WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Оцінка впливу гіпсового карсту на стік хімічних речовин у верхній частині басейну Дністра - Реферат

Оцінка впливу гіпсового карсту на стік хімічних речовин у верхній частині басейну Дністра - Реферат


Реферат на тему:
Оцінка впливу гіпсового карсту на стік хімічних речовин у
верхній частині басейну Дністра
Оцінена частка підземного водного стоку та стоку сульфатів у карстовій водоносній системі західних областей України. Визначений об'єм гіпсу, що виноситься підземними водами з товщі сульфатних відкладів.
Закарстовані породи широко розвинуті на території Придністров'я. Завдяки значному поширенню вапняків та гіпсів, що на значних площах розташовані на незначній глибині, а подекуди виходять на денну поверхню, тут дуже широко розвинуті поверхневі карстові форми - западини, лійки, понори. Території з напівпокритим та відкритим карстом справляють істотний вплив на формування як ресурсів поверхневих та підземних вод, обумовлюючи перерозподіл стоку, так і хімічного складу природних вод [Дрозд, 1966, Иванов, Дрозд, 1969].
Хімічний склад руслових вод басейну Дністра формується у різних грунтово-геологічних та кліматичних умовах. У гірській частині Дністер та його притоки проходять по піщано-глинистих породах флішу, аргілітах, пісковиках, бідних розчинними солями. Велика кількість опадів, літологічний склад порід та характер ґрунтів обумовлюють малу мінералізацію річкових вод. Наявність у передгір'ях Карпат мінералізованих вод соляних родовищ (Солотвинське родовище кам'яної солі, Калуське родовище калійних солей та інші) справляє вплив на хімічний склад річкових вод, обумовлюючи збільшення у них вмісту хлоридних іонів. Однак, завдяки значній кількості опадів, мінералізація річкових вод не перевищує 300 мг/дм3.
Дещо інакше формується хімічний склад поверхневих вод лівих приток Дністра. На них тут справляють вплив багаті карбонатами та сульфатами неогенові та більш древні відклади. Розвиток карсту в середовищі вапняків та гіпсів сприяє збагаченню підземних вод сульфатами, гідрокарбонатами та іонами кальцію. Розвантаження збагачених такими іонами вод у річкову мережу сприяє підвищенню мінералізації річкових вод.
Зазначене обумовило необхідність оцінки впливу карсту на водний та хімічний стік річок верхньої частини басейну Дністра.
Одна з найяскравіших форм міграції речовини, що безперервно відбувається на Землі - кругообіг води. Хоча маса води в річках та атмосфері становить дуже незначну частку загальної кількості її на Землі, саме ця частина гідросфери є найдинамічнішою. Завдяки тому що вода, після повітря, є найбільш рухливою речовиною на Землі, вона є головною причиною руху інших хімічних сполук [Алекин, Бражникова, 1964]. Річкова вода, у свою чергу, є найактивнішою частиною гідросфери і в процесі стоку здійснює величезну роботу по перенесенню розчинених речовин в океани.
Результати багаторічних спостережень за стоком та хімічним складом води Дністра та його приток, виконаних підрозділами Гідрометслужби, дозволили оцінити вплив карсту на хімічний стік.
На території досліджень стік формується переважно в зимово-весняний період (лютий-травень) завдяки таненню снігу та випадінню дощів, а також у теплий період року під час випадіння дощів зливового характеру. На більшій частині території у період весняної повені проходить 40-50 % річного стоку. Формування хімічного складу руслових вод у період повені здійснюється переважно за рахунок поверхневого стоку. У залежності від метеорологічних умов зимово-весняного періоду мінералізація цих вод коливається у значних межах. Як видно з таблиці 1, вміст сульфат-іонів (іона, який є індикатором розвитку сульфатного карсту) зростає в зоні розвитку сульфатних відкладів - починаючи з ділянки нижче водпоста Самбір до водпоста Заліщики.
Таблиця 1. Осереднені за сезон значення вмісту сульфат-іонів у воді Дністра, мг/дм3
Сезон Пост
Самбір Галич Заліщики Жванець Могилів Подільський
весна 29,2 29,5 46,3 38,6 56,1
літо 34,2 41,7 54,8 42,9 52,4
осінь 36,1 36,0 46,0 46,5 50,7
зима 30,9 50,8 80,4 61,0 66,4
Зростання вмісту сульфатів у цій зоні спостерігається в усі сезони, однак найбільш характерне воно для періоду межені - літньої та зимової. В цей період вміст сульфатів коливається від 30-35 мг/дм3 по посту Самбір до 55-80 мг/дм3 по посту Заліщики. Деяке зниження вмісту сульфатів на ділянці Заліщики - Жванець (до 43-60 мг/дм3) обумовлене, певно, надходженням вод лівобережних притоків, водозбірні басейни яких знаходяться за межами зони розвитку гіпсів. Подальше незначне підвищення вмісту сульфатів (до 52-66 мг/дм3) можна пояснити розвантаженням вод глибокозалягаючих водоносних горизонтів.
Для періоду весняної повені та осінніх паводків характерне поступове зростання вмісту сульфатів від 30-35 мг/дм3 по посту Самбір до 50-55 мг/дм3 - по посту Могилів-Подільський. У ці сезони також спостерігається деяке зменшення (до 40-45 мг/дм3) вмісту сульфатів по посту Жванець.
Відповідно до зміни водності та вмісту іонів уздовж ріки, змінюється іонний стік, як загальний, так і стік сульфат-іонів.
У період весняної повені спостерігається максимальне винесення іонів із території водозборів (табл. 2). По посту Самбір (знаходиться вище зони розповсюдження гіпсо-ангідритів) цей показник становить 48 %, по решті постів він коливається в межах 31-38 %. На літній період припадає, відповідно, 17 та 22-29 % загального іонного стоку. За осінній період Дністер біля Самбора виносить 12 % загального іонного стоку, за зимовий - 23%.
Таблиця 2. Частка сезонного іонного стоку в річному, %
Сезон Пост
Самбір Галич Заліщики Жванець Могилів Подільський.
Загальний іонний стік
весна 47,8 33,3 34,2 38,3 30,7
літо 17,4 29,2 28,5 22,2 28,3
осінь 11,8 16,8 18,1 18,7 20,7
зима 23,0 20,7 19,2 20,8 20,3
Стік
Loading...

 
 

Цікаве