WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Формування і динаміка хімічного складу річкових вод лівобережних приток Дніпра у зоні лісостепу - Реферат

Формування і динаміка хімічного складу річкових вод лівобережних приток Дніпра у зоні лісостепу - Реферат

циклу коливань їх водності, що могло призвести до збільшення внеску у річкове живлення більш мінералізованих, однак, менш забруднених (по найбільш розповсюдженим забруднюючим речовинам антропогенного походження) підземних вод.
Біогенні речовини. Вміст, розподіл і динаміка у часі NO3-, NO2-, NH4+ та Рмін. у водах рр. Сула, Псел та їх приток в порівнянні з аналогічними характеристиками йонно-сольового складу відзначався значно більшою однорідністю. Співвідношення С1/С2 у водах рр. Сула і Удай були близькими до одиниці, а у водах рр. Псел і Хорол величини С1 , як правило, перевищували відповідні значення С2. Вплив населених пунктів на вміст біогенних сполук у водах всіх досліджених річок лісостепової зони був незначним або зовсім відсутнім.
Досить виражене загальне підвищення концентрацій Рмін. у воді р.Псел в напрямку до її гирла (середньобагаторічні концентрації за весь період: м.Суми - 0,191, м.Гадяч - 0,214, с.Запсілля - 0,209 мг/дм3) може бути свідченням певного впливу на формування біогенних компонентів її хімічного складу поверхневого стоку з площі водозбору, зокрема сільськогосподарських угідь. Це підтверджується також просторовим розподілом (по даній річці) вмісту завислих речовин. Тобто у формуванні і режимі хімічного складу води р. Псел відчувається прояв (особливо у другій половині періоду спостережень) такого чинника як сільськогосподарське виробництво.
Розчинені органічні сполуки. Надходження нестійких органічних речовин у досліджені ріки та їх гідрохімічний режим також характеризуються (за величиною БСК5) достатньою однорідністю у часі і просторі. Їх абсолютний вміст був незначним (1,0-6,6 мгО/дм3 ). Значення С1 і С2 практично співпадали по всім вивченим створам і тільки у нижній течії р. Псел середні величини С2 перевищували відповідні величини С1 (4,57 і 3,25 мгО/дм3), зокрема, в кінеці періоду проведених досліджень. В той же час загальний вміст розчиненої органіки (за значеннями ХСК) був досить високим. За цим показником величини С2 переважали відповідні значення С1 інколи досить суттєво (на 6-10 мгО/дм3). Загалом знайдені закономірності розподілу ХСК підтверджують припущення, що протягом 1991-1998 рр. на формування гідрохімічного режиму річок лісостепової зони відчутно впливав поверхнево-схиловий стік з урбанізованих територій і сільськогосподарських угід.
Важкі метали, нафтопродукти, СПАР, феноли. Серед досліджених важких металів найбільш характерними змінами у часі відзначаються Cu і Zn. Для цих елементів відмічений ріст і наступна стабілізація концентрацій. На формування вмісту і динаміку міді певний вплив чинить антропогенна діяльність. Так, наприклад, на створі, розміщеному нижче м. Лубни, концентрації Cu протягом всього періоду спостережень перевищували аналогічні концентрації на вище розміщеному створі (відповідно 0,011 і 0,009 мг/дм3). В той же час повністю віднести особливості формування і поведінки важких металів на рахунок тільки антропогенних чинників не можна. На це вказує різкий стрибок вмісту такого компоненту як Cr у водах р. Сули вище м. Лубни (0,009 мг/дм3) і на замикаючому створі по р. Псел (0,010 мг/дм3). Очевидно, на загальний вміст окремих металів у досліджених водах визначався також різним внеском підземних вод у загальне живлення річок. Про це свідчить зокрема досить високий і практично постійний вміст у їх водах такого компоненту як залізо.
В цілому загальний вміст досліджених металів у досліджених річках і його динаміка були досить характерними для поверхневих вод дніпровського басейну. В окремі роки відмічалися як екстремально високі, так і близькі до умовно фонових концентрації даних елементів, тобто на формування хімічного складу річкових вод у даному регіоні впливають як природні, так і антропогенні чинники.
Середньорічний і середньобагаторічний рівень концентрацій нафтопродуктів (НП) змінювався у межах 0,01-0,04 мг/дм3. Тільки в окремі роки і на створах, розміщених нижче великих населених пунктів (р.Удай-м.Прилуки, р.Хорол-м.Миргород), концентрації НП екстремально зростали.
Найбільшою постійністю у часі і досить високим абсолютним вмістом характеризується забруднення річок лісостепової зони речовинами групи СПАР (від 0,10 до 0,31 мг/дм3). Для цих речовин С2 як правило помітно перевищували С1. В той же час концентрації СПАР на створах розміщених вище і нижче окремих населених пунктів змінювались мало (мм. Прилуки, Лубни, Суми). Очевидно, на рівень забруднення даних річок СПАР впливають певні інтегральні, тобто характерні для даного регіону в цілому як природні, так і антропогенні чинники і процеси (поверхневий стік з площ водозбору, співвідношення цього стоку і частки підземного живлення річок, населеність територій, характер місцевого виробництва, рівень розвитку і ефективність функціонування господарсько-побутового комплексу і т.п.).
Досить високим вмістом у досліджених річках характеризуються також феноли (середньобагаторічні концентрації 0,003-0,008 мг/дм3). У випадку р. Сула просторовий і часовий розподіл цих речовин на її різних ділянках майже однаковий і подібний до СПАР. Очевидно, що і у випадку Рhen їх вміст і динаміка регулюється вище вказаними чинниками.
Наведені висновки в певній мірі підтверджуються результатами кореляційного аналізу, проведеного по пунктах найбільше забезпечених гідролого-гідрохімічною інформацією. Більшість суттєвих зв'язків отримано для першого періоду за винятком замикаючого створу на р.Псел. Їх зміст і характер змінюється у часі. Так, по р.Сула вище м.Лубни для С1 отримані прямі залежності між іонами Cl- i Cu (r=0,52), Cl- i ХСК (r=0,56), Cu i ХСК (r=0,70); зворотні - БСК5 і О2 (r=-0,44). Для С2 вони не зберігаються. У цьому випадку з'являються нові суттєві зв'язки, наприклад, між SO42- i NH4+ (r=0,56), зростає також частка зворотніх зв'язків між Cu i O2 (r=-0,54), Zn i БСК5 (r=-0,45), Сa2+ i NH4+ (r=-0,45).
Якщо порівнювати отримані дані кореляційного аналізу по створах, розташованих вище і нижче населених пунктів, то за характером і кількістю позитивних коефіцієнтів кореляції відчувається значний вплив міст на якість води. Можна зробити припущення, що зворотня залежність (для С1) Ca2+ i SO42- (r=-0,52), Ca2+ i Cu (r=-0,50) Ca2+ і завислими речовинами (r=-0,57), а також пряма між Cl- i ХСК (r=0,66), Cr6+ i NO3- (r=0,56), Cr6+ i СПАР (r=0,87) зумовлені саме надходжєенням у річкову мережу господарсько-побутових і поверхнево-схилових стічних вод.
Список літератури
1. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України.- К.: Вища шк., 1995.- 307 с. 2. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР.- М.: ГУГК, 1978.- С.105-108,112. 3. Савицький В.М., Шевчук І.О., Савицька О.В. та ін. Динаміка нафтопродуктів, феноліві СПАР в річкових водах басейну Дніпра //Меліорація і водне господарство, 2000 - Вип.87.- С.116-123. 4. Пелешенко В.І., мавицький В.М., Шевчук І.О. та ін. Про деякі чинники формування якості поверхненвих вод басейну р.Горинь в сучасних умовах // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2000.- т.1.- С.116-118. 5. Шевчук І.О. Про особливості екологічного стану річкових вод центральної частини Прип'ятського Полісся // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2000.- т.1.- С.128-131.

 
 

Цікаве

Загрузка...