WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Лантан - Курсова робота

Лантан - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Лантан
?
Зміст
1. Вступ 3
2. Історичні відомості 4
3. Аналітичне визначення Лантану та лантанідів 7
4. Знаходження в природі 11
5. Одержання 16
6. Властивості простої речовини 17
7. Сполуки Лантану 21
Оксид Лантану 23
Гідроксид Лантану La(OH)3 25
Сполуки Лантану з іншими елементами та солі 26
8.Застосування металу та його сполук 31
9.Висновки 33
10.Список використаної літератури 34
1.Вступ
"Засновник родини близнюків"
В числі хімічних елементів періодичної системи є дуже схожі між собою елементи, які по праву можна вважати родиною "близнюків", особливою підгрупою менделєєвської таблиці.
Виключна схожість властивостей між близнюками, їх багаточисельність, спільне знаходження в одних і тих самих мінералах, порушували неймовірні труднощі у пошуках і розділенні цих елементів, потребували від дослідників чималої кількості сил, часу і праці.
Лише в останні десятиліття рівень науки і техніки досяг того рівня, при якому людство змогло поставити собі на службу індивідуальні якості кожного (чи майже кожного) з лантаноїдів, хоча, як і колись, одним із найбільш масових і дешевих рідкісноземельних продуктів залишається мишметал - "природний сплав" лантану і лантаноїдів...
Володіючи досить високою хімічною активністю, лантан є хорошим розкислювачем і десульфатором, майже як і лужні метали. Тож невипадково, що високий ефект від впровадження лантану і лантаноїдів у сталеварінні дає вченим право вважати застосування рідкісноземельних елементів одним найвизначніших досягнень XX століття.
Широкі перспективи відкриваються із введенням лантану (у сумішах із іншими лантаноїдами) у практику металотермії для одержання високоочищених тугоплавких металів. У цій області лантан разом із церієм є більш ефективними, ніж алюміній і навіть магній.
Лантан знаходить собі використання і утомні енергетиці, зокрема, розплавлений лантан використовується для екстракції плутонію з рідкого урану. Метою даної роботи є дослідити характерні особливості будови та поведінки у хімічних реакціях чистого металу та сполук Лантану, визначити основні методи добування та перспективні шляхи застосування елементу №57.
2.Історичні відомості
Історія родини близнюків, взявши свій початок у 80-х роках вісімнадцятого століття у покинутому кар'єрі поблизу шведського містечка Іттербі, сповнена гострою боротьбою точок зору видатних дослідників, що приносила то радість відкриття прекрасних істин, то гіркоту поразок і відвертих помилок.
Родина близнюків відома під назвою лантаноїдів. Досить нещодавно їх називали рідкісноземельними елементами. Уже сама назва "рідкісні землі" свідчила про те, що історія їх вивчення почалась досить давно. Адже відомо, що "землями" ще середньовічні алхіміки називали речовини, які відрізнялися одна від іншої деякими властивостями, у той же час характеризуючись наявністю багатьох спільних властивостей. Однією з найважливіших таких властивостей було те, що "землі" не плавились і не змінювали свого зовнішнього вигляду при нагріванні, не "закипали" при взаємодії з кислотами і майже не розчинялись у воді.
Оксиди перших близнюків, відкритих наприкінці XVII- поч.XIX ст., догоджаючи середньовічному поняттю про "землі", відрізнялися, однак від усіх відомих на той час "земель" тим, що мінерали, в яких вони вперше були виявлені, були самі по собі досить рідкісними. Тому, на відміну від простих "земель" вони одержали назву "рідкісні землі". Труднощі розділення рідкісних земель призводили до великих складнощів отримання елементів, які входили до їх складу, у чистому вигляді [1] .
В 1787 році лейтенант шведської армії Карл Арреніус вирішив провести літню відпустку у містечку Іттербі, розміщеному на одному з численних острівців поблизу столиці Швеції, Стокгольма. Вибір був здійснений невипадково: палкий прихильник мінералології, Арреніус знав, що у околицях Іттербі є старий, давно покинутий кар'єр - він і манив молодого офіцера, що сподівався поповнити свою колекцію мінералів новими зразками.Щодня Арреніус ретельно обстежував усе нові і нові ділянки кар'єру, але вихвалятись йому довгий час не було чим. І от, нарешті, прийшов успіх: знайдений чорний важкий камінь, схожий на кам'яне вугілля. Така знахідка вже чогось вартувала. Радості Арреніуса не було меж, але чи міг він тоді припустити, що цей непоказний на вид мінерал зіграє величезну роль в історії неорганічної хімії, а заразом впише в неї ім'я свого першовідкривача? Відпустка дійшла кінця. Повернувшись додому, Арреніус склав опис минерала, дав йому не довго думаючи назву "іттербіт" (на честь містечка, де той був знайдений) і знову взявся за військову службу.Час від часу він продовжував займатися мінералогічними пошуками, але зоряна година його уже минула. У 1794 році іттербітом зацікавився фінський хімік Юхан Гадолін,професор університету в Або (нині Турку). І для нього чорний камінь з-під Іттербі виявився щасливим, багато в чому визначивши напрямок подальшої наукової діяльності цього великого вченого (у 1811 році він був обраний членом-корреспондентом Петербурзької академії наук). Гадолін піддав мінерал хімічному аналізу і знайшов у ньому, поряд з окислами заліза, кальцію, магнію і кремнію досить велику кількість (38 %) невідомої домішки, що нагадувала почасти окис алюмінію, почасти окис кальцію. Учений дійшов висновку, що ним відкритий окис нового хімічного елементу, чи, як тоді було прийнято говорити, нова "земля" (так колись називали тугоплавкі, нерозчинні у воді окисли деяких елементів).
Три роки потому дослідженнями іттербіту зайнявся шведський хімік Андрес Екеберг, професор Упсальского університету. Він підтвердив висновки свого фінського колеги з тією лише різницею, що, на його думку, на частку нової речовини доводилося не 38, а 55,5%. Екеберг запропонував назвати невідому землю іттрієвою, а іттербіт перейменувати в гадолініт на знак поваги до великих наукових досягнень Гадоліна - першого дослідника цього мінералу. Інтерес учених до іттрієвой землі ріс як на дріжджах. Багаточисельні дослідження,
Loading...

 
 

Цікаве