WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Гідролого-гідрохімічна характеристика озер і ставків території м. Києва - Реферат

Гідролого-гідрохімічна характеристика озер і ставків території м. Києва - Реферат

комплексів не слід відносити водойми чисто штучного походження, такі , наприклад, як ставки київського зоопарку чи Ботанічного саду НАНУ. Хоча деяка залежність режиму таких водойм від території, на якій вони розташовані є, але в більшій мірі їх режим зумовлюється теперішнім режимом експлуатації.
До іншої групи водойм слід віднести водні об`єкти безпосередньо зв`язані з Дніпром - його затоки, протоки, канали. Тут найбільшою характерною ознакою буде ступінь їхнього зв`язку з Дніпром.
Уяву про розподіл водойм по території адміністративних районів Києва можна отримати з таблиці 2.
Таблиця 2. Відомості про кількість водойм на території різних адміністративних районів м. Києва (за даними державного комунального підприємства "Плесо")
Райони Озера і ставки Затоки р. Дніпро Загальна кількість Загальна площа озер і ставків, га
Ватутінський 24 - 24 1,92
Дарницький 9 11 20 703,4
Дніпровський 30 6 36 45,68
Жовтневий 4 - 4 57,0
Залізничний 10 - 10 -
Ленінградський 16 - 16 8,5
Мінський 20 5 25 121,2
Московський 35 - 35 36,0
Печерський 3 - 3 -
Подільський 16 1 17 101,66
Радянський 10 10 -
Харківський 81 81 -
Шевченківський 10 10 6,82
Водойми міста можна поділити за видом використання на такі групи: 1) водойми комплексного використання; 2) водойми-накопичувачі зливовихвод; 3) водойми, що використовуються для рекреації; 4) водойми, що практично не використовуються.
Всі вони, за деяким виключенням є евтрофними - відрізняються високою біологічною продуктивністю. Окремі водойми являють небезпеку з епідеміологічної точки зору. З`являється тенденція значного погіршення екологічного стану водойм, через забудову прибережної зони.
На місці сирецьких глиняних кар`єрів водойми практично знищуються. За сторіччя їх існування в них склалися стійкі самовідновлювальні біологічні системи. Зараз друга водойма цієї системи засипана побутовим сміттям і будівельними відходами.
Незважаючи на помітне зменшення кількості моторних човнів, які експлуатуються, забруднення води дніпровських заток і озера Видубецького в районі РВП (ремонтно-відстійних пунктів) зовсім не зменшується. Порушується режим заборони експлуатації суден малого флоту у нерестовий період.
В період літньої межені 1998 р. на кафедрі гідрології та гідрохімії географічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка вивчався вміст водневих іонів, мінеральних сполук азоту та головних іонів у воді озер Тельбін, Вирлиця та Райдуга, [2,3].
Дослідження показали, що вода цих озер є слабколужною. Значення рН відповідно становлять 7,5; 7,5 і 7,2. Показовим є той факт, що у воді даних озер спостерігаєтьсі значно менший вміст мінеральних сполук азоту порівняно з водами малих водотоків, які досліджувалися в цей час (р. Либідь і р. Сирець). Це може свідчити про менший антропогений вплив. Вміст нітритів (NO-2) в озерних водах становить відповідно 0,02 мг/дм3 (Тельбін), 0,02 мг/дм3 (Вирлиця) і 0,08 мг/дм3 (Райдуга). Вміст нітратів (NO-3) становить відповідно 1,0 мг/дм3, 1,6 і 2,1 мг/дм3. Вміст сполук амонію (NН+4 ) у воді трьох озер становить по 0,1 м/ дм3.
Вміст головних іонів в озерній воді близький до їхнього вмісту у воді малих водотоків (табл. 3). Мінералізація води становить відповідно 689,1 мг/дм3, 754,0 і 871,2 мг/дм3. Хімічний тип води озер Тельбін, Вирлиця і Райдуга є гідрокарбонатним кальцієво-натрієвим.
В цілому, гідроекологічна ситуація на території міста погіршується за двома напрямками: інтенсивне забруднення водотоків і водойм та екологічно невиправдане нівелювання заплави Дніпра під новобудови. Система взаємозв`язків міста і його водних об`єктів носить стихійний характер. Тому надзвичайно важливо перетворити цю проблему з чисто наукової в науково-практичну. Тоді природоохоронна функція стане пріоритетною для будь-якого району міста при його ландшафтно-екологічній оптимізації. При цьому, необхідною умовою буде визначення оптимального співвідношення природних та господарських угідь на території водозбору. Адже коли антропогенний вплив переважає природні та компенсаційні фактори на 50% водна екосистема виходить з рівноваги [ 1 ].
Невідкладним завданням насьогодні є розробка комплексних заходів із зменшення антропогенного впливу на водні екосистеми. Ці заходи повинні включати: виявлення джерел надходження господарсько-побутових стічних вод у зливову каналізацію, яка виводиться у водойми, та забезпечення скиду цих вод в міську каналізаційну мережу комунального господарства; призупинення скиду неочищених стічних вод підприємств у зливову каналізацію і безпосередньо у водойми; закріплення за підприємствами, території яких прилеглі до водойм, функцій по впорядкуванню відповідних частин водозборів; впорядкування зберігання хімічних речовин і нафтопродуктів, запобігання їх надходження у водойми з талими і зливовими водами.
На більш віддалену перспективу необхідно збудувати очисні споруди для зливового стоку на підприємствах, які застосовують хімічні речовини і нафтопродукти.
Список літератури
1. Гриб И.В. О периодичности характеристик в экологической классификации качества поверхностных вод // Гидробиол. журнал. - 1993- т.29, №3. - С-43. 2. Хільчевський В.К., Курило С.М. Гідролого-гідрохімічна характеристика водойм м. Києва // Водне господарства України.- 1999, №5-6.-С.17-22. 3. Хільчевський В.К., Курило С.М. Оцінка гідролого-гідрохімічного стану водних об'єктів м. Києва // Вісник Київ. ун-ту. сер. Географія. - 1999. Вип. 45. - С.61 62.
Loading...

 
 

Цікаве