WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки західний Буг у межах волинської області - Реферат

Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки західний Буг у межах волинської області - Реферат


Реферат на тему:
Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки
західний Буг у межах волинської області
У даній статті виконано дослідження гідрохімічного режиму і якості води основних приток річки Західний Буг, які протікають на території Волинської області. У межах Волинської області р.Західний Буг приймає 11 приток, серед яких основними є річки Луга, Студянка, Гапа та Копаївка, яка впадає в Західний Буг на території Республіки Білорусь.
Відбір проб річної води періодичністю 1раз у 1 - 3 місяці на протязі 1998-2000 рр. проводили на гідрохімічних постах, які розташовані на основних притоках р.Західний Буг. Хімічний аналіз во-ди виконували з дотриманням стандартних методик переліку №1 до 1997 року [1] та переліку №2 з 1997 року [2], що рекомендовані для використання в системі Мінекоресурсів. Вміст головних іонів визначали методом об'ємного аналізу; біогенні речовини - фотометричним методом, а для визна-чення важких металів застосовували атомно-абсорбційний метод.
Хіміко-аналітичні роботи проводились у відділі аналітичного контролю і моніторингу Держав-ного управління екологічної безпеки у Волинській області.
За середньобагаторічними показниками сухого залишку можна говорити, що хімічний склад во-ди основних приток характеризувався середніми величинами мінералізації, які змінювались у від-носно невеликих межах 223,1 - 507,3 мг/л [3]. Підвищені середньобагаторічні значення мінераліза-ції спостерігалися в річці Студянці (табл.1).
Аналіз результатів досліджень показав, що вміст SO 2- - іона змінювався від 23,7 мг/л (р.Луга) до 95,3 мг/л (р.Студянка); Са2+ від 64,7 до 131 мг/л; Mg2+ - 3,1 - 23,9 мг/л; Cl - - 19,2 - 35,9 мг/л (див. табл. 1).
Таблиця 1. Середньобагаторічний вміст головних іонів у воді основних приток р.Західний Буг у межах Волинської області, мг/л
Річка Сухий залишок SO4 2- Cl- Ca2+ Mg2+
Студянка 746,9 95,3 35,9 126,0 23,9
Луга 448,4 23,7 20,3 131,3 11,5
Гапа 507,3 47,1 34,7 103,3 3,1
Копаївка 223,1 32,9 19,2 64,7 5,9
Дуже важливим показником якісного стану вод будь - якої річкової екосистеми є характерна для неї кількість сполук азоту й фосфору. Ці елементи часто безпосередньо управляють інтенсив-ністю несприятливого з точки зору користувача процесом евтрофікації вод. Основни-ми джерелами надходження біогенів у водне середовище є викиди господарсько - побутових та промисло-вих стічних вод, територіальні поверхневі стоки (мінеральні добрива, відходи тваринного і росли-нного виробництв) та атмосферні опади. Крім того, важливим механізмом збагачення вод азотни-ми сполуками є процеси зв'язування вільного азоту водними організмами, а збільшення фосфорно-го потенціалу вод може бути результатом вивітрювання і розчинення фосфорних мінералів і про-цесів ерозії ґрунтів - особливо ґрунтів у басейнах з розвинутим сільським господарством ( J.Dojli-do [1995] ) [4].
Азот і фосфор - це елементи, які відрізняються великою різноманітністю форм у водному сере-довищі. Серед великої кількості мінеральних і органічних сполук азоту й фосфору найбільше лім-нологічне значення мають сполуки, що легко засвоюються - ортофосфати й амонійні солі, які для більшості рослинних організмів відіграють роль основних поживних речовин [4].
До числа неорганічних сполук N належать іони NH4+, NO2-, NO3-. Вони генетично взаємопов'я-зані, можуть послідовно переходити один в одного і тому розглядаються разом. Нітратні іони - це кінцевий продукт складного процесу мінералізації речовин, які містять азот [5].
Головним джерелом нітратів у поверхневих водах є грунтовий шар, у якому вони накопичу-ються як за рахунок природніх процесів, так і за рахунок внесення в грунти азотних добрив [5].
Вміст біогенних речовин у воді приток р. Західний Буг змінювався в широких межах (табл. 2).
Таблиця 2. Середньобагаторічний вміст біогенних елементів у воді приток р.Західний Буг
(1998 - 2000 рр.)
Річка
NH4+, мг/л
NO2-, мг/л
NO3-, мг/л
PO43-, мг/л
Луга 0,69 0,40 4,46 2,03
Студянка 1,19 0,33 1,51 3,0
Гапа 0,68 0,11 2,12 3,25
Копаївка 0,75 0,22 1,49 1,77
Амоній сольовий. Середньобагаторічні концентрації амонію сольового у всіх річках переви-щували ГДК водойм рибогосподарського призначення у 1,3 - 2,3 рази. Як видно з табл.2, найвищі концентрації амонійного азоту характерні для р. Студянки - 1,19 мг/л.
Нітрити. Середньобагаторічний вміст нітритів у воді досліджуваних приток був вищим ГДК у 1,3 - 5 разів. Відомо, що нітрити є нестійкою перехідною формою перебування азоту в природних водоймах і як показник забруднень мають значно менше аналітичне значення, ніж інші параметри азоту. Великі ж концентрації нітритного азоту можуть засвідчувати про потенційне забруднення води продуктами розпаду азотних сполук тваринного походження ( W.Hermanowicz [1984] ) [4].
Нітрати. Як показали дослідження (1998 - 2000 рр.), концентрації NO3- у воді приток р.Захід-ний Буг не перевищували ГДК (для азоту NO3- ГДК дорівнює 40 мг/л). В річкових водах не вияв-лено їх концентрування, оскільки нітрати вживаються гідробіонтами [5].
Фосфати. Фосфати були наявними у воді рік у кількостях, що нище нормативних (3,5 мг/л). Їх вміст коливався від 1,77 до 2,03 мг/л, збільшуючись до 3 - 3,25 мг/л у воді річок Гапа та Копаївка.
Динаміка ж вмісту органічних речовин (ОР) у річковій воді в основному визначається надход-женням їх із сільськогосподарськими стічними водами. За концентраціями біохімічного спожива-ння кисню (БСКповн.) майже у всіх притоках відмічалось перевищення ГДК у 1,3- 1,5 рази
(табл. 3).
Таблиця 3. Середньобагаторічні концентрації органічних речовин у воді приток р.Західний Буг у межах Волинської області за 1998 - 2000 рр., мг/л
Річка БСК повн.
Луга 2,42
Студянка 4,13
Гапа 4,25
Копаївка 4,5
Вміст розчиненого кисню у воді основних приток р.Західний Буг, що протікають на території Волинської області, змінювався в межах 6,34 - 8,43 мг/л, зниження його концентрацій нижче ГДК не спостерігалось. Величина рН змінювалась від 8,02 мг/л (р.Гапа) до 8,15 мг/л (р.Луга), що дещо перевищує ГДК для рибогосподарських водойм.
Істотний внесок в сумарне антропогенне забруднення річкових вод вносять нафтопродукти, фе-ноли та важкі метали. Роботи щодо оцінки їх вмісту у воді основних приток р.Західний Буг, які протікають на території Волинської області, проводились лише у 1999 - 2000 рр. Вміст нафтопро-дуктів у воді річок змінювався в межах 0,001 - 0,01мг/л, що відповідає нормативним показникам (ГДК 0,05 мг/л). Забруднення ж річкових вод фенолами було значним (рис. 2.). Середньорічні кон-центрації становили в основному 1,6 - 16,3 ГДК. Максимальна середня концентрація фенолів ста-новила 30 ГДК у р.Лузі (1999рік). В цілому за досліджуваний період можна прослідкувати тенден-ція до зменшення вмісту фенолів.
Рис. 1. Середньорічний вміст фенолів у воді річок, 1999-2000рр.
Важкі метали серед забруднюючих речовин, які містяться в річкових водах, займають одне з перших місць за токсичністю, адже вони практично не вилучаються з гідроекосистеми або ж вилу-чаються надзвичайно повільно.
Результати досліджень показали, що із важких металів, які визначались в річковій воді (Fe, Cu, Zn, Сr+6, Mn, Pb, Cd, Ni), підвищені концентрації були характерними для Zn, Сr+6, Mn, Fe (табл.4).
Таблиця 4. Середньорічний вміст важких металів у воді приток р. Західний Буг у межах Волинської області, мг/л
Річка Zn Сr +6 Mn Fe
Луга 0,035 0,006 0,06 -
Студянка 0,1 0,005 0,3 0,3
Гапа 0,07 0,003 0,09 -
Копаївка 0,05 0,004 0,05 0,3
Найбільш високий вміст спостерігався для Mn: осереднені за дворічний період значення перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 5 - 30 разів. Для всіх річок ха-рактерними були високі концентрації Zn: осереднені значення перевищували ГДК у 3,5 - 10 разів. Перевищення ГДК для Сr +6 становили в середньому 3 - 6 рази; Fe - 3 рази (річки Студянка та Ко-паївка).
Для всіх досліджуваних річок за гідрохімічними показниками були розраховані індекси забруд-нення води (табл.5). Вода досліджуваних річок відноситься до III - IV класів якості вод і оцінюєть-ся як помірно забруднена і забруднена [3].
Таблиця 5. Характеристика забрудненості води основних приток р.Західний Буг у межах Волинської області за 1998 - 2000рр.
Річка Величина індексу забруднення (чисельник) і клас якості води (знаменник)
1998 1999 2000
Луга 3,08 1,81 1,88
IV III III
Студянка 2,71 4,51 1,28
IV V III
Гапа 1,33 1,61 1,23
III III III
Копаївка 1,56 0,92 1,96
III II III
Таким чином, хоча за останні роки відбувся спад у вугільній промисловості (закриття шести нововолинських шахт), а рівень промислового виробництва і сільського господарства Волині не зріс, забруднення основних приток р.Західний Буг, у межах Волинської області залишається до-сить високим. Особливу тривогу викликає значне забруднення притоки першого порядку - р.Сту-дянки.
Список літератури
1. "Перечень аттестованых и временно допущеных к использованию (до 1997г.) методик опре-
деления содержания компонентов в природных и сточных водах", затверджених Держстан-
дартом СРСР (наказом № 610, 2-14-162 від 29.01.91р). 2. "Перелік атестованих та тимчасово допущених до використання методик визначення складу, властивостей та забруднених речовин проб природних та стічних вод", затверджених Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 03.03.97р. 3. ПелешенкоВ.І., Хільчевський В.К. Загальна гідрохімія: Підручник. - К.: Либідь, 1997. - 384с. 4. Charakterystyka wod granicznego odcinka rzeki Bug w latach 1990 - 1996. Biblioteka Monitoringu Srodowiska. - Chelm 1997. 5. Хільчевський, Чеботько. Оценка эколого - гидрохимического состояния // Водные ресурсы. - 1994. - № 2, т.21.
Loading...

 
 

Цікаве