WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Види горючих копалин і їхня роль у народному господарстві - Реферат

Види горючих копалин і їхня роль у народному господарстві - Реферат


Реферат на тему:
Види горючих копалин і їхня роль у народному господарстві
До горючих копалин (ГК) відносять різноманітні вуглецьвмісні органічні речовини, що залягають у надрах у виді різних скупчень. За агрегатним станом розрізняють тверді, рідкі і газоподібні ГК. До твердих горючих копалин (ТГК) відносять торф, буре і кам'яне вугілля, антрацити, горючі сланці, сапропелі, а також перехідні і змішані різновиди твердих вуглецевих речовин. До рідких горючих копалин відносять різні нафти і нафтоподібні речовини, що являють собою рідини різної в'язкості, а іноді і затверділі нафтовмісні породи (природні асфальти, озокерит і ін.). Газоподібні горючі копалини -- природні горючі гази, що знаходяться в надрах земної кори як у вигляді окремих родовищ, так і розчинені в нафті.
Археологічними розкопками доведено, що видобуток нафти проводився на Аравійському півострові понад 6000 років тому. Вже тоді нафту (від мідійського слова нафата) використовували як "земляну олію", горючі матеріал, для освітлення, а також як зв'язуючий матеріал у будівництві, як мастильний матеріал і як лікувальний засіб.
В XIII столітті мандрівник Марко Поло писав, що "на грузинській границі є джерела олії і багато її: сотні пудів можна навантажити тією олією. Їсти її не можна, а можна палити і мазати нею верблюдів, у яких сверблячка і короста. Здалеку приходять за тією олією і по всій країні тільки її і палять". В Україні, у Прикарпатті в XIII ст. місцеви жителі рили колодязі і переганяли нафту ("скельний олій") для одержання "гасла", "гаса" і "масловиці".
У Китаї природний газ з давніх давен використовували для освітлення й опалення. Широке використання газу в промисловості і побуті починається з другої половини XIX століття, коли були споруджені перші газопроводи.
З усіх ТГК найважливішими за запасами (табл.1.2) і необхідністю є кам'яне вугілля, яке займає значне, а іноді й основне місце в енергетиці багатьох країн, є сировиною для коксування, для якого добувається 25-30% від його загальної кількості. Найбільш великі центри металургійної, хімічної і ряду інших енергоємних галузей промисловості створювалися, як правило, у районах, багатих на вугілля. При коксуванні кам'яного вугілля утворюється кокс, використовуваний як твердий відновник у металургії і побутове бездимне паливо, а також газоподібні продукти (кам'яновугільна смола, бензольні вуглеводні, аміак, коксовий газ і ін.). У асортимент коксохімічної продукції входять багато речовин (близько 1000 найменувань), споживачами яких є хімічна промисловість (виробництво органічних барвників, вибухових речовин, лаків, пластмас, синтетичного каучуку, фармацевтичних препаратів, синтетичних вітамінів і ін. речовин), металургійна, сільське господарство, залізничний і автодорожній транспорт і ін.
Таблиця 1.2 - Розвідані запаси викопного палива
(Світовий енергетичний конгрес - 1998 р.), млрд. т у.п.
Вид палива Увесь світ Європа Україна
Вугілля 799,8 72,6 34,00
Нафта 199,4 3,8 0,23
Газ 172,8 6,5 1,10
Усього 1172 72,9 35,33
Згідно з прогнозами Міжнародної енергетичної асоціації, видобуток вугілля збільшуватиметься.
У Східній Європі є великі запаси торфу, що використовуються як місцеве паливо, в електроенергетиці, сільському господарстві, а також як сировина для виробництва кормових дріжджів і цукру, легких тепло- і звукоізолюючих будівельних матеріалів, восків і різноманітних хімічних продуктів, активного вугілля і твердих відновників. У країнах СНД розвідано 160-180 млрд. т торфу, чи близько 60-65 % світових запасів, є понад 60 тис. торфових родовищ. Торф розвіданий тільки в 30 країнах світу, причому запаси його невеликі, у США, наприклад, вони не перевищують 14 млрд. т. Запаси торфу в Україні складають 2,25 млрд. т.
Великі запаси бурого вугілля, сприятливі гірничо-геологічні умови залягання, що дозволяють у більшості випадків здійснювати видобуток найбільш економічним відкритим способом, а також унікальність фізико-хімічні і технологічні властивості, ставлять цого на видне місце як паливо і технологічну сировину. Основна частина бурого вугілля, що добувається, використовується як паливо і тільки незначна частина його знаходить технологічне застосування як сировина для одержання гірського воску, коксу і напівкоксу, а також гумінових препаратів. Частка бурого вугілля серед світових запасів викопних енергоносіїв, видобуток яких може бути рентабельним на сучасному рівні техніки, складає 16 %.
Горючий сланець -- це тверда горюча порода, у якій переважає мінеральна складова, а вміст органічної речовини (керогену) не перевищує 60 %. Кероген є біо- і геохімічно перетвореною залишковою органічною речовиною, здатною при нагріванні без доступу повітря перетворюватися в рідкі і газоподібні продукти. Багато фахівців вважають горючі сланці найпоширенішим ТГК в земній корі. Підраховано, що в земній корі знаходиться близько 650 трлн. т керогену горючих сланців, у той час як загальні геологічні запаси нафти складають не більше 2 трлн. т. Основні ресурси -- близько 430-450 трлн. т. зосереджені в США (штати Юта, Колородо, Вайомінг).
Геологічні запаси мінелітових сланців на території України до глибини 200 м складають понад 500 млрд. т. Вони залягають потужними шарами від десятків до 1500 м смугою уздовж Східного схилу Карпат і на рівнинах, що безпосередньо прилягають до гірського масиву від кордону з Польщею на півночі і до Румунії на півдні. Кількість горючих речовин в окремих пробах сланців коливається від 12 до 35 %, теплота згоряння -- від 3,75 до 10,0 МДж/кг. При видобутку і дробленні теплота згоряння усереднюється і складає 5-6 МДж/кг. Вихід летких речовин у середньому складає 50 % на органічну масу, вміст водню і кисню в горючий речовині -- відповідно 6,5-7,5 % і 16-20 %, вміст сірки на суху речовину 1,5-3,5 %, причому 65 % від загального вмісту складають сульфіди і дисульфіди (пірит і марказит) і тільки 5-15 % - сульфати.
Балтійські сланці, що залягають на глибині 150-300 м, мають теплоту згоряння 8-12 МДж/кг. Запаси родовища дозволяють побудувати 3-4 розрізи потужністю по 15-20 млн. т на рік при коефіцієнті розкриття (відношення потужності вищележачих порід до потужності шару вуглистого сланцю) 8-10.
Велику роль в економіці усього світу й окремих країн грають нафта і природний газ. Вуглеводні нафти і природного газу є основою сучасної енергетики і промисловості органічного синтезу. З нафти виробляють пальне для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, гас, дизельне паливо), паливо для газових турбін і котельних установок, великий асортимент мастил, змащення, парафін, бітуми для дорожнього будівництва і гідроізоляції, сажі для гумової й електротехнічної промисловості, кокс для виробництва електродів і безліч інших продуктів. До сьогодні з нафти і нафтопродуктів синтезовано більш 20 тис. органічних сполук.
Природний газ -- це дешеве і зручне енергетичне і побутове паливо, тому 85 % газу, що добувається, використовується в енергетичних цілях, а 15 % - длявиробництва хімічних продуктів.
Запаси природного газу в регіоні ЄЕК --68,7 трлн. м3. При очікуваному річному споживанні газу в регіоні 1,62 трлн. м3 на рік їх вистачить на 43 роки. Промислові запаси природного газу в Росії складають 47 трлн. м3, а видобуток 500 млрд. м3/рік. Навіть при збільшенні видобутку до 700 млрд. м3 їх вистачить на 67 років. Прогнозні запаси природного газу в Росії перевищують 250 трлн. м3.
Розвідані запаси газу в Україні складають 1,1 трлн. м3, нафти -- 228 млн. т, а прогнозні, відповідно в 4,5 разів більше. Уже розвіданих запасів газу вистачить на 50 років при сучасному рівні видобутку.
Найважливіші родовища газу за рубежем -- Північне (Катар). Південний Парс (Іран), Даулетабад-Донмез (Туркменістан), Панхендл-Юготон у США, Гронінген у Нідерландах, Хассі-Ріель в Алжирі, у Західному Сибіру -- Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне і Ведмеже, а також Уктильське в Республіці Комі, Оренбурзьке, Астраханське (Росія), Газлі в Середній Азії, Гхавар (Саудівська Аравія), Пазанан (Іран), Тролль (Норвегія) та ін.
Нафта -- основне джерело енергії в більшості країн світу. У 1998 році 90 % нафти використано в енергетичних цілях. Темп найбільш раціонального використання нафти - як хімічної сировини наростає швидше, ніж як джерела енергії (палива). За десятиріччя з 1970 по 1980 р. споживання у світі нафти як хімічної сировини виросло на 11 %, а як палива -- на 6,2 %. Загальне споживання нафти за всі роки склало 50 млрд. т, у тому числі 25 млрд. т використано за 10 років (1980-1989 р.р.)
У світі відомо близько 30 тис. нафтових родовищ, однак тільки 15 % з них належать до великих, у яких геологічні запаси перевищують 3 млн. т, а ті, що вилучаються -- 1-1,5 млн. т. 30 родовищ нафти мають вилучаємі запаси, понад 500 млн. т і належать до родовищ-гігантів.
Найбідьш великі родовища нафти: Гавар (10,1) і Сафанія (2,9) у Саудівській Аравії, Бурган (2,2) у Кувейті, Киркук (2,1) і Ер-Румайла (1,8) в Іраку, Лашнільяс (1,5) у Венесуелі, Хассі-Месауд (1,4) в Алжирі, Гечсаран (1,5), Марун (1,4), Агаджи (1,3) в Ірані, Серір (1,1) у Лівії, Прадхо-Бей (1,4 млрд. т початкових запасів, що витягаються,) у США (Аляска).
ЛІТЕРАТУРA
1. Саранчук В.И., Айруни А.Т., Ковалев К.Е. Надмолекулярная организация, структура и свойства углей.- К.: Наукова думка.
2. Саранчук В.И., Бутузова Л.Ф., Минкова В.Н. Термохимическая деструкция бурых углей.- К.: Наукова думка, 1984.
3. Нестеренко Л.Л., Бирюков Ю.В., Лебедев В.А. Основы химии и физики горючих ископаемых.- К.: Вища шк., 1987.-359с.
4. Бухаркина Т.В., Дигуров Н.Г. Химия природных энергоносителей и углеродных материалов.-Москва, РХТУ им. Д.И. Менделеева,-1999.-195с.
5. Агроскин А. А., Глейбман В. Б. Теплофизика твердого топлива.-- М. Недра 1980.-- 256 с.
6. Глущенко И. М. Теоретические основы технологии твердых горючих ископаемых.-- К. : Вища шк. Головное изд-во, 1980.-- 255 с.
7. Еремин И. В., Лебедев В. В., Цикарев Д. А. Петрография и физические свойства углей. -- М. : Недра, 1980. -- 266 с.
8. Касаточкин В. И., Ларина Н. К. Строение и свойства природных углей.-- М : Недра, 1975.-- 159 с.
9. Раковский В. Е., Пигулееская Л. В. Химия и генезис торфа.--М. : Недра, 1978.--231 с.
10. Саранчук В. И. Окисление и самовозгорание угля.-- К. : Наук. думка, 1982.-- 166 с.
11. Стрептихеев А. А., Деревицкая В. А. Основы химии высокомолекулярных соединений.-- 3-е изд., перераб. и доп.-- М. : Химия, 1976.-- 436 с.
Loading...

 
 

Цікаве