WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Кухoнна Сіль (NaCl) (науковий реферат) - Реферат

Кухoнна Сіль (NaCl) (науковий реферат) - Реферат

хім. аналізі є вода. Вода використовується тільки дистильована, тому що звичайна питна вода містить крім солей твердості ряд органічних сполук, розчинений у воді вуглекислий газ, хлор і з'єднання хлору, що утворилися в результаті хлорування води.
Найчастіше розчини готують з розрахованих кількостей окремих компонентів. При цьому звичайно тверді речовини беруть по масі, а рідкі - по обсязі. Для готування розчинів приблизної концентрації навішення речовини беруть на технологічно-хімічних вагах, необхідний обсяг розчинника відмірюють за допомогою мірного циліндра. Розчинення ведуть у склянці або колбі, у якій передбачається зберігати розчин.
Масу речовини, що розчиняється, необхідну для готування визначеної кількості розчину заданої процентної концентрації, розраховують по формулах:
mB = c%m/100
mB = c%Vp/100
де m - маса розчину, м;
V - обсяг розчину, мл;
р - його щільність, г/мл
У першому випадку масу води, що потрібно для готування заданого розчину, визначають по різниці:
mA = m - mB
Якщо для розчинення застосовують тверда речовина, що містить кристалізаційну воду, то його масу знаходять по формулі:
mB = c%VpM1/(100M2)
де М1 і М2 - молекулярні маси кристалогідритна і безводної речовини відповідно.
Для готування розчину визначеної концентрації розведенням більш концентрованого розчину або шляхом змішання двох розчинів з різною концентрацією користуються правилом змішання:
Приклад: Приготувати 100 м 14:-ного розчину NaCl з 22:-ного (р=1,168 г/мл) і 10%-ного (р = 1,073 г/мл) розчинів цієї солі:
Рішення:
Вагове співвідношення вихідних розчинів знаходимо за правилом змішання:
10% ----------- 8 мас. ч.
14%
22% ----------- 4 мас. ч.
Зі схеми видно, що якщо взяти 8 г 10%-ного і 4 г 22%-ного розчинів, то буде отримано 12 г 14%-ного розчину/ Складаємо пропорцію:
на 12 м 14%-ного розчину потрібно 8 г 10%-ного і 4г 22%-ного
" 100 м " " " х " " "у" "
Звідси х = 100 8/12 = 66,7 г у = 100 4/12 = 33,3 г
Розділивши маси розчинів на їхній щільності, одержимо: для готування 100 г 14:-ного розчину NaCl потрібно 62 мл 10%-ного і 28,5 мл 22%-ного розчинів.
ГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ З ЗАДАНОЮ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ
У циліндр наливають близько 100 мл досліджуваного розчину. Сухим термометром визначають його температуру. Якщо температура виявиться нижче або вище 20ОС, поміщають циліндр у високу склянку з теплою або холодною водопровідною водою і, помішуючи розчин скляною паличкою, доводять його до потрібної температури.
У циліндр із досліджуваним розчином обережно поміщають ареометр, дотримуючи його рукою, поки не переконуються в тім, що ареометр вільно плаває в розчині (якщо ареометр опускається не дно або виштовхується з розчину, його треба замінити). Після того, як ареометр зупиниться, роблять відлік. Стежать, щоб під час відліку ареометр не стосувався стінок циліндра. Розподіл, проти якого знаходиться верхній край меніска рідини, відповідає щільності розчину. Під час відліку око повинне знаходитися на рівні меніска. C допомогою ареометра щільність визначається з точністю 0,003. Повторюють визначення ще 2 рази. Для цього, піднявши ареометр на 1-2 см, опускають його і знову знімають показання. Знаходять середнє арифметичне трьох вимірів. Розчин виливають у склянку. Ареометр миють, обсушують фільтрувальним папером і кладуть у футляр. По знайденій щільності розчину визначають концентрацію.
Щільність і концентрація водних розчинів
хлориду натрію і хлористого водню
NaCl
p c,% M
1,0053 1 0,172
1,0125 2 0,346
1,0268 4 0,703
1,0413 6 1,069
1,0559 8 1,446
1,0707 10 1,834
1,0857 12 2,231
1,1009 14 2,639
1,1162 16 3,057
1,1319 18 3,489
1,1478 20 3,930
1,1640 22 4,384
1,1804 24 4,849
1,1972 26 5,329
Хлористий водень
p c,% M
1,0032 1 0,275
1,0082 2 0,553
1,0181 4 1,117
1,0279 6 1,692
1,0376 8 2,277
1,0474 10 2,872
1,0574 12 3,481
1,0675 14 4,099
1,0776 16 4,729
1,0878 18 5,371
1,0980 20 6,023
1,1083 22 6,684
1,1187 24 7,365
1,1290 26 8,051
1,1392 28 8,750
1,1493 30 9,454
1,1593 32 10,15
1,1691 34 10,93
1,1789 36 11,64
1,1885 38 12,39
1,1980 40 13,14
8. ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ КРИСТАЛІВ NaCl
АНОТАЦІЯ
У доповіді розповідається про утворення і ріст нового типу кристалів, що плавають, NaCI і супутньому цьому явищу ефектах, якось: утворення соляних кілець при висиханні крапель розчину NaCI, ріст дендритів по горизонтальній і вертикальній площинах.
УВЕДЕННЯ
Проблемою утворення кілець при висиханні крапель розчинів солей займалися ще в 19 столітті. У 1882 Лізенганх знайшов, що при висиханні краплі 20% розчину AgNО3 на поверхні, покритої шаром суміші желатину і K2Cr2O7 утвориться система концентричних кілець, що складаються з продукту реакції AgNO3 і K2Cr2O7 - біхромати срібла. Проблемою утворення кристалів, що плавають, займався Д.И.Менделєєв, що них знайшов і описав їхню форму: порожні чотиригранні пірамідки, що плавають вершиною вниз. Ще одне відоме спостереження - на місці висохлої краплі AgCI утворяться кілька концентричних кілець. По краях випадають кристали, але в міру висихання краплі її обсяг зменшується, і вона висить на кристалах. У якийсь момент крапля з них зривається і збирається в краплю, але меншого діаметра. Цей процес повторюється кілька разів до того моменту, коли уся вода випарується.
Розглянувши кілька висохлих крапель розчину NaCl, ми побачили ту саму картину. Кілька кристалівзнаходиться в центрі краплі, соляне кільце по периметрі і дендритні структури за межами краплі. Кристали в центрі і деякі кристали із соляного кільця мають характерний хрестик.
Розглянувши процес висихання краплі, ми помітили наступне: кристали утворяться на поверхні розчину, а потім частина з них, що знаходиться близько до краю, сповзає до границі краплі, і в процесі росту утвориться соляне кільце, а інші опускаються слідом за рівнем розчину, що знижується, і лягають на дно. Розглянувши такий кристал під мікроскопом, ми побачили, що він представляє із себе пірамідку, що плаває, Менделєєва. Після цього ми вирішили докладніше розглянути процес утворення пірамідок. Відомо, що розчинність NaCI мало залежить від температури, тобто щільність розчину, насиченого при 15 градусах дорівнює щільності розчину, насиченого при 20
Loading...

 
 

Цікаве