WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Хлор - Реферат

Хлор - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Хлор
План
1 Історична довідка.
2. Поширення в природі.
3. Фізичні й хімічні властивості.
4. Отримання хлору.
5. Застосування хлору.
6. Хлор в організмі.
7. Отруєння хлором.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Хлор (лат. Chhrum), Сl - хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 17, атомна маса 34,453; належить до сімейства галогенів. За нормальних умов хлор - жовто-зелений газ із різким подразливим запахом. Природний хлор складається з двох стабільних ізотопів: 35С1 (75,77 %) і 37Сl (24,23 %). Штучно отримані радіоактивні ізотопи з масовими числами 32, 33, 34. 36, 38, 39, 40 і періодами піврозпаду Т1/2 відповідно 0,31; 2,5; 1,56 с; 3,1-105 років, 37,3; 55,5 і 1,4 хв. 36С1 і 38Сl використовуються як ізотопні індикатори.
Хлор отриманий вперше в 1774 p. K. Шеєле взаємодією соляної кислоти з піролюзитом МпО2. Однак тільки в 1810 році Г. Деві встановив, що Хлор - елемент, і назвав його chlorine (від грецьк. слова chloros - жовто-зелений). У 1813 році Ж. Л. Гей-Люссак запропонував для цього елемента назву Хлор.
ПОШИРЕННЯ В ПРИРОДІ
Хлор зустрічається в природі тільки у вигляді сполук, середній вміст Хлору в земній корі 1,7 10"2 % за масою, у кислих вивержених породах - гранітах - 2,4 10"2 %, в основних і ультраосновних - 5 o 10° %. Основний шлях, за яким Хлор потрапляє в земну кору - водна міграція. У вигляді іона СГ він міститься у Світовому океані (1,93 %), підземних розсолах і соляних озерах. Число власних мінералів (переважно природних хлоридів) - 97, головний з них - кам'яна сіль NaCl. Відомі також великі родовища калій та магній хлоридів і змішаних хлоридів: сильвін КС1, сильвініт (Na, К) СІ, корналіт КС1 o MgCl2 o 6Н20, каїніт КС1 o MgS04 o ЗН20, бішофіт MgCl2 6Н20 В історії Землі велике значення мало надходження НСІ, шо містився у вулканічних газах, у верхні частини земної кори
ФІЗИЧНІ Й ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Хлор має температуру кипіння 34.05 °С, температуру плавлення 101 С Густина газоподібного хлору за нормальних умов 3.214 г/дм1: насиченої пари при 0 °С - 12,21 г/дм3; рідкого хлору при температурі кипіння - 1.557 г/см3 твердого хлору при 102 °С - 1.9 г/см3 Тиск насичених парів хлору при 0° С 0,369 МПа, при 25 °С - 0,772 МПа. при 100 °С - 3,814 Мпа. Теплота плавлення - 90,3 кДж/кг. теплота випаровування - 288 кДж/кг. теплоємність газу при постійному тиску 0,48 кДж/(кгК) Хлор добре розчиняється в ТіСІ4, SiCl4, SnCl4 і в деяких органічних розчинниках (особливо в гексані і чотири хлористому вуглеці).
Молекула хлору двохатомна (С12) Ступінь термічної дисоціації СІ, 243 кДж -> 2С1 при 1 000 К дорівнює 2,07 104 %, при 2 500 К - 0,909 %
Зовнішня електронна конфігурація атома СІ Зs2Зр5 Відповідно до цього Хлор у сполуках виявляє ступені окиснювання -1, +1, +3, +4, +5, +6 і +7 Ковалентний радіус атома 0,99 Е, іонний радіус СІ 1,82 Е, споршненість атома Хлору до електрона 3,65 еВ, енергія іонізації 12,97 еВ
Хімічно хлор дуже активний, безпосередньо з'єднується майже з усіма металами (із деякими тільки в присутності вологи або при нагріванні) і з неметалами (крім вуглецю, азоту, кисню, інертних газів), утворюючи відповідні хлориди
з металами:
nСІ, + 2Me ? 2МеС1n,
з неметалами:
Si + 2С12 ? SiCl4 + Q .
2S + Cl2 ? S2Cl2,
І2 + ЗС12 ? 21С13
Хлор вступає в реакцію з багатьма сполуками
заміщає ОН у граничних вуглеводнях:
ROH + СH- ? RC1 + ОН ,
приєднується до ненасичених сполук
Хлор витісняє бром і йод з їхніх сполук із воднем і металами
MgBr, + С12 ? MgCl2+ Br2,
2КІ + СІ2 ? 2КС1 + І2,
2ННаІ + С12 ? 2НС1 + Hal2 (Hal = Br, I).
Зі сполук хлору з цими елементами він витісняється фтором
2МеС1n + nF2 ? 2MeFn + nС12Т.
Лужні метали в присутності вологи взаємодіють зі хлором із спалахуванням, більшість металів реагують із сухим хлором тільки при нагріванні. Сталь, а також деякі інші метали стійкі в атмосфері сухого хлору в умовах невисоких температур, тому їх використовують для виготовлення апаратури та сховищ для сухого хлору Фосфор спалахує в атмосфері хлору, утворюючи РС1,, а при подальшому хлоруванні - РС15:
2Р + С12 -> 2РС15.
Сірка з хлором при нагріванні дає S2C12, SC12 й інші SnClm. Миш'як, сурма, вісмут, стронцій, телур енергійно взаємодіють із хлором. Суміш хлору з воднем горить безбарвним або жовто-зеленим полум'ям з утворенням хлористого карбону (це ланцюгова радикальна реакція):
Н2 + С12 ? 2НСІ.
Максимальна температура воднево-хлористого полум'я - 2200 °С. Суміші хлору з воднем, що містять від 5,8 до 88,3 % Н2, вибухонебезпечні.
З киснем хлор утворює оксиди: С120, С12, С1206, С1207, Cl2Og, а також гіпохлорити (солі хлорнуватистої кислоти НС1O), хлорити (солі хлористої кислоти НС120), хлорати (солі хлорнуватої кислоти НС1O3) і перхлорати (солі хлорної кислоти НСЮ4). Усі кисневі сполуки Хлору утворюють вибухонебезпечні суміші з речовинами, що легко окиснюються. Оксиди хлору малостійкі й можуть самодовільно вибухати, гіпохлорити при зберіганні повільно розкладаються, хлорати й перхлорати можуть вибухати під впливом ініціаторів.
Хлор у воді гідролізується, утворюючи хлорнувату й соляну кислоти:
С12 + Н20 -> НС1O + НСІ.
При хлоруванні сухого гідроокису кальцію одержують хлорне вапно:
2С12 + 2Са(ОН)2 -> Са(ОС1)2 + СаС12 + 2Н20.
хлорне
вапно
При хлоруванні органічних сполук хлор або замішає
Loading...

 
 

Цікаве