WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Основні нафтопродукти. Їх властивості і використання - Реферат

Основні нафтопродукти. Їх властивості і використання - Реферат

HOOC(CH2)4COOH і ін.). Нафтени гідруються погано, перетворюючись на алкани. Більш легко здійснюється дегідрогенізація з утворенням аренів при наявності каталізаторів і температурі 300-350 °С.
Нафтени здатні утворювати комплекси з тіомочевиною, що дозволяє відокремити моноциклічні нафтени від поліциклічних, котрі утворюють з тіомочевиною більш міцні комплекси.
Нафтопродукти - це суміш парафінів-нафтенів, аренів. Усі реакції радікальні, тому вонивзаємозв'язані.
До головних нафтопродуктів відносять: різні види пального (бензин, дизельне пальне), мазут, гудрон, мастильні матеріали, парафіни тощо.
Первинна переробка нафти полягає в її перегонці. Перегонку здій-снюють на нафтопереробних заводах після відділення з нафти супутних газів. У процесі перегонки нафти одержують світлі нафтопродукти: бензин (tкип від 40 до 150-200 °С), лігроїн (tкип 120-240 °С), гас (tкип 150-300 °С), газойль - солярове масло (tкип вища 300 °С), а в залишку - в'язку чорну рідину - мазут.
Мазут піддають подальшій переробці. Його переганяють під змен-шеним тиском (щоб попередити розкладання) і виділяють мастила: веретенне, машинне, циліндрове та ін. З мазуту деяких сортів нафти виділяють вазелін і парафін. Залишок мазуту після відгону називають нафтовим пеком або гудроном.
Продукти перегонки нафти мають різне застосування.
Бензин у великих кількостях використовують як авіаційне й автомобільне пальне. Він складається звичайно з вуглеводнів, що містять у молекулах у середньому від 5 до 9 атомів Карбону.
Лігроїн служить пальним для дизельних двигунів, а також розчинником у лакофарбовій промисловості. Велику кількість його переробляють на бензин.
Гас застосовують як пальне для реактивних і тракторних двигунів, а також для побутових потреб. Він складається з вуглеводнів, що містять у молекулах у середньому від 9 до 16 атомів Карбону.
Солярове масло використовують як моторне пальне, а мастила - для змащення механізмів.
Вазелін використовують у медицині. Він складається із суміші рідких і твердих вуглеводнів.
Парафін застосовують для одержання вищих карбонових кислот, для просочення деревини у виробництві сірників і олівців, для виготовлення свічок, гуталіну і т. д. Він складається із суміші твердих вуглеводнів.
Гудрон - нелетка темна маса, після часткового окиснення його застосовують для одержання асфальту.
Мазут, крім переробки на мастила і бензин, використовують як котельне рідке пальне.
Мастила, які виділяються під час перегонки мазуту, називають мінеральними (нафтовими) маслами на відміну від синтетичних масел, які одержують штучно (хоча всі масла є сумішами органічних сполук).
Основні промислові процеси-термічний крекінг:а) легкий крекінг чи візбрекінг мазуту, гудронів; б) важкий крекінг газойлей; в)термодеструктивна перегонка мазуту, пироліз, коксовання.
Термічний крекінг використовували з 1912р. Його основним призначенням було виробництво автомобільного бензину, але зараз створені більш ефективні процеси-каталітичний крекінг, ріформінг та крекінг використовують з метою виробництва котельних палив з мазуту та гудронів , а також термогазойлю.
Візбрекінг-варіант термічного крекінгу, спрямованний на зниження в'язкості котельного палива.
Жорсткий крекінг дистилятних продуктів - це варіант термічного крекінгу з метою здобуття термічного газойлю-сировини для виробки нафтового коксу та технічного нафтового вуглецю.
Технологічні параметри-температура 530-550 С, тиск 2-5 МПа. Реактори-змійовики трубчатої печі крекінгу, другий змійовик,у який додають водяну пару має назвусокінг-секція. Сировина-дистилятні продукти-газойлі (з вакуумної перегонки). Додаткові вимоги-малий вміст сірки, багато поліциклічних ароматичних вуглеводневих (31-74%), малий вміст асфальтенів, низька зоальність.
Коксування нафтових продуктів (залишків) - призначення процесу-здобуття нафтового коксу.
Нафтеновий кокс-тверда речовина з =1400-1500кг/м3. використовують (С) нафтеновий кокс, як відновлювачта електротехнічний матеріал.
Нафтенові залишки вміщують сполуки з невисокою термічною стійкістю (за рахунок -зв'язків з С=С чи ароматичним кільцем).
Низкомолекулярні продукти в залишках перетворюються по звичайній схемі в продукти-ніжчі алкени, алкени та інші.
Таким чином здобувають до 705 цінних газоподібних продуктів та рідини, тому коксування нафтенових залишків-це один з засобів переробки залишків після перегонки в дистилятні продукти.
Також до основних нафтопродуктів відносять парафін.
Добре очищений парафін являє собою білу, напівпрозору, аморфну масу з матовим зламом, без запаху і смаку, густиною від 0,865 до 0,94 г/см3. Температура плавлення 23-71 °С, число вуглецевих атомів у молекулах 20-35, молекулярна маса - 300-450. Парафіни складені переважно нормальними алканами і є хімічно стійкими.
Ароматичні вуглеводні - надзвичайно цінна сировина для промисловості органічного синтезу, після виділення їх з нафти. Інший напрямок їхнього використання - безпосередньо в складі нафтових фракцій, що складають моторні палива, тому що вони найменш схильні до детонації. Однак небажана присутність аренів у дизельному паливі, тому що вони погіршують процес його згоряння, а в паливах для повітряно-реактивних двигунів (ПРД) їхня кількість обмежується до 20-22 %, оскільки вони збільшують сажеутворення. Вміст аренів обмежується в бензині "уайт-спірит" (до 16 %) і бензині для гумової промисловості (до 3 %) у зв'язку з їхньою токсичністю.
Бітуми - це один з багатьох видів товарних продуктів з асортименту нафтопереробних підприємств. Бітуми (від лат. Bitumen - гірська смола) - загальна назва нафтових продуктів, вміщуючих високомолекулярні вуглеводневі і значну кількість сполук з гетероатомами (O, S, N), природнього чи штучного походження. Раніше здобували тільки природні бітуми на родовищах, але тепер більшу частину їх виробляють при перероьці нафти. Виробництво бітумів складає 3-6% на сировину (нафту).
ЛIТЕРАТУРА
1. Химия нефти и газа: Учебн. пособие для вузов / А.И. Богомолов, А.А. Гайле, В.В. Громова и др./Под ред. В.А. Проскурякова, А.Е. Драбкина -Л.: Химия,1989.-424 с.
2. Гуревич И.Л. Технология переработки нефти и газа.Ч.1.-М.:Химия,1975
3. Смидович Е.В. Технология переработки нефти.Ч.2.-М.:Химия,1980.-328с
4. Справочник нефтепеработчика. В 2-х томах./Под ред. С.К.Огородникова. -Л.:Химия, 1978.
5. Рудин М.Г. Карманный справочник нефтепереработчика.-Л.:Химия,1989.
Рис. 1 Основні продукти, які отримують з нафти та газу
Loading...

 
 

Цікаве