WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Український народний костюм та зачіски - Реферат

Український народний костюм та зачіски - Реферат

кіл". Волосся розділяли зав'язували укладали у вигляді зв'язок, щоб заплести по декілька пасом волосся призначені для коси, розділяли на 3 частини: дві однакові, а третя дуже тонка. Тонкими пасмом почергово обгортали дві перші так, щоб коса, яка утворилась мала посередник заглиблення, на кінець цієї коси прикріпляли стрічку. Над чолом волосся маленькими частинами чіпляли гребенем і перекладали з однієї сторони на іншу і в результаті утворювалось зигзагоподібним проділом. На Закарпатті ділили волосся на дві частини щільно пригладжували над вухами дві коси, вплітаючи в них прикраси з бісеру або різнокольорові стрічки.
Цікава була зачіска "Брібниці" - волосся заплітали в маленькі кіски, плетіння починали при самій голові, три пасма поступово збільшуючи кількістю пасом від 6 до 24.
На Херсонщині прикрашали косу гребінцями по одному гребені викладали на скронях, а три на потилиці. Спереду волосся піднімали гребенями невисокими валиками в кінці коси вплітали стрічку і зав'язували її бантом. Найкращою прикрасою зачіски був вінок,плели їх з маку, волошок, ромашок. Ще давніше вінки плели із пір'я птахів (Закарпаття).
На українському весіллі вінок із стрічками відігравав ту ж саму роль що і фата у інших народів. У весільний вінок обов'язково вплітали барвінок - символ вічного кохання.
Як і у всіх костюмах східних слов'ян в Україні чоловічим основним одягом завжди була сорочка, прямого крою із вставленими рукавами, її носили всі верстви населення. Шили її з домотканого лляного полотна. Майже повсюдно в сорочках робили довгий центральний грудний розріз. Довжина української чоловічої сорочки була різною.
Будучи невідхильним елементом костюму спільними для всіх верств населення. Сорочка за своїм кроєм у різних соціальних групах мало відрізнялась. Відмінності полягали тільки в якості матеріалу і декору.
Декор був представлений насамперед вишивкою. Найпоширенішим і універсальним верхнім одягом була свита. Вона являла собою розстібне кептаноподібне вбрання майже прямого крою. Довжина свити була різного розміру від колін і до кісточок. Носили свиту підперезану широким поясом. Для пошиття свит переважно використовували кольорове сукно. Улюбленим оздобленням були вишивки або шнуркові аплікації. Найбільш поширеним додатковим верхнім одягом, що одягався поверх свити була кирея. До основного одягу до українських чоловічих костюмів належали штани, у 15-17 столітті існувало 3 типи штанів:
1. Загальнослов'янські вузькі довгі штани;
2. Дуже широкі шаровари;
3. Довгі, теж дуже широкі штани, але іншої конструкції і зовнішнього вигляду.
Найбільш характерними для українських чоловічих костюмів були шаровари. Ширина була 40 см і більше з'єднані вони були простою вставкою, матнею. Вона була особливо у запорізьких козаків, настільки широкою, що звисала майже до землі. Тканини на таке пошиття потрібно було до 10 м. Дуже велику роль в українських чоловічих костюмах відігравав пояс, який пов'язували поверх штанів, здебільшого як декоративну прикрасу. Пояс являв собою широку смугу з цупкої тканини з витканим простим узором., оздоблену на краях рамками або китичками. Універсальним народним взуттям в Україні були постоли (ходаки) із свинячої або сиром'ятої шкіри.
Єдиним винятком становило Полісся, де носили звичайні личаки. Однак поряд з постолами майже таким самим загальновживаним взуттям були чоботи. Побутували в основному 2 типи чобіт:
- більш м'які кольорові;
- більш грубі з цупкими халявами;
Шапка - кучма (циліндричної форми або форми зрізаного конуса) виготовлялись із овчини з суконним верхом.
Представники козацької старшини носили польську шапку циліндричної форми із сукна, шовку, бархату. Типовими українськими чоловічими головними уборами були капелюхи. Вони могли прикрашатись стрічками, а в святкові дні квітами. Єдиними чоловічими прикрасами були сережки, точніше одна у вигляді каблучка або півмісяця, яку носили запорізькі козаки у вусі. Також носили персні, браслети.
Серед чоловічих зачісок можна виділити 3 основі групи:
Перша: досить поширена майже на всіх українських землях "зачіска під макітру", яка побутувала серед усіх соціальних верств населення. Волосся розчісували від маківки навсібіч шапкою і підстригали колом. При цьому лінія підрізування йшла в основному приблизно по середині чолі і вух, залишаючи нижню частину потилиці відкритою. Зачіска "під макітру" увійшла в історію української моди, ще на початку утворення нашої держави.
Менш поширеним різновидом була зачіска "під ворота", коли волосся спереду виски вистригали по богах, відкриваючи все чоло. Серед городян козацької старшини і дворянства переважала зачіска польського типу з підголюванням чуприни, коли шапку волосся перетворювали на невеликий кружок, розташований лише в горі і частково ззаду (на потилиці), тобто на чуприну.
В другу групу зачісок, що побутувала з 16 століття і в основному тільки серед козацтва являла широковідома зачіска з чубом або "оселедцем", при цьому всю голову голини за винятком маківки, де залишали пучок волосся, яке ретельно відрощували у довге пасмо. Це пасмо виростало таким довгим, що його іноді намотували на вуха.
Третя група українських чоловічих зачісок характеризується довгим волоссям, яке спадало на потилицю і навіть на плечі і спину. В таких зачісках волосся спереду випускали або рівно підрізали чубчиком. Ці зачіски найчастіше носили чоловіки західної України.
Вуса були однаково властивими і для народних мас і для верхівки суспільства. Бороди носили тільки старі чоловіки і частково жителі Полісся. Форми вус були різними, але в основному панувало два типи: спущені до низу і такі що стирчали в боки. Серед козацтва в пошані були довгі вуса, які звисали значно нижче підборіддя. На Західній Україні віддавали перевагу невеликим підстриженим над губами вусом, трохи спущеним до низків рота або дещо піднятими кінцями в боки.
Loading...

 
 

Цікаве