WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Водо-господарський комплекс луцька – модель сучасного стану водокористування міст і його впливу на оточуюче середовище - Реферат

Водо-господарський комплекс луцька – модель сучасного стану водокористування міст і його впливу на оточуюче середовище - Реферат

еластичніша, що випливає з вищої інерційності даної сфери.
4. Тренд промислового водоспоживання менш еластичний, але теж співпадає з флуктуаціями загального водокористування міста.
5. Тіснота зв'язку між загальним об'ємом водопостачання міста і об'ємом комунального водокористування вища, ніж аналогічний показник для загального об'єму водопостачання міста і об'єму промислового водокористування. Коефіцієнти кореляції становлять відповідно: для загального об'єму і об'єму комунального водокористування - 0,98, а для загального і промислового - 0,87.
6. Згідно нашого прогнозу, побудованого на результатах аналізу тенденцій розвитку водокористування м. Луцька, на найближчу перспективу (до 2010 року) збільшення загальних обсягів водокористування відбуватиметься, переважно, за рахунок відновлення масштабів промислового виробництва, а значить і водоспоживання в виробничій сфері. Лінія тренду для комунального господарства більш полога, тому приріст об'єму водокористування в цій сфері прогнозується в менших масштабах. Так, зокрема, рівень промислового водокористування до 2010 року може скласти 6-8 млн. м3 на рік, а комунального - до 20 млн. м3 на рік, що відповідно становитиме 60-80% для промислового водокористування і 110-120% для комунального від рівня 1990 року.
Рис. 1. Динаміка водокористування м. Луцька і прогноз на 2010 рік.
Для подачі стоків на міські каналізаційні очисні споруди (МКОС) працює 11 каналізаційних насосних станцій (КНС). Мережа КНС та каналізаційних колекторів охоплює все місто. З 11 КНС - 4 вузлові: КНС-5, КНС-5а, КНС-1 і КНС-2. Всі КНС обладнані електродвигунами в незахищеному виконанні, що може призвести до їх виходу з ладу при затопленні машинного залу. 8 КНС потребують капітального ремонту, а 6 - реконструкції. Також потребують капітального ремонту колектори від КНС-4 до КНС-2, від КНС-5 і КНС-5а до КНС та МКОС, від КНС-9 до КНС-4. Попередні процеси очистки стічних вод розпочинаються ще до очисних споруд, в каналізаційному колекторі. Підсумовуючи, відмітимо, що на склад міських стічних вод впливають такі фактори [3]:
1.Якість водопровідної води;
2. Наявність розчиненого кисню;
3. Температура води;
4. Вміст нітратів, нітритів, сульфатів;
5. Використання технічної води;
6. Довжина міського каналізаційного колектора;
7. Склад промислових стічних вод;
8. Харчовий раціон населення;
9. Структура функціонального використання і впорядкування міської території.
Стічні води з каналізаційного колектора подаються на очисні споруди. Міські каналізаційні очисні споруди знаходяться на відстані 2 км на північний захід від міста, на території с. Ліпляни. Експлуатуються з 1970 року. Очисні споруди приймають на очистку господарсько-побутові, виробничі та частково зливові води з території міста. Абонентами міської каналізації є декілька крупних промислових підприємств. Тому стічні води містять великий спектр забруднюючих речовин, в т.ч. і солі важких металів. До складу очисних споруд входить типова станція біологічної очистки з доочисткою на біологічних ставках. Очищені стічні води скидаються в р. Стир.
Цікаво виглядає динаміка забруднення води р. Стир на протязі кількох останніх років. Нами розраховано значення середніх коефіцієнтів забруднення по основних забруднюючих речовинах (завислі речовини, розчиннй кисень, сульфати, хлориди, сухий залишок, ХСК і БСК повне, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, залізо, мідь, цинк, хром, нікель) на протязі останніх десяти років. Розподіл забруднення води р. Стир вище і нижче випуску очищених стічних вод з МКОС в часовому аспекті ілюструє рис.2.
Рис. 2. Динаміка забруднення води р. Стир
Загальна тенденція - зменшення забруднення річкової води, що відповідає зменшенню обсягів стічних вод (осбливо промислових). Забруднення води в створі, що знаходиться вище випуску стічних вод з МКОС, різко зменшувалось в 1991 році, знову зменшувалась в 1993-1994, 1996, 1999 роках. Деякі флуктуації (підвищення) мали місце в 1992, 1995, 1997-1998 роках на рівні нижчому, ніж до 1991 року. Така ж тенденція характерна і для створу, що знаходиться нижче випуску стічних вод з МКОС. Графік для нижнього створу має менше флуктуацій і є більш виположеним. Ще одна характерна тенденція: концентрація забруднюючих речовин в нижньому створі завжди вища, ніж в верхньому. Це дозволяє нам зробити висновок про однозначність і вагомість забруднення води р. Стир внаслідок скиду очищених стічних вод з МКОС м. Луцька. Різниця між вмістом забруднюючих речовин в нижньому і верхньому створах до 1993 року була меншою (в 1989 році Кс = 0,23, в 1991році - 1,03, в 1992 році - 0,48, в 1993 році - 1,2), а починаючи з 1994 до 2000 року - більшою (в 1994 році - 1,86, в 1995 році - 0,78, в 1996 - 2,52, в 1997 році - 2,69, в 1998 році - 1,7, в 2000 році - 0,82). Це означає збереження стабільно високого рівня забруднення води при зменшенні кількості промислових стоків. Має місце інерційність забруднення води. Вона пояснюється наступними причинами:
1. Окрім м. Луцька негативний вплив на якість води чинять і інші населені пункти, що використовують р. Стир для водозабезпечення промисловості і сільського господарства (м. Берестечко, СМТ Рожище). СМТ Млинів Рівненської області, що розміщується на р. Ікві, взагалі не має комунальних очисних споруд. Стічні води забруднюють р. Ікву,а потім і р. Стир, куди Іква впадає південніше Луцька.
2. Навіть без стічних вод, що поступають в р.Стир на сучасному етапі, існують ще й речовини, які були заакумульовані раніше в донних відкладах. При певних умовах (кислотність, лужність, окисно-відновні умови) забруднюючі речовини, в т.ч. і важкі метали, мають здатність мігрувати від донних відкладів у воду. Саме явище деякого розвантаження забруднюючих речовин з донних відкладів у воду, на нашу думку, характерно на сьогодні для р.Стир.
3. Недосконале функціонування МКОС. Зокрема, на початку 90-х років основна частина забруднення припадала на промислові стоки, що після очистки на локальних очисних спорудах все одно містили важкі метали, СПАР і т.д. Зараз основна частина забруднення приходиться на амоній сольовий, нітрити, нафтопродукти. Є підозра на зміну видового складу активного мулу.
Підсумовуючи, слід відмітити, що хоч з середини 90-х років р. Стир дещо і очистилась, але її стан все ще далекий відекологічного оптимуму.
Отже, водокористування міста з населенням 218 тис. чоловік і густотою населення близько 4 тис. чоловік на 1 км2 площі чинить значний вплив на навколишнє природне середовище. Зміни, що виникають в навколишньому природному середовищі під дією цього тиску доцільно поділити на:
1. Зміни ландшафту (рельєфу, клімату, грунтів, рослинності і т. д.).
2. Зміни кількісних характеристик водних ресурсів.
3. Забруднення водних джерел.
Саме ці зміни і є передумовою необхідності розробки і проведення комплексу заходів екологізації водокористування для екологічної оптимізації відносин в системі "людина-природа", зокрема, в галузі використання, охорони і відтворення водних ресурсів.
Список літератури:
1. Герасимчук З.В., Мольчак Я.О., Хвесик М.А. Еколого - економічні основи водокористування в Україні: Навчальний посібник. - Луцьк: Надстир'я, 2000. - 364с. 2. Мисковець І.Я., Фесюк В.О. Водозабезпечення м. Луцька в умовах антропогенних навантажень та шляхи його оптимізації // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць. В 3-х т. - Київ - Луцьк: Вежа, 2000. - Т. 2. - С. 274 - 278. 3. Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення. Гідроекологічні аспекти. - Київ: ВЦ " Київський університет", 1999 - 319с.
Loading...

 
 

Цікаве