WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Історичні кроки розвитку хімії - Реферат

Історичні кроки розвитку хімії - Реферат

обмежені, тому людське суспільство на нашій планеті не зможе довго розвиватися на основі дідівських методів видобутку сировини. Однак, з іншого боку, елементи, що знаходяться в природі, як би інтенсивно вони не експлуатувалися, не знищуються, а тільки переходять в інші з'єднання. Таким чином, резерви елементів на Землі залишаються постійними і зменшуються швидкими темпами не природні ресурси взагалі, а тільки та їхня частина, що вводиться в економічний оборот на сучасному рівні розвитку.
Коли в XVII і XVIII вв. французькі ліси, що служили в той час калієвою сировиною для виробництва скла, були спустошені, говорили про нездоланну кризу скляної промисловості, що насувається, і навіть пророкували швидкий захід її у Франції. Нічого подібного не відбулося, дефіцит був вчасно ліквідований Лебланком (содовий процес, 1789 р.). Якщо якийсь процес у майбутньому виявиться в подібній ситуації, то криза йому не грозить, може тільки підвищитися вартість рішення проблеми, тому що "валютою", що оплачуються подібні дефіцити, стає енергія.
ждународные плину, так що в майбутньому при рівному імпорті сировини ми будемо витрачати на це велику частину національного доходу, чим раніш. Тим більше збереження постійних споживчих цін у країні ми повинні оцінити як величезну заслугу соціалістичного суспільства.
Більш 80% світових сировинних ресурсів і палива споживаються в наш час тільки однією третьою частиною населення Землі. Незважаючи на це, потреби в сировину дуже швидко підвищуються не тільки в країнах що розвиваються, але й у промислово розвитих країнах. Щоб забезпечити ці всезростаючі потреби, варто постійно форсувати можливості відкриття нових резервів сировини. Для цього найбільш придатними є наступні шляхи:
- розробка не порушених дотепер ділянок земної кори, включаючи сировину, що міститься в морській воді;
- перехід до експлуатації більш бідних родовищ;
- утилізація відходів, залишків і використаних матеріалів;
- заміна дефіцитної сировини пальними матеріалами. Великі надії покладаються на ті області планети, що геологічно ще мало розвідані. Перспективним є морський шельф, що знаходиться на глибині близько 200 м. Ці підводні континенти, загальна площа яких у 1,5 рази більше Азії, у майбутньому стануть джерелами багатьох видів сировини. Щорічно з морської води на початку 70-х років добувалося сировини більш ніж на 6 млрд. руб., а до кінця тисячоріччя цей обсяг передбачається збільшити до 40-50 млрд. руб.
Коли мова заходить про проблеми сировини, те незабаром центр ваги переноситься на обговорення того, як обстоїть справа з металами. При цьому цілком доречно сказати: подбаємо про метали!
ХІМІЧНА СИРОВИНА
Для виробництва різних продуктів споживання, предметів, і матеріалів потрібна відповідна сировина, яку називають ще вихідним матеріалом.
Залежно від рівня розвитку техніки і економіки народного господарства вимоги до сировини можуть бути різні, але в основному сировина повинна бути в природі у великій кількості, бути дешевою, доступною для видобування. Дедалі більше використовуються відходи різних виробництв. Те, що зовсім недавно було відходами або навіть покидьками, сьогодні вже використовується як сировина. Так, хлорид калію був відходом у виробництві хлориду натрію, а зараз він є цінною речовиною. Виробляли кокс для металургійної промисловості, а коксові гази при цьому викидались у повітря як покидьки. Зараз ці гази - джерело найцінніших речовин. Свого часу хлорид водню був покидьками у виробництві соди за способом Леблана.
Сировину для хімічної промисловості можна поділити на такі трупи:
І. Мінеральна сировина, що видобувається з природних родовищ:
а) горючі копалини (вугілля, торф, сланці, нафта, горючі гази;
б) гірські породи, з яких можна добувати метали в чистому вигляді; в) нерудна сировина -неорганічні природні речовини, з яких не добуваються метали, хоч у багатьох з них містяться метали (наприклад, хлорид натрію, хлорид калію, сульфати, карбонати, фосфати різних металів тощо).
2. Рослинна і тваринна сировина: деревина, зерно, картопля, цукрові буряки, солома, шкіра, жири і т. д.
Вода і повітря.
Є тверда, рідка і газоподібна сировина, а за хімічним складом її поділяють на неорганічну і органічну.
Сучасна хімічна промисловість використовує всі відомі види корисних копалин. Руди дають метали і різні гази як побічні продукти. Вугілля і нафта, крім енергії дають нам сировину для синтезу барвників, лікувальних препаратів, пластичних мас, розчинників, моторного палива, мастил тощо. Широко використовується в хімічній промисловості також рослинна і тваринна сировина. З неї виробляють харчові продукти, тканини, шкіряні товари, барвники, лікувальні препарати.
Неметалічні корисні копалини використовуються для виробництва багатьох речовин і матеріалів. З гірських порід дістають будівельні матеріали, кислоти, солі, гази. Широко відомі такі неметалічні породи, як кухонна сіль, сірка, апатити і фосфорити,. сірчаний колчедан, вапняки, їх можна використовувати і для добування металів (наприклад, з карналіту добувають магній, з хлориду натрію - натрій).
Добуті із землі корисні копалини містять так звану пусту породу, тобто різні домішки до основного мінералу. Наприклад, алюмінієві руди боксити містять значну кількість кремнезему і оксиду заліза, які щодо окису алюмінію є пустою породою.
Видобуту з земної кори ту чи іншу корисну копалину спочатку підготовляють до обробки. Найчастіше підготовка полягає взбагаченні, тобто очистці від пустої породи і збільшенні таким чином вмісту основного компоненту. Крім того, сировину часто подрібнюють або брикетують і агломерують, тобто пресують або спікають, щоб дістати сировину у компактнішому стані. Найпоширенішим методом збагачення руд є флотація - відокремлення одного мінералу від іншого на основі їх властивості змочуватись або не змочуватись водою.
ХІМІЧНА ПРОДУКЦІЯ
Сучасна хімічна промисловість поділяється на окремі групи підприємств, що виробляють хімічні продукти з певної галузі, а саме: 1) гірничохімічна промисловість, яка виробляє апатито-фосфоритну й калійну сировину, хімічну мінеральну сировину; 2) основна хімічна промисловість - підприємства, що виробляють кислоти, луги, солі, гази, мінеральні добрива и т. п.; 3) анілінобарвникова промисловість; 4) виробництво синтетичних та інших платмас і пластичних мас; 5) виробництво штучного волокна; 6) виробництво синтетичного каучуку; 7) виробництво різних інших
синтетичних продуктів-спиртів, альдегідів, кислот, вуглеводів і т. п.; 8) виробництво хіміко-фармацевтичних препаратів; 9) виробництво фотохімічних препаратів і матеріалів; 10) лісохімічна промисловість, що об'єднує виробництва рослинних екстрактів, сухої перегонки деревини, гідролізу деревини, ефірних масел, дубильних екстрактів, рослинних смол та ін.; 11) лако-фарбні виробництва; 12) гумово-азбестові виробництва.
Усі галузі хімічної промисловості тісно пов'язані між собою та з Іншими близькими за характером галузями виробництва, особливо такими, як металургія, виробництво будівельних матеріалів, скла і фарфоро-фаянсових виробів, шкіри, паперу.
Застосування хімічної продукції в сільському господарств!
є запорукою високих урожаїв. Використання хімічної продукції в різних галузях народного господарства сприяє технічному прогресу підвищує культуру виробництва.
ВОДА У ХІМІЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ
Вода в хімічному виробництві відіграє надзвичайно важливу роль. Вона застосовується як технологічний компонент у різних виробничих процесах: для розчинення, розведення, варіння і т. д. Величезна роль води і як хімічної сировини: вона або входить до складу готової продукції, або виділяється під час утворення основного продукту, а потім випарюється, відстоюється, відфільтровується тощо. Більшість хімічних процесів відбувається у водних розчинах. Інколи вода відіграє роль каталізатора. Наприклад, з абсолютно сухим хлором не реагують навіть лужні метали. Окислювальні процеси без води часто відбуваються зовсім в іншому напрямі, ніж за участю хоч незначної її кількості.
Вода широко використовується в хімічній промисловості як робочий агент у парових машинах, як теплоносій, для передавання .тиску, енергії тощо.
Важко перелічити всі способи використання води в хімічній промисловості. Досить сказати, що на виробництво 1 т аміаку витрачає-ться від 150 до 450 т свіжої і 600 -1850 т оборотної води; на 1 т хімічного волокна - 300-900 т свіжої і 650-4500 т оборотної води, тощо.
Loading...

 
 

Цікаве