WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Значення хімії для розвитку фармації і медицини - Реферат

Значення хімії для розвитку фармації і медицини - Реферат

на центральну нервову систему їх відносять до наркотичних речовин. Невеликі дози снодійливих засобів діють заспокійливо, середні - викликають сон, великі - наркотичну дію. Бувають препарати тривалої дії (барбітал, фенобарбітал), середньої тривалості (нітразепам, барбаміл) і короткої дії (ноксирон, гексабарбітал).
Механізм сну під впливом снодійливих засобів відрізняється від природного, що характеризується чергуванням періодів "повільного" і "швидкого" (до 25% загальної тривалості) сну. Більшість снодійливих укорочує тривалість швидкого сну.
Значна кількість снодійливих відноситься до похідних барбітурової кислоти. Сама кислота снотворної дії не робить. Навіть невеликі дози барбітуратів сповільнюють звичайні швидкості рухових і психічних реакцій людини на зовнішні роздратування.
Про це повинні пам'ятати водії, тим більше що деякі барбітурати (фенобарбітал і барбітал) мають тривалий наслідок (до 3-5 днів). Для барбитуратів характерний ефект звикання, що розвивається вже через два тижні безупинного прийому. Інша особливість барбітуратів полягає в тому, що вони активують дію ряду ферментів (у мікросомах печінки), дезактивують лікарські сполуки. Тому дія ліків при їхньому спільному прийомі з барбітуратами може бути ослаблено. Барбітурати дещо знижують температуру тіла.
До антибактеріальних хіміотерапевтичних засобів у першу чергу відносяться сульфаніламідні препарати й антибіотики. Сульфаніламіди - перші антибактеріальні засоби, використані в боротьбі з такими хворобами, як ангіна, пневмонія, дифтерія, різнішлунково-кишкові захворювання (дизентерія й ін.). Вони ефективні в боротьбі і з пневмококами, менінгококами, гонококами.
Вітаміни потрібні як їжа і повітря, але в дуже малих кількостях, без них організм не може обійтися. У 1880 р. лікар Н. Н. Лунін довів існування групи речовин, що не відносяться до звичайних частин їжі, але життєво важлива для людини. Його дослідження були продовжені К.Функом у 1911 р., який запропонував їх назву - вітаміни. Ще через 11 років Н. Н. Бессонов відкрив аскорбінову кислоту - вітамін С, що виліковує цингу і підвищує опірність організму до хвороб.
Вивчення вітамінів допомогло біохімікам зрозуміти механізм дії лікарських речовин і чимало сприяло успіхам хіміотерапії. Зараз відомо, що аскорбінова кислота полегшує процес переносу атомів водню від харчових речовин до кисню, тобто поліпшує дихання кліток.
Інший вітамін, який був названий вітаміном А, відіграє велику роль у процесі сприйняття світла сітківкою ока і необхідний для збереження клітинних оболонок. Він захищає організм від простудних захворювань, пневмонії, хвороб шкіри.
Інші стадії окислювання вимагають присутності інших вітамінів, часто поєднуваних у загальну групу вітамінів В. До них же зараховують і вітаміни, необхідні для окремих етапів синтезу складних сполук, процесів переносу окремих груп атомів від однієї молекули до іншої, утворення гемоглобіну і т.п. Було доведено, що вітамін В12, що містить у молекулі іон кобальту, необхідний для кровотворення і є прекрасним засобом для вилікування злоякісної анемії. Він виявляє лікувальну дію в мізерно малих кількостях.
Вітаміни групи D необхідні для нормального розвитку кіст, вітамін Р (рутин) підсилює дія вітаміну С и підвищує міцність і еластичність стінок кровоносних судин, вітамін Е поліпшує стан нервово-м'язової системи і придушує утворення небезпечних для кліток сполук, що містять вільні радикали (тобто спарені електрони, що мають не, і внаслідок цього надмірно підвищену хімічну активність). Тісний зв'язок між ферментами і вітамінами показує, що, застосовуючи вітаміни для лікування хвороб, лікар, по суті, відновлює ту хімічну рівновагу, що відповідає нормальній роботі організму.
Вітамін В1, був відкритий при вивченні причин важкої хвороби бери-бери, що супроводжується прогресуючими паралічами, розладом серцевої діяльності і порушеннями роботи нервової системи. Усі ці явища викликані недоліком в організмі вітаміну В1, що входить до складу декількох ферментів. Останні прискорюють біохімічні реакції й у такий спосіб регулюють складний, багатоступінчастий процес окислювання харчових речовин. До складу вітаміну В1 входять азот і сірка.
На закінчення необхідно згадати про те, що хімія допомагає не тільки терапевтам, але і хірургам. Ним вона дає усе більше нових допоміжних засобів, що наприклад зменшують трудомісткість операцій: клеї для склеювання ран, різні штучні органи з пластмас.
Застосування пластмас у хірургії:
* Артерії
* Внутрішнє вухо
* Очне яблуко, голівки суглобів, груди
* Зуби
* Шкіра, кісти, кісткові пластинки, кров
* Легені, міжпозвонкові диски, сечовий міхур, сечоводи
* Носовий хрящ, оболонки нервів
* Пальці, печінка, нирки
* Серцеві клапани, серце, трахея і т.д.
Отже, хімія відіграла і продовжує відігравати одну з провідних ролей у фармації та велику роль у медицині. Без науки хімії досягнення сучасної медицини виглядали б значно скромнішими.
Використана література
1. Макаров К. А. Хімія і здоров'я: Кн. для позакласного читання. - М.: Освіта, 1995.
2. Глинка Н.Л. Загальна хімія: Навч. посібник для вузів. - Л.: Хімія, 1993.
3. Кузнєцов В.І. Загальна хімія: Тенденції розвитку. - М.: Вища школа, 1999.
4. Хімія і життя (журнал): №4, 1992.
5. Розен Б.Я. Хімія - союзник медицини / Розен Б.Я. і Шарипова Ф.С. - Видавництво Науки Казахської РСР, 1984.
Loading...

 
 

Цікаве