічні дослідження показують, що структура сучасної нуклеарної сім'ї еволюціонізує в бік формування сім'ї егалітарної (від латинського egalitare - зрівняльний), у котрій усі дорослі члени мають рівну частку прав.
Аналіз функцій сім'ї допомагає дати відповідь на запитання, поставлене раніше: яку роль вона відіграє в суспільстві? Звісно, самі функції сім'ї, їхнє місце, значення та субординація відображають, з одного боку, вплив суспільства на сім'ю, з іншого - виконання нею ряду суспільних завдань, пов'язаних із її місцем у соціальній структурі.
В історії сім'ї прийнято виокремлювати шість її основних функцій: економічну, репродуктивну, виховну, рекреативну, комунікативну та регулятивну. Стосовно сучасної сім'ї існує кілька відмінних у різних авторів типологій функцій сім'ї. Так, С. Д. Лаптенок виділяє такі з них: господарсько-побутову, відтворення населення, виховну та організації дозвілля. Г. М. Свердлов та В. А. Рясенцев найважливішими для радянської сім'ї називають функції продовження роду, виховну, господарську та взаємодопомоги. Для Н. Г. Юркевича такими є функції духовного спілкування, сексуальна, народження дітей, співробітництва в процесі їх виховання, добування необхідних засобів для ведення домашнього господарства, взаємної моральної та матеріальної підтримки. А. Г. Харчев визначив як основні функції відтворення населення, соціалізації, господарську, організації споживання та дозвілля.
Багато дослідників підкреслюють зростання в сучасній сім'ї значення функцій, що задовольняють емоційні та соціально-психологічні потреби. Останнє особливо помітне в практиці відношень міської сім'ї, яка меншою мірою, ніж сільська, зберегла риси виробничої частки суспільства.
Однією з основних функцій сім'ї є економічна. Історичні форми сім'ї, що передували
Loading...

 
 

Цікаве