WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем - Реферат

Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем - Реферат

гуманістичної ідеї оздоровлення людства ним же породженими цінностями. Й цілком чітко простежується закономірність, із якою в безпосередній реалізації моральних цінностей у життєдіяльності індивіда проявляється його людська сутність. Ця самоочевидність розгортається сьогодні в напрямі дедалі більшого вкорінення моральних цінностей в основу проблематики суспільно-історичного розвитку, усвідомлення їхнього іманентного людському розвиткові характеру, визначення їх як загальнолюдських цінностей.
Напевно, й вирішення питання'про способи їх наукового визначення має здійснюватися в параметрах зв'язку людини та людства, існування та сутності. Розкриття механізму, діями якого втілюється виражений у моральних цінностях зв'язок між існуванням індивіда та його людською сутністю,- таким постає вихідне завдання при теоретичній розробці способів наукового визначення моральних цінностей у їхньому зв'язку з нормативним характером моральної свідомості.
Розробка даної проблеми вітчизняною етикою ведеться давно і в різних напрямах, але за всіх відмінностей у висновках спільним є підхід до моралі як до освоєння людиною дійсності. Це дає підставу говорити про цілий напрям в етичній науці, на відміну від раніше розглянутої орієнтації.
Гуманістичний пафос, що спрямовує дослідницьку думку на захист "морального життя", "забуваного буття", проявився в етиці давно. Він був тим первісним імпульсом переосмислення етичних знань, з якого й почалася наукова розробка проблеми моральних цінностей. При цьому важливо підкреслити й принципове значення орієнтації на сходження від конкретного до абстрактного, яка мала місце в цей період. Не менш суттєвою подією для розвитку етичної науки стало звернення до проблеми моральних відносин. Так відбувалася принципово нова постановка проблеми діяльної сутності моралі, яка докорінно змінила уявлення про її специфіку й способи наукового визначення останньої.
Не можна сказати, що даний процес був усвідомлений у своєму значенні з перших же кроків становлення проблеми.Скоріше, як уже підкреслювалося, загальне виявилося в різних напрямах її розробки через звернення до безпосереднього вираження моральності в життєдіяльності людей.
Емпіричний аналіз не вичерпує методологічних проблем. За всієї його спрямованості проти сваволі "мислячої голови", викривальної моці повсталого проти "забування" буття, самоочевидної сьогодні невідповідності постульованого в абстракціях мислено загального реальній картині розсуспільненого, окремого існування, емпіричний аналіз не може розкрити навіть власну актуалізацію інакше, аніж звертаючись до напрацьованого на сутнісному рівні пізнання. Слід підкреслити, що процес емансипації людської індивідуальності, який стимулює сьогодні розвиток етичної думки, не дістав ще достатнього вираження в етиці саме через обмежені можливості емпіричного аналізу.
В окремих дослідженнях триває розробка теоретико-методологічних аспектів позначених проблем і це становить поки що їхні відмітні концептуальні особливості. В розвитку цих досліджень проглядається їхня залежність від діяльнісного підходу до моралі. Відхід від категоріальної системи в її гносеологічному обгрунтуванні та звернення до моральних цінностей у пошуках способу адекватного відтворення в теорії специфіки моралі здійснюється в цих дослідженнях у контексті розробки в них же висунутого визначення моралі як способу освоєння людиною дійсності '.
Закладені таким чином основи нового напряму у вивченні моралі набули розвитку у розробці ряду таких глобальних проблем, як співвідношення добра і зла, проблема всеісторичного характеру моралі, моральних відносин, сенсуалізму в етиці й почуттів у моральності. В цьому, напевно, й полягає головний доказ на користь визнання за принципом діяльнісного підходу до моралі основоположного способу наукового визначення моральних цінностей.
Як бачимо, розуміння моралі і, відповідно, підхід до неї відкривають різні можливості для її вивчення етикою, а також різне тлумачення етики як науки. Сьогодні, коли значення моральності для нормального самопочуття людини виявляється у зв'язку з гострим дефіцитом таких істинно людських цінностей, як совість, сенс життя, почуття власної гідності, обов'язку та інших складових самодостатнього світу особистості, відкривається в їхньому значенні для розвитку людства в цілому, стає очевидним, що моральність не може бути зведена до виконання людиною правил поведінки. Тим більше, що самі .правила вказують на певні норми й вимагають серйознішого обгрунтування їхньої своєрідності, ніж те, котре виводиться з потреб, що виникають у суспільній практиці людей. Покладені на особистість таким чином обов'язки недосконалі тим, що обертають мораль на спосіб приборкання індивіда, передбачають цю необхідність як започатковану наперед, керуючись тим, що людський індивід явно антисуспільний. І лише діючи згідно з правилами, виробленими суспільством, індивід стає суспільною істотою.
Навряд чи необхідно розкривати корені такого спрощеного розуміння суспільної сутності людини й реалізації її у відносинах із суспільством. Побудоване на кількісному вимірі суспільності людини, поза її якісною певністю, що реалізується в творчій діяльності й тому покладає в своїй основі творчий потенціал індивідуальності, таке розуміння суспільності виключає з моралі можливість творчої участі індивідів, стверджує мораль покори, яка знеособлює людину, пропонує моралізаторство всупереч своєрідній моральній діяльності людини.
Подолання таких уявлень про мораль, які спростовуються сьогодні самим життям, і стало відправною точкою в розвитку етики. Вивчення природи моральних норм, їх виникнення і смислу в житті людини, їхнього зв'язку з моральними цінностями - ці та інші подібні питання, пов'язані з аналізом специфіки моральної свідомості, й зумовили розвиток другого напряму в сучасній етиці.
Використана література
1. Курс лекція з етики. - М., 2000.
2. Етика і естетика. Підручник. - М., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве