WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Харчові рослини в медицині - Реферат

Харчові рослини в медицині - Реферат

протисклерозним.
Корисна арифметика. До складу часнику входять Іод, ефірні олії, глікозид, олеїн, фітостерини, фітонциди й аскорбінова кислота (0,1 мг%). Ви-тяжки часнику чинять бактерицидну дію, тому використовуються ще з часів Гіппократа.
3. Життєдайна сила моркви
Через хвороби й утрати, страждання й надії пройшла людина важкий шлях до того знаменного дня 1911 року, коли польський біохімік Каземіж Функ, затиснувши в руці дрібку жовтуватих кристалів, переможно вимовив: "Таємницю розкрито. Ось та речовина, що несе або дарує життя людині". І було це не що інше, як вітамін. Виділений уперше з моркви, він узяв собі її ім'я, що походить від латинської назви цього овочу - "карота" - каротин.
Каротин має надзвичайну життєдайну силу: зумовлює опір організму хвороботворним бактеріям, керує диханням, впливає на відтворні функції. Під його впливом працює печінка, утворюється кров. А якщо з продуктів харчування зникає каротин, в людини настає куряча сліпота, слабшає організм, її долають хвороби. Тому люди здавна використовували моркву - справжню комору цього вітаміну, як цілющий засіб.
Морква впливає на нервову систему, сприяє поліпшенню апетиту, підвищує опірність організму інфекціям. її сік використовують для лікування хронічних захворювань печінки, коронарної недостатності, анемії, недо-крів'я, кон'юнктивіту, катарів верхніх дихальних шляхів, порушення сольо-вого обміну. Морквяним соком полощуть горло в разі ангіни й стоматитів. У разі ларингіту та бронхіту сік і застосовують навпіл з медом по одній столовій ложці п'ять-шість разів на день. Як проносне він діє в дозі 200 г натщесерце. В інших випадках достатньо півсклянки. Однак слід узяти до уваги, що бактерицидні та протизапальні властивості в соку зберігаються 30 хвилин після того як його віджали, потім ефективність швидко знижується. Щоб каротин краще засвоївся, морквяний сік слід заїдати хлібом з маслом.
З насіння моркви медпромисловість виробляла препарат даукарін, що використовується в разі хронічної коронарної недостатності. Відвар насіння в народній медицині застосовують для полегшення стану хворих на жовчно-кам'яну хворобу та як глистогінний засіб. Приготувати його можна так. Три ложки насіння моркви слід залити трьома склянками води й парити в духовці впродовж 6 годин. Приймати гарячим по склянці на день. У середньовічній Італії цей овоч не вживали в їжу, його використовували тільки як ліки, у багатьох країнах світу й сьогодні морква занесена до розряду лікарських рослин.
Корисна арифметика. Вуглеводи представлені простими цукрами, тому вона солодка. У моркві дуже багато каротиноїдів - у середньому 48 мг%, однак на чотири п'ятих це ?-каротин і тільки на одну п'яту - цікавий для нас ?-каротин, провітамін А. Однак і ця п'ята частка в абсолютному ви-раженні - 9 мг%, що набагато більше, ніж в інших овочах, навіть у чер-воному перці й зеленій цибулі. Крім того, у моркві багато ніацину (вітаміну Р) і токоферолів. Візьміть до відома, що в моркві більше клітковини, ніж у капусті, і якщо надлишок клітковини не показаний, то краще вичавити з тертої моркви сік, що зберігає Практично всі вітаміни.
4. Редька лікує малюків
Діти є діти. Набігаються, спітніють, а вітерець обдув, і вночі - кашель. За старих часів таблетками від кашлю дітей не лікували. Найкращим зіллям уважали чорну редьку Ліки з неї робили так: вибирали пузатий коренеплід із хвостиком, зрізали верхівку, видовбували верхню частину на третину, у простір, що утворився, клали ложечку меду так, щоб залишалося ще трохи вільного місця для соку, що виділяється. Підготовлену в такий спосіб редьку клали в склянку з водою так, щоб хвостик був у рідині, а сам коренеплід назовні. Через 3-4 години в поглибленні збирався сік. Його давали випити маляті, а в лунку знову клали мед і ставили в склянку. Процедуру повторювали кілька разів, і хворість минала. Як підтверджує практика, сік чорної редьки добре допомагає в разі катарів верхніх дихальних шляхів і бронхітів.
Одним з головних коренеплодів поряд з буряком і морквою давні греки вважали редьку. А ми думці давніх звикли довіряти. Тим більше, що це підтверджується постійно. Давайте хоча б з редькою розберемося, чому її вважали такою важливою. Адже цілком можливо, що давні греки помиляли-ся. Сучасна наука може або підтвердити висновки, або зняти з редьки вінець царственості.
Корисна арифметика. Навряд чи давні могли "розкласти" хімічний склад редьки на елементи - це абсурд. Отже, приймали овоч таким, яким він є. Чисто інтуїтивно відчували його корисність. Сьогодні ж ми знаємо, що в 100 г сирої речовини редьки чорної міститься 17 мг Натрію; 255-1199 - Калію; 28 - Магнію; 44 - Кальцію; 1,5 - Феруму; 26,4 - Фосфору, 8 мг Іоду. У білої редьки показники трохи нижчі, і перше місце серед овочів одноголосно віддано чорній! Однією тільки редькою можна цілком компенсувати потребу людини в Калії!
Не варто забивати собі голову численними цифрами, що підтверджу-ють цінність редьки. Досить сказати, що в ній безліч найцінніших хімічних сполук і ферментів, вітамінів, цукрів, білка, ефірних олій. Навесні ми ганя-ємося за кожною редисинкою, щоб поповнити нестачу вітамінів та інших корисних речовин, а в редьці, навіть тій, що пролежала зиму в коморі, сухої речовини й вуглеводів удвічі більше, ніж у редисі.
Усі наведені складові свідчать про те, що вона здатна викликати апетит, поліпшувати обмін речовин і травлення. Говорять: редька "зла". То це за рахунок гірчичних олій, які вкрай необхідні для нормального функціону-вання організму людини (свійських тварин, особливо кроликів). Однак, якщо не хочете їсти салат через його гостроту, її можна позбутися. Досить нарізати коренеплід кільцями, посолити й дати постояти вподовж години: вся гіркота зникне разом із соком, який ви відіжмете. Але разом з нею піде й частина вітамінів. Крім того, ви втратите можливість продезінфікувати порожнину рота й носоглотки: гіркота вбиває масу патогенних бактерій краще за будь-яку патентовану зубну пасту.
Соком редьки лікують млявість кишечнику (без дорогих куплених ферментів), простудні захворювання, радикуліт, нирки, печінку, сечовий міхур, ревматизм. Ним жевиганяють камені з печінки й сечового міхура, використовуючи негострі сорти. Натріть коренеплід на дрібній тертці - велика кількість грубої клітковини й пектину не тільки сприятиме травленню, але й усмоктуватиме в себе безліч шкідливих речовин, бактеріальні отрути й надлишки xoлecтer|инv що накопичилися в кишечнику. Недарма сік з редьки п'ють для запобігання атеросклерозу. Редька багатьом протипоказана. Зокрема, у разі виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, гострих гастритів, запалень підшлункової залози, печінки, кишечнику. Ну, і в усьому має бути міра. Редька здатна викликати біль і в здорової людини, якщо з'їсти велику кількість. До того ж не слід уживати страви з редьки на ніч: вони збуджують нервову систему, а груба клітковина повільно перетравлюєтсья.
Цікава географія цієї рослини. Нараховують три географічні групи редьки: європейська, китайська та японська. До європейської групи відносять гострі й дуже гострі сорти редьки із забарвленням плодів: білим, рожевим, жовтим, коричневим і чорним. Листя розсічене. Сорти китайської групи мають коренеплоди, більші за розміром, округлі й овальні, білі й червоні. У них менш гострий смак, навіть солодкий. Як правило, листя редьки цієї групи цільне (крім маргеланської). Японська група вирізняється сильно опушеним розсіченим листям і довгими (до 70 см) коренеплодами білих кольорів, майже не гострими. Японську групу редьок ми й редьками часто не називаємо - дайконами.
Тому посадіть чорну редьку не тільки як овоч для салатів, але і як лікарську рослину.
5. Хрін - усесильний овоч
Є в народі мудре прислів'я, здавна відоме на Русі: "їж хрін їдкий - будеш живий". І дивуватися такому вислову не доводиться, тому що хрін - сильна

 
 

Цікаве

Загрузка...