WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем - Реферат

Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем - Реферат

різних аспектів цього питання й той, якою стосується законна претензія: чому любов у таких нерівних частках дістається не тільки конкретним людям, а й епохам? Постулати типу "якою мірою міряєте..." не відповідають на питання "чому?"
В розвитку зарубіжних філософсько-етичних концепцій сьогодні посилюється тенденція до пошуку загальної основи моральних цінностей, джерела, що живить багатоманітність проявів людського універсуму. В працях Е. Фромма ' таким універсальним началом, яке розсуває межі людської спільності до планетарного буття, виступає любов. У осмисленні любові автор вбачає відповідь на всі проблеми людського існування. З цих позицій розуміється необхідність змін соціальної структури, розглядається механізм подолання відчуження. Зауважимо, що всі докази, так само як і визначення критерію істинності людських цінностей, пов'язані з аналізом людських відносин на рівні їхньої моральної форми - "істинно людського спілкування".
Полишаючи осторонь звичну до недавнього часу оцінку даноїконцепції як абстрактно-антропологічної, розглянемо, з чим пов'язане звернення до загального людського існування - до відносин: істинно людських і не істинно, формалізованих, анонімних, функціональних' або ж, як їх сьогодні позначають, рольових. Розглядаючи любов як особливий спосіб ставлення людини до світу й до іншого, Е. Фромм абсолютизує в ній родову, іманентну людському розвиткові потребу "ставитися" 2, розкриту Марксом у безпосередності її прояву в способах освоєння людиною дійсності, серед яких і моральний спосіб освоєння.
Для наших міркувань щодо наукових способів визначення моральних цінностей даний приклад важливий як свідчення того, що плідні пошуки пояснення моральних цінностей вирішуються переходом в іншу площину, яка дає змогу зримо уявити специфічно людське ставлення до світу. На даному рівні специфіка морального вимальовується об'ємно, відкривається аналізові з опертою на закономірності її прояву суперечливою вірогідністю. Таке осягнення морального недоступне емпіричному аналізові.
Із багатства матеріалу з даної теми, який міститься в кризі В. Франкла "Людина в пошуках смислу"3 особливий інтерес являє те, як у процесі розробки конкретних методик психотерапії для подолання екзистенціонального вакууму, пов'язаного з утратою людиною сенсу життя, Франкл, учений екзистенціональної орієнтації, виходить за межі її основної тези - "існування передує сутності". Він розширює межі екзистенціоналізму, долаючи при цьому закладені в ньому обмеження для проникнення в людську природу сенсу життя.
У даному контексті важливим видається процес, у якому пошуки шляхів і способів усунення дефіциту сенсу людського існування, здавалося б, обмежених рамками індивідуального буття й тому гранично конкретних, розширюються до масштабів Всесвіту, як тільки цей сенс усвідомлюється як людський, а його аналіз переміщується на сутнісний рівень.
Аналізуючи умови, що роблять можливою спробу самогубства, Франкл доходить висновку, що "уявити собі це можна в тому випадку, якщо людина як така - або якщо вона нею вже перестала бути; це принаймні було початково - добивається того, що знайти в своєму житті сенс і здійснити його"4. Отже, перед нами приклад того, як емпіричний аналіз, безумовно доцільний при розробці подібних методик, відкриває дорогу науковому аналізу, як тільки виникає необхідність заглиблення у вивчення явища, пов'язаного з проблемами людського буття.
Моральна проблематика, визначаючи предмет дослідницького інтересу і відповідні йому способи аналізу, зумовлює й докорінну зміну його напряму. "Вершинна психологія, котра включає в своє поле зору прагнення до сенсу" ', являє собою координати, що відкриваються логіці аналізу. їх можна підкріпити словами Гете про те, що, приймаючи людину "такою, якою вона є, ми робимо її гіршою; приймаючи ж її такою, якою вона повинна бути, ми змушуємо її бути такою, якою вона може стати" 2.
Сказане дає підставу для висновку, що тенденція вітчизняної етики до протиставлення емпіричного аналізу моральних цінностей (відтворення їхньої своєрідності в безпосередності її вираження в життєдіяльності індивіда, в існуванні) науковому аналізові перспективна лише в плані критичного переосмислення етичних знань про моральне, які не підтверджуються практикою.
Розвиток даної тенденції не містить у собі можливостей для розв'язання проблем методологічного характеру, серед яких основною виступає проблема способів наукового визначення моральних цінностей. Апеляція до індивідуального існування в своїй претензії на спосіб аналізу моральних цінностей обмежена живою безпосередністю морального почуття, неповторно індивідуального, унікального переживання моральних цінностей.
Оскільки виявлення їхньої сутності лежить за межами індивідуального досвіду, а значить, можливе лише на рівні аналізу їхнього генезису та еволюції, досягнутого при з'ясуванні їхньої специфіки в контексті розробки проблеми людини, то пропонований підхід, виключаючи загальне - підставу для визначення цінностей як моральних, позбавляється критеріїв у визначенні їх наявності, рівня прояву в існуванні індивіда, можливості пізнання суспільної, духовної природи почуттів, пояснення співпереживання як механізму морального відношення.
Справа, отже, полягає не в тому, що теоретичний аналіз моральних цінностей неспроможний, а в рівні, на якому він здійснюється. Тут доречно повторити здавна відому й досі шановану філософами думку, що особистість усвідомлює себе стосовно суспільства, в якому живе, і стосовно людства, якому належить. Схоже, що її моральне самопочуття та пошуки виходу, способів подолання екзистен-ціонального вакууму й виступають силами, що спонукають сьогодні екзистенціональну філософію до перегляду ряду теоретико-методологічних положень. Серед них і того, котре становить її основу.
Очевидно, прояснення істини, що забуття сутності людської також таїть у собі наслідки, як і забуття буття, і є поворотним кроком у розвитку дослідницької думки, схильної до
Loading...

 
 

Цікаве