WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Чеська та словацька культура на кінці 18 – початку 19 ст. - Реферат

Чеська та словацька культура на кінці 18 – початку 19 ст. - Реферат

організації була реалізована в таємному товаристві радикалів "Взаємність"(1837-1840), очолюваному адвокатом А. Верхов-ським. Проте в 1843-1844 рр. відбулася подія, яка викликала в національних колах тривогу за долю словацької мови. Державні збори Угорщини ухвалили закони, згідно з якими мадярська мова мала стати єдиною мовою законодавства, урядових установ, офіційного ділового життя та освіти на землях Корони Св. Іштвана. Невдовзі було закрито словацьку гімназію в Левочі, ліквідовано кафедру чехо-словацької мови та літератури в Братиславському ліцеї і розпущено наукові товариства.
Однією з визначних подій словацького національного Відродження було заснування в 1844 р. надконфесійного словацького товариства "Татрин ". Воно пов'язане з діяльністю вже третього покоління словацьких "будителів", яке очолював відомий поет, філософ, історик, лінгвіст Л. Штур (1815-1856). До національно-культурного руху словаків цього періоду належали М. Годжа (1811-1878), Й. Гурбан (1817-1888), Я. Краль, Я. Францисці з "радикальної опозиції" 1845-1848 рр. та ін.
Л. Штур, спираючись на зроблене до нього та на підтримку молодого покоління патріотів, дав нову інтерпретацію поняттю "слов'янської взаємності". Його концепція розвитку слов'янства і словацького народу змінила колларівську теорію "чотиричленної структури " слов 'янського народу з "чехословацьким племенем " усередині нього. Ідеї А. Коллара, що відіграли важливу роль у формуванні національної свідомості словаків та інших слов'ян у попередні десятиліття, в 40-х роках уже не відповідали процесові формування слов'янських націй та інтересам національно-визвольного руху. Штурівсь-ка концепція "оновлення слов'янства" базувалася на діалектичному розумінні "єдності в різноманітності", а словаків кваліфікувала як окремий самобутній народ.
Виходячи з цього посилання, Л.Штур заклав підвалини над-конфесійноїлітературної мови, якою стала розвиватися не євангелічна чи католицька, а словацька національна культура. Він заснував першу словацьку політичну газету "Словацькі народні новини", яка почала видаватися з 1845 р. Л. Штур перетворив цю газету на інструмент пропаганди просвіти та розвитку національної свідомості словаків. За допомогою своїх однодумців він сформулював антифеодальну програму руху, що містила не тільки національні, а й соціально-економічні вимоги.
Програма, з якою Л. Штур виступив на засіданні Державних зборів (осінь 1847 р.), містила вимоги запровадження у словацьких землях у початкових школах та вчительських семінаріях, а також у вищих закладах освіти Угорського королівства, де готували богословів, юристів, землемірів, навчання словацькою мовою. У соціально-економічній сфері Л.Штур виступав за ліквідацію привілеїв шляхти й звільнення селян за викуп.
В основу єдиної словацької літературної мови Л.Штур поклав середньословацький діалект як найбільш поширений у словаків. Він виклав і його граматичні норми в працях "Наука словацької мови" й "Наріччя словацьке та необхідність писати на цьому наріччі".
Вся громадська наукова та просвітницька діяльність Л.Штура була пронизана єдиною метою - розширення освіченості та культури словацького народу, запровадження розробленого ним варіанту словацької літературної мови. Він не тільки послідовно відстоював право на її існування, а й боровся проти звинувачень у сепаратизмі, які лунали на його адресу з уст чеських громадських діячів.
Наприкінці 40-х років XIX ст. національні вимоги словаків переросли у вимоги визнання їхньої самобутності як нації. Послідовне виконання цих вимог вело до децентралізації багатонаціональної Угорщини, чого мадярська політична еліта не могла допустити.
Вже у 1847 р. підготовлено словацьку національну програму, яка передбачала ліквідацію привілеїв шляхти і звільнення селян за викуп, реформування політичної системи Угорського королівства, розробку конституції, прийняття демократичних законів про запровадження загального виборчого права, розвиток системи освіти словацькою мовою.
Висновки
Таким чином, у першій половині XIX ст. наукові дослідження в чеських землях проводилися головним чином у царині гуманітарних наук, що найбільшою мірою відповідало завданням виховання національної свідомості народу. Постала потреба в науковій аргументації ідеї про культурну рівність чехів з іншими народами Європи. Найяскравішим представником науки цього часу є Я. Пуркіне (1787-1869) - фізіолог, який здійснив у своїй галузі низку епохальних відкриттів. З 1823 р. він обіймав посаду професора фізіології в університеті Вроцлава. У 1850 р. Я. Пуркіне повернувся до Чехії, став професором Празького університету, організував тут інститут фізіології, видавав науковий журнал "Жива" й брав активну участь у громадській діяльності.
Боротьба за лютеранське віросповідання справляла величезний вплив на розвиток культури в словацьких землях. Переможна хода Контрреформації залишила тут глибокий слід у бароковому мистецтві.
Більша частина мистецьких робіт цього періоду - це твори анонімних малярів, різьбярів по дереву та скульпторів. У портретному живописі, в оформленні вівтарів, у виробах май-стрів-ювелірів та ін. відбувається синтез модерних художніх течій з місцевими традиціями. Нові імена з'являються серед літераторів, які писали як латиною, так і чеською мовою.
Широкої популярності набула діяльність діяча словацької та угорської культури Мартіна Бела (1684-1749), який після закінчення університету в Галле був протестантським священиком. Згодом М. Бел - директор євангелічної школи в Банскій Бистриці, аз 1714 р. - ректор ліцею в Братиславі. М. Бел писав латиною, угорською, німецькою та чеською мовами. Як визначний учений він був членом багатьох європейських академій та наукових товариств.
В останній чверті XVIII ст. культурна ситуація в словацьких землях зазнала певних змін. Братислава втратила своє значення адміністративного центру Угорського королівства, який був перенесений до Буди. Туди ж переведено Трнавський університет і перевезено коронаційні регалії угорських королів, які до 1784 р. зберігалися в братиславському соборі Св. Мартина. Це викликало відтік із Західної і Середньої Словаччини угорських чиновників та університетської еліти.
Для першого етапу словацького національного Відродження (до 30-х років XIX ст.) характерним є переважання просвітницьких ідей. Просвітницькі ідеї були провідними в поглядах словацьких "будителів " - патріотично налаштованої інтелігенції першої третини XIX ст. "Будителі" намагалися поєднатиідеї Просвітництва з боротьбою за національні права словаків.
Список використаної літератури
1. История южных и западных славян: В 2 т. - Москва, 1996. Т. 1.
2. Кузьмин М. Н. Школа и образований в Чехословакии (конец XVIII - 30-е гг. XX ст.). Москва, 1971.
3. Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения. - Москва, 1988.
4. Мшьников А. С. Эпоха просвещения в чешских землях. Идеология, национальное самосознание, культура. - Москва, 1987.
5. Мшьников А. С. Культура чешского Возрождения. - Москва, 1982.
6. Титова Л. Н. Чешская культура первой половини XIX в. - Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве