WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Особливості зміни хімічного складу підземних вод в умовах господарської діяльності (на прикладі західного Полісся) - Реферат

Особливості зміни хімічного складу підземних вод в умовах господарської діяльності (на прикладі західного Полісся) - Реферат


Реферат на тему:
Особливості зміни хімічного складу підземних вод в умовах
господарської діяльності (на прикладі західного Полісся)
В зв'язку з забрудненням поверхневих вод єдиним джерелом водопостачання міських агломерацій є підземні води верхньокрейдового водоносного горизонту. Їх охорона від забруднення актуальна як в гідрогеологічному, так і в народногосподарському планах. Якість підземних вод характеризується комплексом органолептичних, біологічних і хімічних показників.
Характеристика якості води проводиться за найбільш поширеними забруднюючими речовинами: хлоридами, сульфатами, нітратами, важкими металами. Ці показники поряд з мінералізацією, окислюваністю, жорсткістю і вмістом специфічних органічних забруднювачів, використовуються для порівняльної оцінки забрудненості підземних вод в різних водопунктах. В процесі робіт відбирались проби з свердловин спецводокористування промислових підприємств і колодязів у сільських населених пунктах.
Важливим показником середовища водної міграції хімічних компонентів є лужно-кислотні умови. Води водоносного горизонту верхньокрейдових і девонських відкладів характеризуються нейтральною і слаболужною реакцією (pH=7,3-8,5) по всій території, окислюваність становить 0,3-2,5 мг/дм3, що не перевищує ГДК для джерел водопостачання 2 класу [1, 3].
Бактеріологічний стан підземних вод в цілому задовільний, в поодиноких випадках колі-індекс перевищує допустимий рівень.
Антропогенне навантаження на грунтові і поверхневі води в останні десятиріччя різко зросло, особливо з кінця 60-х - початку 70-х років. Це пов'язано з активним розвитком осушувальної меліорації та розширенням площ орних земель.
Хімічний склад грунтових вод і до початку осушувальної меліорації відрізнявся великою різноманітністю, проте зі значним переважанням гідрокарбонатного і кальцієвого іонів. найбільш поширеними типами вод є: гідрокарбонатно-хлоридні кальцієво-магнієві або натрієво-кальцієві. Значно рідше зустрічаються гідрокарбонатно-сульфатні натрієво-кальцієві. Всього виділено 16 типів вод. Строкатість катіонно-аніонного складу зростає з півночі на південь
Розподіл сполук азоту в грунтових водах до початку активних осушувальних меліорацій мав певну закономірність. Так, їх вміст в грунтових водах Західного Полісся досягав 3-20 мг/л [2].
Активний розвиток гідромеліорації з кінця 60-х - початку 70-х років значною мірою вплинув на формування хімічного складу та мінералізації грунтових вод. Під час пониження їх рівнів внаслідок осушення сформувалась нова зона аерації та відбулась активна мінералізація органічних решток; кисень проник на більшу глибину; порушилася карбонатно-кальцієва рівновага; склалась інша фізико-хімічна обстановка, яка й визначає нині трансформацію хімічного складу підгрунтових вод (табл. 1).
Аналіз даних з 1980 року, коли здійснювалось широкомасштабне освоєння гідроморфних земель, свідчить, що грунтовим водам різної мінералізації властива широтна зональність. мінералізація змінювалась від 0,1 до 1,0 г/л.
Тепер на більшій частині осушених територій уже закінчилось формування зони аерації і режиму рівнів грунтових вод. У зоні аерації встановилась сучасна фізико-хімічна обстановка водного і повітряного середовища. В окремих регіонах виявлено підвищені дози азотних сполук (більше ГДК). Подібна картина спостерігається і з відносно рухомими (Fe2+, Fe3+) формами заліза.
Таблиця 1. Хімічний склад дренажних вод (1990 - 2000 рр.) Західного Полісся
Грунт та умови використання Угіддя Період спосте-
режень Хімічний склад грунтово-дренажних вод, мг/дм3
Орган. речов. Ca2+ Mg2+ Na++K+ NO3 NH4 Fe3+ SO42- Cl-
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.
ЗАХІДНЕ ПОЛІССЯ
Дерново-глейові та сильноглейові супіщані Сінокіс природний квітень-серпень 21-27 16-21 43-64 23-32 2,4-4,3 0,3-1,2 0,3-2,0 0,4-1,1 0,1-0,1 0-0,4 0,1-0,2 0-0,1 0,002-0,1 0,001-0,1 2,9-7,6 3,9-7,8 2,9-6,5 4,0-7,6
Осушені (гончар
ний дренаж з міждренними від
станями L=30 м) Трави квітень-серпень 16-28 9-26 51-81 1,8-4,6 2,1-5,6 1,9-4,8 0,5-4,1 0,3-5,2 0,1-0,3 0-1,0 0,1-0,3 0-0,1 0,01-1,0
0,01-1,1 57-119 61-103 21-28,3
21-26,4
Осушені (гончар
ний дренаж з міждренними від
станями L=30 м) рілля квітень-серпень 21-50 19-38 68-86 41-79 4,0-6,8 3,1-5,6 11,3-17 9,5-13 0,3-1,0 0,2-0,1 0,0-0,2 0-0,1 0,01-1,0
0,01-0,1 89-117 68-96 31-49,1
27-38,9
Осушені (гончар
ний дренаж з міждренними від
станями L=20 м) рілля квітень-серпень 21-68 18-49 71-138 49-99 6,0-9,4 5,8-9,6 15,1-21 16,2-19 1,0-1,1 0,2-1,0 0,1-0,1 0-0,1 0-0,1
0-0,1 99-198
39-158 39-69 38-61,1
Осушені (гончар
ний дренаж з міждренними від
станями L=10 м) рілля квітень-серпень 89-110 88-121 179-99 181-99 6,0-12,3 6,9-11,3 16,9-21 13-19 0,4-1,0
1,1-2,7 0,01-0,1 0,01-0,1 0,01-0,1
0,01-0,1 149-201
138-159 61-89,9 59-81
Торфовища ви-
роблені багато-
зольні малопо-
тужні карбонат
но-озалазнені, відкрита мере-
жа осушуваль-
них каналів сінокіс квітень-серпень 21-31 13-19 81-189 71-179 1,2-2,1 1,2-1,7 4,9-5,8 4,1-4,9 16,0-19,1 11,7-16,8 24,3-27,4 19,8-21,8 1,0-1,9
0,1-1,0 31-49
21,9-39 13-21 4-10
Торфовища ви-
роблені багато-
зольні малопо-
тужні карбонат
но-озалазнені, відкрита мере-
жа осушуваль-
них каналів + гончарний дре
наж сінокіс квітень-серпень 31-51 13-48 158-219 189-231 2,1-3,8 1,9-7,6 7,9-10,2 3,0-4,5 26,9-31,2 21,9-26,4 27,8-31,5 26,4-31,0 0,1-1,2 0,4-1,0 41-79
31,8-41 19-33
13-21
Освоєння осушених земель (внесення органічних, мінеральних добрив, хімічних меліорантів і т.п.) сприяло подальшим змінам хімічного складу дренажних вод: посилився винос сульфатів, хлоридів, кальцію, магнію. Однак прямої залежності між дозами добрив і мінералізацією інфільтраційних вод не спостерігається. Значною мірою це зумовлено характером вирощування сільськогосподарських рослин. На масивах із суцільним рослинним покривом протягом року виніс біофільних елементів значно уповільнюється. При цьому в багатьох випадках простежується перевищення ГДК за вмістом сполук азоту та показником біогенного поглинання кисню (БПК).
Осушення впливає і на хімічний склад поверхневих вод (табл. 2).
Таблиця 2. Вплив осушення і сільськогосподарського використання площ на хімічний склад
і якість річкових вод Західного Полісся в меженний період
Назва Особливості використання водозбірної площі Структура грунтового Хімічний склад води, мг/дм3
річки % осу-шення Угіддя покриву Са2+ Mg2+ Na+
р.При-п'ять
(вер-
хів'я) 0 > 50 Ліс вільхових, природні заплавні луки, польові культури (просап-ні багаторічні тра-ви) Торфові мало-, середньо, та потужні грунти
- " - 29,8-51,2
89,1-161,1 13,2-18,6
31,2-38,2 9,1-11,8
138,0
161,5 9,9-11,1
16,8-19,2 13,4-18,2
17,8-21,2 0,16-0,10
0,49-
2,02 0,00-
0,01
0,49-
1,89
р.Сто-
хід 0 > 50 Чагарники, лучно-болотна рослинні-сть, кормові та просапні культури Алювіальні лучні та лучно-болотні
- "
Loading...

 
 

Цікаве