WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Хімія у військовій справі - Реферат

Хімія у військовій справі - Реферат

наступає кисневе голодування і людина гине від задухи. Під час Великої Вітчизняної війни фашисти використовували цю властивість чадного газу для масового знищення в машинах-"душогубках".
При взаємодії карбон(ІІ) оксиду з хлором одержують фосген СОС12 - отруйну речовину задушливої дії. Це безбарвний газ із запахом прілого сіна або гнилих яблук, який у 3,5 раза важчий за повітря. Концентрація його в повітрі 0,5 мг/л протягом 10 хв є смертельною. Захистом від фосгену є фільтруючий протигаз.
Знезараження (дегазацію) фосгену здійснюють за допомогою аміаку. При цьому утворюється цінне нітратне добриво - сечовина:
СОСІ, + 4NH3 = CO(NH2)2 + 2NH4C1.
Синильна кислота HCN - сильна отруйна речовина загальної дії. При концентрації 2 мг/л миттєво викликає зупинку дихання і смерть.
Безумовними є досягнення хімії у створенні нових матеріалів. Основою майбутнього прогресу авіаційної, космічної та інших видів техніки є компо-зиційні матеріали.
На кожен квадратний метр підводного човна, який занурився, наприклад, на глибину 200 м, тисне стовп води масою 200 т. Протистояти такому тиску може тільки корпус із надміцної сталі. Але чи тільки сталі? Незважаючи на високу міцність, сталь важка, має велику густину. З появою пластмас стало можливим створення нових матеріалів із заданими влас-тивостями. Для того щоб надати пластмасам міцності, в синтетичну смолу (найчастіше епоксидну) включили арматуру зі скляного волокна - і на-родився склопластик. Густина його в чотири рази нижча ніж у сталі, а міцність лише трохи менша. Крім того, склопластик має хороші тепло- звуко- і електроізоляційні властивості в поєднанні з високою корозійною і хімічною стійкістю до морської води, розчинників та інших агресивних середовищ.
Склопластики застосовують на підводних човнах. З них, наприклад, виготовляють надбудови й огорожі рубок, деталі антен, перископів, повітряних шахт. На американському підводному човні "Дельфін* з глибиною занурення 600-900 м із склопластика виготовлено балони із стисненим повітрям.
Склопластики широко застосовують у кораблебудуванні,авіації, ракетобудуванні та інших галузях техніки. Вплив маси ракети на дальність стрільби в закордонній пресі ілюструвалася таким прикладом: якщо зменшити пасивну масу конструкції лише на 1 кг, то дальність стрільби збільшиться на 16 км. Для зменшення пасивної маси ракети використовують склопластики, до складу яких входить 80 % скловолокна (яке містить оксиди Силіцію, Бору, Магнію, Натрію, Калію), а як матриця використовується епоксидна смола. Корпуси твердопаливних двигунів балістичних ракет "Поларис" А-2 і А-3, морської ракети "Посейдон" і "Мінітмен", якими озброєні атомні ракети підводних човнів, виготовлені із склопластика. З нього виготовляють також балони для зберігання на борту газів високого тиску, носових конусів бойових частин балістичних ракет, на деяких типах зенітних ракет зі склопластиків виготовлено поверхні управління, стабілізатори, пускові трубо-контейнери.
Силікатне скло використовують для побудови корпусів глибоководних апаратів. Його міцність зростає із збільшенням глибини занурення. На глибині 6 000 м скляна сфера стає в 5 разів міцнішою, ніж на поверхні води.
Насичені вуглеводні
Застосування метану і його похідних у військовій справі найрізноманітніше - це одержання водню в паливних елементах, розчинників (тетрахлормета-ну), вибухових речовин, дегазуючих речовин, окисників у димових сумішах.
У підкоренні військовою технікою простору хімії належить провідна роль, адже вона забезпечує головним - дає енергію палива. З усіх найпоширеніших видів викопного палива найбільшу теплотвірну здатність має нафта, точніше продукти її переробки: бензин, гас, лігроїн, дизельне пальне, мазут тощо, основною складовою яких е вуглеводні. Для забез-печення бойових машин більш ефективним і екологічно чистим паливом застосовують зріджений пропан. Рідкий метан порівняно зі звичайним реак-тивним паливом має більшу теплоту згорання і теплоємність, але при цьому зростає вага паливної системи, ускладнюється заправка.
Хімія вказала шлях до підвищення довговічності гарматних стволів за рахунок додавання до порохового заряду спеціальних присадок - флегматизаторів. Це суміш парафіну чи воску з тонко подрібненими порошками сульфату або карбонату кальцію, якою просочується бавовняна чи шовкова тканина. Пороховий заряд обмотують цією тканиною. Під час пострілу суміш випаровується і температура порохових газів, які омивають внутрішні стінки ствола, знижується. Зменшуючи розжарення ствола під час пострілу, флегматизатори захищають його від руйнування.
З метою економного використання боєприпасів використовують імітатори вибуху. Це балони з киснем, пропаном і димовий циліндр. Під час пострілу кисень з пропаном загораються, створюючи звуковий і світловий ефект, а з димового циліндра виходять сполуки Титану, які імітують дим пострілу.
Командування армій світу приділяє значну увагу до вогнеметно-запалювальної зброї. У Росії створено два унікальні зразки зброї: реактивний піхотний вогнемет "Шмель" з термобаричним пострілом і важка вогнеметна система "Буратино", які показали свою надзвичайну могутність у Чечні й Афганістані. Запалювальні суміші, які використовуються вогнеметно-запалювальною зброєю, мають найрізноманітніший склад. Але обов'язковим компонентом є 30-40 % рідких парафінових вуглеводнів, а також згущувачі, аморфні полімерні матеріали, гідрореагуючі компоненти (ті, що дають можливість застосовувати вогнеметно-запалювальну зброю під час бойових дій у районах з підвищеною вологістю).
Література
1. Химия в бою: Сборник статей. - М.: Воениздат, 1970.
2. Советская воєнная энциклопедия. - М.: Воениздат, 1976.
3. Князева Р.Н., Бородихина A.M. Ознакомление с химическими веществами, применяемыми в военном деле. - М.: Педагогика, 1989. - С. 66-72.
4. Ардашев А.Н. Огнеметно-зажигательное оружие. - М.: Астрель, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве