WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Методичний підхід до визначення якості природних вод і заходів з її поліпшення при використанні для зрошення ґрунтів чорноземного типу - Реферат

Методичний підхід до визначення якості природних вод і заходів з її поліпшення при використанні для зрошення ґрунтів чорноземного типу - Реферат

реакції водного середовища.
В перший підклас другого класу віднесено дуже кислі води, другий - середньокислі, третій - слабокислі, четвертий - слаболужні, п'ятий - середньолужні, шостий - сильнолужні з загальною мінералізацією до 3 г/л, гідрокарбонатного кальцієвого складу (табл.1). В зонах зрошення природних вод з кислою реакцією водного середовища майже немає.
Характерною ознакою виділеного класу є потреба в ліквідації кислотності кислих вод шляхом внесення лугів та в зниженні лужності лужних вод шляхом внесення кислот в воду перед поливами. Води природних джерел першого класу можуть неодноразово за вегетаційний період переходити в другий клас і навпаки. Єдиною відмінністю між класами є величина водневого показника рН.
В третій клас об'єднано природні прісні, солонуваті та помірно солоні води з мінералізацією до 2,2 г/л, величиною рН менше 8,0-8,5, хлоридного натрієвого, сульфатного натрієвого типу, які можуть бути насичені кальцієвими солями до вирівнювання відношення вмісту Na+ до вмісту Са2+ і використані для зрошення грунтів всіх типів. Обмеження мінералізації вод до 2,2 г/л в класі пов'язано з тим, що при насиченні кальцієвими солями їх мінералізація зростає на 0,8-1,0 г/л, а використання природних вод з мінералізацією більше 3,0 г/л може викликати засолення грунтів.
Поділ на підкласи проведено за рівнем загальної мінералізації, величиною рН, вмістом натрію і кальцію, співвідношенням катіонів, потребою в меліоранті. Перший підклас це води з мінералізацією менше 1 г/л, величиною рН меншою 8,0, співвідношенням Na+ до Са2+ 1,0-2,5, а Na+ до суми Са2+ + Mg2+ більшим 0,7; другий - 1,0-1,5 г/л, 8,3, 2,5-4,0, 0,9 і третій - 1,5-2,2 г/л, 8,5, 4,0-6,0, 1,2 відповідно.
До третього класу відносяться природні води рік: Інгулець, Інгул, Сарата, Когильник; придунайських озер: Сасик, Китай, Ялпуг, Кугурлуй,
Катлабух, Кагул.
Таблиця. Класифікація природних вод України, які використовуються для зрошення грунтів чорноземного типу
Іригаційні параметри
Назва Під- Мінера- Одиниці % - екв м. екв/л
Класу клас лізація, г/л РН Na Ca Cl
Придатна для 1.1 < 0,6 6.5-7.5 33 < 2.0 ? 1 ? 0,7
Зрошення без 1.2 0,6-1,0 6,5-7,5 33 < 4,5 ? 1 ? 0,7
Внесення 1.3 1,0-1,5 6,5-7,5 33 < 7,0 ? 1 ? 0,7
Хімічних 1.4 1,5-2,2 6,5-7,5 33 <10,0 ? 1 ? 0,7
Меліорантів 1.5 2,2-3,0 6,5-7,5 33 <10,0 ? 1 ? 0,7
Потребує 2.1 < 3,0 4,0-5,0 33 <10,0 ? 1 ? 0,7
зміни реакції 2.2 < 3,0 5,0-6,0 33 <10,0 ? 1 ? 0,7
водного середовища 2.3 < 3,0 6,0-6.5 33 <10,0 ? 1 ? 0,7
(внесення сірчаної, 2.4 < 3,0 7,5-8,0 33 <10,0 ? 1 ? 0,7
азотної чи ін. 2.5 < 3,0 8,0-9,0 33 <10,0 ? 1 ? 0,7
кислоти) 2.6 < 3,0 9,0-10 33 <10,0 ? 1 ? 0,7
Потребує насичення 3.1 33 < 33 0,7
кальцієвими солями 3.2 1,0-1,5 ? 8,3 > 40 < 25 0,9
(фосфогіпс, гіпс і ін.) 3.3 1,5-2,2 ? 8,5 > 50 < 15 1,2
Потребує зниження 4.1 8,0 > 33 < 33 0,7
лужності і насичення 4.2 1,0-1,5 > 8,3 > 40 < 25 0,9
кальцієвими солями 4.3 1,5-2,2 > 8,5 > 50 < 15 1,2
Потребує зниження рН, 5.1 2.2-3.0 8.0 45 20 <20,0 3,0-4,0 1.0
насичення кальцієвими 5.2 2.2-3.0 8.3 50 15 <20,0 4,0-5,0 1.2
солями, розбавлення прісною водою 5.3 2.2-3.0 8.5 55 10 <20,0 5,0-6,0 1.4
Непридатна для зрошення 6 3.0 8.0 65 10 20,0 6.0 1.6
До четвертого класу віднесено ті ж джерела природної води, що й до третього за хімічним складом і загальною мінералізацією, але зі значно вищою величиною рН, а відповідно і концентрацією карбонат-іонів. Води природних джерел четвертого класу запропонованої класифікації перед поливами потребують одночасного зниження лужності, нейтралізації соди та насичення кальцієвими солями. Один з прийомів підготовки не дозволяє довести якість поливної води до необхідної.
Слід відмітити, що в природних водах з ростом загальної мінералізації зростає і розрив у співвідношенні вмісту Na+ до вмісту Са2+. Як правило, в водах з мінералізацією до 1,5 г/л це співвідношення не перевищує 2.5, а в водах з мінералізацією більше 2,2 г/л - меншим 4,0 не буває.
До п'ятого класу віднесено солоні природні води з мінералізацією 2,2-3,0 г/л, середньо- сильнолужною реакцією водного середовища, співвідношенням вмісту Na+ до вмісту Са2+ більшим за 3,0, а Mg2+ до суми Mg2++Са2+ більшим 0,6. Клас має три підкласи, які виділено за вмістом катіонів і їх співвідношенням. Перший підклас складають природні води з співвідношенням вмісту Na+ до вмісту Са2+ 3,0-4,0, другий - 4,0-5,0 і третій підклас - 5,0-6,0.
До цього класу відносяться природні води ріки Інгулець, озер Сасик, Китай в окремі періоди року.
Шостий клас це непридатні для зрошення води з мінералізацією більше 3,0 г/л співвідношенням вмісту Na+ до вмісту Са2+ більшим 6,0, вмістом хлору більше 20 м.екв/л, сульфатів більше 20 м.екв/л і вмістом Na+ більше 65% від суми катіонів.
ВИСНОВКИ. 1. Природні води озер, річок, каналів, водоймищ, підземних водоносних горизонтів які використовуються для зрошення земель півдня України необхідно розглядати, як природні розчинники, які вміщують різні речовини, кількість і склад яких формує найважливіші якості води і можливість її практичного використання;
2. Загальна мінералізація природної води слугує попередньою оцінкою якості і є домінуючою при визначенні підкласів;
3. Величина водневого показника рН, вміст і співвідношення катіонів є тими показниками природної води, які визначають потребу в необхідності хімічної меліорації;
4. Природні води хлоридного натрієвого, сульфатного натрієвого типів з загальною мінералізацією до 2,2 г/л, вмістом натрію до 20 м.екв/л можуть бути насичені кальціевими солями фосфогіпсу і використані в зрошуваному землеробстві;
5. Запропонована класифікація може стати основою розробки єдиного Державного стандарту на поливну воду.
Список літератури
1. Алёкин О.А. К вопросу о химической классификации природних вод. // Вопросы гидротехники. - Л.: Гидрометиздат, 1946. - 240 с. 2. Алёкин О.А. Общая гидрохимия. - Л. : Гидрометеоиздат, 1948. - 208 с. 3. Алмазов А.М. Гидрохимия устьевых областей рек. - К. : Изд-во АН УССР, 1962.- 256 с. 4. Буданов М.Ф. Система и состав контроля за качеством природних и сточних вод при использовании их для орошения. К. : Урожай, 1970. -48 с. 5. Хруслова Т.Н. Критерии ирригационной пригодности вод зоны перспективного орошения // В кн. "Обеспечение экологической надёжности мелиоративних объектов". К. : Урожай, 1987, с. 92-101. 6. Вишневський В.І. Антропогенні зміни річкового стоку Дністра // Меліорація і водне господарство, К, 1994. - Вип. 81, с. 55-63. 7. Лозовіцький П.С. Гідрохімічна характеристика і іригаційна оцінка води основних джерел зрошення півдня України // Меліорація і водне господарство, К, 1997. - Вип. 84, с. 71-83. 8. Лозовіцький П.С. Хімічний склад поливної води у каналах Каховської зрошувальної системи // Меліорація і водне господарство, К, 1994. - Вип. 81, с.9-13. 9. Лозовіцький П.С. Обгрунтування необхідності хімічної меліорації поливної води Інгулецької зрошувальної системи // Гідротехніка і меліорація в Україні, № 2, К., ІГіМ, 1993, с. 128-137. 10. Лозовіцький П.С. Класифікація природних вод України за іригаційними показниками //Меліорація і водне господарство, 1998. Вип. 85. - с. 50-56. 11. Буданов М.Ф., Мошинська І.К. Вплив зрошення на грунтові та гідрогеологічні умови Інгулецького масиву // Зрошення, вип. 81/7, Держсільгоспвидав УРСР, 1962, с.4-27. 12. Мусиенко А.В. Влияние оросительной води на засоление и осолон цевание почв Ингулецкого массива // Мелиорация и водное хозя йство, К, 1968. - Вип. 9, с.69-77. 13. Корж А. Осололонцевание почв при орошении минерализованными водами // Водное хозяйство, К., 1966. - Вип. 4, с.113-120.
Loading...

 
 

Цікаве