WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Алюміній - Реферат

Алюміній - Реферат

підвищується з 10 до 22 кг мм у дюралюмінії марки Д16. У стані ж максимального зміцнення міцність деяких сплавів підвищується до 58 кг мм .
Високий рівень механічних властивостей у сполученні з низькою питомою щільністю забезпечує дуже широке застосування алюмінієвих сплавів у найрізноманітніших галузях, особливо в літакобудуванні, авіамоторобудуванні, транспортному машинобудуванні й ін., де від зниження маси конструкції збільшується її корисна потужність.
Алюмінієва промисловість відносно нова, сама велика і швидше всіх зростаюча серед основних підотраслей кольорової металургії, а разом із тим і найбільш монополізована. Наприкінці 70-х років майже половина усього виробництва первинного алюмінію в несоціалістичних странах була зосереджена на заводах трьох американських ("Алкоа", "Рейнолдз металз" і "Кайзер алюмініум") і однієї канадської ("Алкан") монополій, тісно зв'язаної з американським капіталом. Вони не тільки панують в алюмінієвій промисловості США і Канади, але і захопили важливі позиції у ряді європейських держав (особливо сильні вони в Норвегії), уЯпонії й Австралії, у бокситодобуваючих країнах Центральної Америки й Африки. Підприємства широковідомих монополій французкою "Пешине С. А.", швейцарської "Алюсюис", східноногерманскою "Ферайнигте Алюминиумверке А. Г." і трьох японських дають більш 1 5 виробництва алюмінію в розвитих капіталістичних країнах.
У 1950 р. алюмінієві заводи малися в 12 промислово розвитих капіталістичних країнах і лише в одній що розвивається, причому 99% виплавки було сконцентровано в шести головних капіталістичних країнах і чотирьох, де основну роль в електроенергетики грали В Канаді, Норвегії, Австрії й Швейцарії. ДО 1977 р. частка останніх чотирьох держав у світовому капіталістичному виробництві упала більш ніж удвічі (до 8.9%), а число країн, що роблять алюміній, перевищило 30; серед них одинадцять, що розвиваються: Гана, Індія, Бразилія, Бахрейн (c виробництвом понад 100 тис. т рік), Аргентина, Суринам, Камерун (понад 50 тис. т), Венесуела, Мексика, Іран, Південна Корея. Алюмінієвою промисловістю обзавелися Австралія, Нова Зеландія, ПАР і Ісландія. Вона тепер є в переважному більшості західноєвропейських держав. Однак усі разом узяті, що з'явилися після 1950 р., 19 нових виробників алюмінію дають він менше, ніж одна Японія, що випередила по масштабах виробництва Канаду. З європейських держав бідна гідроресурсами ФРН випередила не тільки Францію й Італію, але і Норвегію, а Нідерланди роблять тепер більше алюмінію, чим альпійські Швейцарія й Австрія разом узяті. і почасти результат зниження питомої елекроємкості алюмінієвого виробництва (з 22-25 тис. кВт год. на 1 кг до 11-12 тис. на новітніх підприємствах підотраслі), а головним ситуації, що образ-змінилася, в електроенергетиці більшості держав: різкого падіння частки ГЕС у електробалансі і перекладі їх у цьому зв'язку на роботу переважно в піковому й напівпіковому режимі; крім того, завдяки технічному прогресу, подешевшала вироблення елекроенергії на ТЕС, що особливо працюють на дешевому паливі. У більшості економічно розвитих країн нові алюмінієві заводи локалізують у розрахунку на власні паливні бази (наприклад, у Руру) чи на привізне паливо (біля Гамбургу, у портах Японії); у Великобританії побудований навіть завод у розрахунку на одержання електроенергії від АЕС (на о-ві Энглси).
Більшість розвитих капіталістичних держав, у тому числі всі шість головних держав, хоча і покривають основну частину внутрішнього попиту на алюміній власним виробництвом, є все-таки його нетто-імпортерами. Найважливішими нетто-експортерами залишилися Канада й Норвегія. До числа "нових" експортерів алюмінію відносяться, Камерун, Суринам, з недавніх пір Нова Зеландія, Ісландія і зовсім не багаті гідроенергоресурсами Нідерланди, Греція, і Бахрейн і деякі інші країни Близького Схід.
На сьогодні ціна тонни алюмінію складає приблизно 1640 $ за тонну на Лондонській біржі металів. І треба відзначити, що зараз на ринку алюмінію попит сильно знизився. Обвальне падіння цін на алюміній у 1993 р. змусило сімох основних світових виробників скоротити випуск металу на 1044 мільйона тонн у рік. Основними країнами-виробниками була укладена угода про обмеження виробництва алюмінію, що минає в грудні 1995 р. Ужу зараз відомо, на скількох після закінчення терміну дії угоди основні виробники розширять своє виробництво алюмінію. Так, норвезька група "Норск хидро" у 1996 р. повернеться до повного завантаження потужностей, що передумовлює додатковий випуск 70000 тонн металу. Голландська "Хуговенс" збільшить своє виробництво на 42000 тонн, канадська "Алкан"-на 124000 тонн. Найбільші заводи Росії об'явили про те, що повне завантаження виробничих потужностей буде досягнута вже в майбутньому році, однак, швидше за все, на думку французької газети "Трибюн", намічена задача не буде виконана через проблеми з постачанням сировиною. Проте, по оцінках, у 1996 р. Росія зробить 2.7 мільйона тонн і експортує
2.2 мільйона тонн алюмінію. Плюс до цього відзначається швидке розширення пропозиція алюмінію з боку Індії, держав Південної Америки й особливо держав Перської затоки.
Фахівці думають, що початок 1996 р. на світовому ринку алюмінію буде відзначено незначним дефіцитом від 180000 до 260000 тонн, якого, однак буде явно недостатньо, щоб призупинити падіння цін, викликане уповільненням попиту. Як видно, світова ціна на алюміній у 1996 р. буде коливатися на критичному для виробників рівні - 1400-1500 $ за тонну.
З кольорових металів у господарстві також дуже широко використовується мідь і її сплави. З усіх кольорових металів мідь знайшла найбільш раннє широке застосування. Її сплави, називані бронзами, були відомі людству з доісторичних часів, коли вони були єдиним металом, з якого виготовлялися зброя й знаряддя праці (бронзове століття).
По зовнішньому вигляді мідь легко відрізнити від усіх інших металів, тому що вона має специфічний червонясто-рожевий колір.
Мідь хімічно мало активна. У розведених соляний і сарною кислотах розчиняється тільки в принаявності окислювача (наприклад, кисню). Легко розчиняється в азотній кислоті. Вона володіє високою корозійною стійкістю в атмосферних умовах і в парах води.
Відносна щільність міді 8.95, температура плавлення 1083 C .
Характерними фізичними властивостями міді є її високі тепло-
і електропровідність. По електропровідності мідь займає перше місце
серед інших технічних металів. При 0 C питома електропровідність
міді дорівнює 64 1/ом. Незначно вище електропровідність тільки в срібла (68 1/ом), але воно істотно дорожче міді. Електропровідність міді тим вище, ніж вона чистіше. Будь-які домішки знижують цю коштовну її властивість.
Дуже пластичний метал з невисокою міцністю. Її
Loading...

 
 

Цікаве