WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Педагогічні вимоги до викладання предмету “Християнська етика” - Реферат

Педагогічні вимоги до викладання предмету “Християнська етика” - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Педагогічні вимоги до викладання предмету "Християнська етика"
Викладання предмета християнська етика - це ціле мистецтво. Мистецтво важке. Ці специфічні уроки вимагають неабиякої допомоги у підготовці. До фахових обов'язків учителя християнської етики, крім традиційних - бути обізнаним з педагогікою та психологією, бути професійно компетентним, володіти методикою викладання свого предмета, - входять і інші особливості його педагогічної діяльності. Конкретні вимоги до адекватної рефлексії професійних можливостей учителя зумовлені тим, що досягнення результатів у морально-етичному вихованні визначається педагогічною значущістю ролі особи, котра здійснює виховання.
В умовах класно-урочної системи уроки християнської етики мають такі особливості:
- починається урок і закінчується християнським вітанням (прощанням);
- бажаність вступу до уроку, який допомагає увійти в урок, пройнятися його духовним настроєм;
- молитва на початку і в кінці уроку;
- знак святого Христа;
- зовнішня атрибутика та обладнання уроку: ікона, свічка, Біблія;
- читання Святого Письма, відповідні форми роботи з ним;
- пояснення на основі морально-етичного твору;
- виведення моралі уроку.
Великого значення у процесі викладання цього предмета надається таким якостям учителя як справедливість, делікатність, вирозумілість, миролюбність, зичливість.
Дидактична структура уроку християнської етики (вимоги до проведення уроку)
Узагальнені вимоги щодо уроків усіх шкільних дисциплін поділяються на:
а) дидактичні;
б) виховні;
в) психологічні;
г) гігієнічні.
Уроки християнської етики носять інформаційно-пояслювальний характер. Вони щоразу несуть нову інформацію, пояснюють її, на ній виховують. Такий підхід у викладанні називається цілісним.
Ці уроки відповідають типу уроків засвоєння нових знань, найбільш поширеному, найбільш ефективному типу уроків. Програмою передбачені узагальнювальні уроки, уроки-бесіди, уроки-лекції, уроки-диспути, уроки контролю знань.
Хоча уроки християнської етики мають свою специфіку, та їх дидактична структура залишається трикомпонентною: а) актуалізація опорних знань; б) здобуття знань; в) застосування знань.
Мета уроків християнської етики завжди двоєдина: пізнавальна і виховна. В обох присутня третя: розливальна. Коли формулюємо мету, стараємося уникати дієслів доконаного виду: не виховати, а виховувати, не навчити, а навчати.
І. Обладнання уроку: Святе Письмо, ікона, свічка...
ІІ. Урок починається із взаємного християнського вітання. Не рекомендується починати урок відразу з молитви. До неї дітей потрібно підвести, а не використовувати її як організуючий та дисциплінуючий момент. Після гучної перерви діти щонайменше думають про Бога. Тому слід якомога природніше підвести дітей до душки про Господа, зробивши вступ.
ІІІ. Молитва триває одну хвилину.
ІV. Після молитви починається І етап дидактичної структури уроку - актуалізація опорних знань. Цей етап охоплює опитування або повторення матеріалу, потрібного для нової теми уроку. Форми опитування: індивідуальна, групова, фронтальна; усна та письмова.
V. Мотивація навчальної діяльності (повідомлення нової теми уроку) - завжди урочиста. Нею потрібно внести елемент зацікавлення до певної міри навіть заінтригувати.
VІ. ІІ етап уроку - здобуття знань. або пояснення нового матеріалу, на нього припадає до 25 хв. робочого часу.
Перед читанням Святого Письма можемо запалити свічку: - умовно названу "запалюванням вогника любові до Бога". У роботі з дітьми початкової ланки використовуємо "Біблійні історії Старого та Нового Завітів".
Після читання Святого Письма робимо паузу для того. щоб школярі осмислили, що звучало Слово Боже і починаємо збір думок дітей: неправильних, нерозумних, дивних, смішних, наївних - учні мають право на помилку.
Пояснення проводимо у два кола: перший раз - коротко, загально. Тільки основне: другий раз - детально, широко, зупиняючись на окремих моментах. Паралельно проводимо словникову роботу. Пояснюємо біблійну символіку.
Далі ведемо розмову в контексті євангельської історії чи біблійного оповідання.
При цьому поурочний матеріал групуємо у два блоки пояснення: блок біблійний та блок моральний. У свою чергу кожн6ий із блоків до зручності розділяємо на напрямки.
Пояснення матеріалу біблійного блоку доцільно подавати як у Новому так і в Старому Завітах. Прийнято вважати, що кожному символу Нового Завіту відповідає конкретний образ Старого Завіту.
Та є ряд тем, пояснення яких на основі святого Письма не є обов'язковим. Уроки християнської етики - це не уроки біблієзнавства.
Пояснення не зводимо до перк5азування певного сюжету з біблії чи з твору для бесід в дусі християнської моралі - сили зосереджуємо на пошуках морального підтексту: що хотів нам цим Господь Бог сказати? Чого ми можемо з яго навчитися? - Отже, найважливішим моментом на уроці християнської етики є виведення моралі - основної думки уроку. Без цього уроку нема. Це його кульмінаційна точка. Запис моралі учнями в зошити є обов'язковим. Мораль може бути виражена основною фразою, цитатою із Святого Письма.
Якщо виведення моралі - це найважливіший момент на уроці, то найважчим є на ньому прикладів з літератури, історії, живопису, музики. Мова йде про наповнення морального блоку здобуття знань для того. щоб проілюструвати дану тему та використовувати все світське на користь релігії. Добре роблять ті вчителі християнської етики, які, уникаючи інтернаціонального космополітизму, пропонують дітям у цьому блоці українознавчий матеріал. Адже кожна нація росте "корінням в етнос, гіллям - у світову цивілізацію"; кожний народ збагачує світову скарбницю духовної культури чимось неповторним, своїм. Повинні встановлюватись між предметні зв'язки.
Необхідною є актуалізація кожної теми уроку: достатнє наведення прикладів, які б підтверджували життєдієвість теоретичного матеріалу сьогодні; порівняння обставин за часів Ісуса Христа з теперішніми обставинами.
VІІ. ІІІ етап уроку - застосування знань (за кріплення матеріалу). Це повернення до поясненого матеріалу, щоб діти краще його зрозуміли, запам'ятали. Даний структурний елемент уроку дає можливість вчителеві побачити, як він пояснив дітям тему, чи зрозуміли вони її. В окремих випадках саме на закріпленні можна поправити, ліквідувати недоліки, допущені при поясненні.
Сучасною і популярною є сьогодні на цьому етапі уроку християнської етики робота в групах - один з видів інтерактивних методів навчання. Переваги чи ключі цією роботи такі: відхід від авторитаризму; діти вчаться спілкуватись, вільно висловлюватись; йде виховання самостійності і співпраці водночас. Ділимо дітей на групи, наприклад, по дві парти учнів в одну групу, діти обирають собі керівника. Вони дістають завдання і працюють. Коли із завданням справляться, керівник групи представляє її: від імені кількох психологічно легше говорити, ніжвід одного себе. В тому немає нічого страшного. Якщо учень не побоїться признатися серед ровесників, що і сам чогось не розуміє, спочатку вислухає в групі пояснення однокласника "на дитячий розум", а кваліфіковане пояснення вчителя завжди отримати встигне.
VІІІ. Підсумок - необхідний. При підведенні підсумку стараємося бути конкретними.
ІХ. Домашнє завдання. Час від часу - взагалі не задаємо. Домашнє завдання з християнської етики не повинно бути обтяжливим, непосильним. Наприклад: вивчити мораль уроку - думку, яку потрібно запам'ятати; дати відповідь на конкретне запитання (але не твір); виконати малюнок.
Х.Молитва. Молитва новинка бути короткою, наприклад, "Богородице дво", "Ісусова молитва".
ХІ. Християнське прощання.
Методична під структура уроку християнської етики
Методична під структура - це система методичних прийомів, форм, через яку реалізується зміст уроку. У викладанні християнської етики немає якихось особливих методів. Загалом типи методів навчання даного предмета мають схожість з методами викладання інших предметів. Крім традиційних педагогічних методів, використовуються і інші можливі комунікації з учнями. Окремі методи й прийоми є специфічними.
Навчальні методи, яких найчастіше
Loading...

 
 

Цікаве