WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Оцінка якості води басейну Самари в умовах техногенного впливу - Реферат

Оцінка якості води басейну Самари в умовах техногенного впливу - Реферат


Реферат на тему:
Оцінка якості води басейну Самари в умовах техногенного
впливу
Оцінка якості води є досить трудомістким завданням, оскільки вона базується на порівнянні середніх концентрацій, які спостерігаються в пункті контролю якості вод, з установленими нормами (ГДК - гранично допустимими концентраціями) для кожного інгредієнта. Особливі труднощі виникають, якщо необхідно показати тенденцію якості води за кілька років. Якщо на ділянці водного об'єкта концентрації одних інгредієнтів знижуються, а інших підвищуються, то комплексно оцінити якість води і виявити тенденцію дуже важко. Це приводить до необхідності вибору методики комплексної оцінки якості вод, яка б дозволила більш повно оцінити стан якості води при стандартному наборі моніторингових показників якості [6].
Сучасні комплексні оцінки забрудненості поверхневих вод являють собою досить різнорідну систему методів оцінки різного ступеню формалізації. Різноманітність методів оцінки забрудненості поверхневих вод обумовлена різними рівнями дослідження водних об`єктів, цілями і задачами оцінки якості води, різноманіттям позицій, з яких ведеться оцінка.
Останнім часом розроблено багато відповідних методик, проте більшість з них надзвичайно громіздкі, потребують даних вмісту у воді таких компонентів, які нечасто визначаються контролюючими органами, або ж використовують складний математичний апарат. В даний час в оперативній роботі Мінекоресурсів і Держводгоспу надається перевага визначенню ІЗВ (індексів забруднення вод), оскільки це одна із найпростіших методик комплексної оцінки якості води. Оцінювання за показником ІЗВ дає змогу виконати порівняння якості вод різних водних об'єктів між собою, незалежно від наявності різних забруднюючих речовин, виявити тенденцію якості води в часі.
Індекс забруднення для поверхневих вод розраховується лише за певною кількістю показників. За результатами аналізів кожного з показників виводиться середньоарифметичне значення. Кількість аналізів для визначення середнього значення має бути не меншою за 4. Якщо при розрахунку середньоарифметичного використовувались значення, які виходять за межі звичайного ряду спостережень (у результаті аварійного скиду забруднювальних речовин), у тексті повинна бути відповідна примітка.
Розрахунок ІЗВ виконується за формулою [6]:
ІЗВ = (С/ГДК) / n ,
де С - фактична концентрація (значення) показника; ГДК - гранично допустима концентрація (значення) показника; n - кількість показників. Для поверхневих вод кількість показників, які беруться для розрахунку ІЗВ, повинна бути не меншою 5, незалежно від того, перевищують води ГДК чи ні, але обов'язково включали розчинений кисень та БСК5. В цілому показники вибираються незалежно від лімітної ознаки шкідливості, при рівних концентраціях показників перевага надається речовинам, які мають токсикологічну ознаку шкідливості.
З урахуванням того, що величина біохімічного споживання кисню (БСК5) є інтегральним показником наявності легкоокиснюваних органічних речовин (ГДК для повного БСК становить 3 мг/л щодо О2), а також того, що зі зростанням вмісту легкоокиснюваних органічних речовин і зменшенням вмісту розчиненого кисню якість вод знижується непропорційно різко, нормативи для цих показників при розрахунках ІЗВ беруться дещо інші, ніж ГДК (табл. 1 і 2).
Таблиця 1. Нормативи для БСК5 при розрахунках ІЗВ [6]
БСК5, мг/л щодо О2 Норматив
До 3 3
3-15 2
Понад 15 1
Причому, на відміну від інших показників, для розчиненого кисню при розрахунках ІЗВ береться співвідношення норматив/реальна концентрація.
При визначенні ІЗВ можна враховувати і водність. Для цього треба спочатку визначити коефіцієнт водності річки (k), який дорівнює відношенню фактичної середньої (сезонної) витрати (Qф) і середньобагаторічної (Qсер):
k = Qф / Qсер
Потім отриману величину ІЗВ множимо на коефіцієнт водності.
Таблиця 2. Нормативи для О2 при розрахунках ІЗВ, мг/л [6]
Розчинений кисень Норматив
Понад 6 6
Менше 6-5 12
Менше 5-4 20
Менше 4-3 30
Менше 3-2 40
Менше 2-1 50
Менше 1-0 60
Для того щоб порівняти якість води у різних створах, визначити їх динаміку, використовують як критерії класи якості води (табл. 3).
Таблиця 3. Критерії оцінки якості вод за ІЗВ (без урахування водності) [6]
Клас якості води Текстовий опис Величина ІЗВ
Для поверхневих вод
І Дуже чиста 0,3
ІІ Чиста 0,3-1
ІІІ Помірно забруднена 1-2,5
IV Забруднена 2,5-4
V Брудна 4-6
VI Дуже брудна 6-10
VII Надзвичайно брудна 10
Для оцінки якості води басейну р.Самари за період 1993-1998 роки були підібрані найбільш характерні створи спостережень за якістю води в сітці Гідрометслужби та Держводгоспу, а саме: р.Мокрі Яли - хутір Грушевський, р.Солона - с.Новопавлівка, р.Вовча - м.Васильківка, р.Вовча - гирло, р.Самара - м.Павлоград, р.Самара - м.Новомосковськ.
Пріоритетними показниками для визначення оцінки якості води були взяті: мінералізація, хлориди, сульфати, нітрати, нітрити, амоній, фосфати, розчинений кисень, величина біохімічного споживання кисню (БСК5), феноли, нафтопродукти, СПАР, мідь, цинк, залізо загальне.
Дослідження показали, що майже у всіх пунктах спостережень за період 1994-1998 років поверхневі води належать до ІІІ класу якості (помірно забруднені), рідше до ІV класу якості (забруднені). Зокрема це стосується р.Солона-с.Новопавлівка (1995-1996 роки) та р.Вовча-смт.Васильківка (1995 рік).
Однак якщо розглядати якість води не лише з позиції класів якості води, а з позиції індексів забрудненості води постає зовсім інша картина. Так для р.Солона-с.Новопавлівка індекси забрудненості води варіюють від 1.51 (1997) до 2.81 (1996). Для р.Мокрі Яли - х.Грушевський індекс забрудненості води за час досліджень майже не змінюється і коливається в межах 1.91 - 1.95. Для р.Вовча в створі смт. Васильківка індекс забрудненості води коливається в межах 1.6 (1998) - 2.69 (1995), що відображає тенденцію зниження та стабілізації. Для р.Вовча в районі гирла індекс забрудненості води варіює від 1.28 (1996) до 2.01 (1994). Для р.Самари - м.Павлоград ІЗВ коливається в межах 1.39 (1995) - 2.26 (1997) - тенденція до зростання індекса забрудненості та відповідно погіршення якості води. Для р.Самара в замикаючому створі м.Новомосковськ індекси забрудненості води змінюються від 1.39 (1995) до 2.26 (1997), що також відображає певну тенденцію погіршення якості води.
У 1998 році відповідно до п. "в" ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Водного кодексу України", постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 244 з метою забезпечення дотримання природоохоронних вимог і встановлення екологічних пріоритетів стосовно поверхневих вод суші та естуаріїв України, а також з метою гармонізації українського природоохоронного законодавства із природоохоронним законодавством Європейського Союзу, з європейськими та міжнароднимистандартами стосовно водної політики і поліпшення якості поверхневих вод, розроблено та впроваджено Методику екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями [4].
Методика розроблена робочою групою фахівців трьох інститутів - Інституту гідробіології Національної академії наук України, Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем і Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Мінекоресурсів України, а також за консультативною допомогою відповідальних спеціалістів Мінекоресурсів (Гідрометслужби) та Держводгоспу України.
Викладені в даній методиці загальні вимоги і єдині екологічні критерії, є основою для з'ясування тенденцій змін якості поверхневих вод суші та естуаріїв України в часі і просторі,
Loading...

 
 

Цікаве