WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Хімія у військовій справі - Реферат

Хімія у військовій справі - Реферат


Реферат з хімії
ХІМІЯ У ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ
Роль хімії в житті суспільства в останні десятиліття значно зросла, зокрема це стосується значно ширшого застосування хімічних речовин і хімічних процесів у військовій справі.
Хімія дала паливо бойовим машинам і літакам: своєю здатністю перелітати за кілька хвилин величезні відстані бойові ракети зобов'язані спеціально розробленому для них паливу. Створюється не тільки хімічна зброя, отруйні речовини, але також синтезуються сполуки, які дезактивують і знезаражують їх. Відкриття пороху шість віків тому стало тріумфом хімічних знань і поклало початок новій епосі вогнепальної зброї. Виробництво бомб, фугасів, артилерійських снарядів - дітище хімії. Хімічні процеси забезпечують колообіг речовин у замкнутих системах (на підводних човнах і космічних кораблях) та дають тим самим можливість існувати лю-дині в цих умовах тривалий час. Бурхливий розвиток хімії полімерів дав змогу створювати речовини із заданими властивостями, які поєднують міцність, легкість, хімічну стійкість, дають можливість у небачено короткий термін будувати дороги, злітно-посадочні смуги для літаків і гелікоптерів, наводити переправи через водні перешкоди, змінювати зовнішній вигляд бойової техніки, вирішувати проблеми підвищення міцності деталей літаків, автомобілів, танків, підводних човнів, різних видів зброї.
Хімія змусила приймати участь у прогресі військової справи елементи, які рідко зустрічаються в природі: Телур, Цезій, Цирконій - використовуються у фотоелементах, дають можливість "бачити" в темряві, вести бій у нічних умовах; Уран, Берилій, Бор, Кадмій, Гафній - застосовуються в атомних силових установках; уран використовується для створення снарядів, куль. Поряд з ядерною фізикою хімія є основою для створення атомної й термоядерної зброї, а також ефективних засобів захисту.
Без ознайомлення з усією багатогранністю впливу хімії на військову справу не можна чітко уявити науково-технічної революції, яка проходить в армії, передбачити перспективу дальшого прогресу бойової техніки.
Тому доцільно на уроках, факультативах, гуртках, позакласних заходах, у повідомленнях, рефератах, доповідях використовувати військову тематику. Це не тільки сприяє активізації знань з хімії, викликає інтерес до спеціальної літератури та інших інформаційних джерел, де подібні питання розглядаються ширше і глибше, а й формує стійку громадянську позицію, виховує патріотів - захисників Вітчизни.
У запропонованій методичній розробці ми розглянемо ті розділи курсу хімії, які потрібно використовувати з метою військово-патріотичного виховання учнів.
Оксиген і Сульфур
Під час вивчення цієї теми можна ознайомити учнів з оксиліквітами - вибухонебезпечними сумішами будь-якої пористої маси (торфу, тирси, вугіл-ля) з рідким киснем. Оксиліквітний патрон - це довгий мішечок, заповнений горючим матеріалом, який безпосередньо перед використанням занурюють у рідкий кисень, після чого в нього вставляється електричний запал. Цю вибухівку застосовували під час Першої і Другої світових війн. Нині оксилі-квіти використовують у гірничовидобувній промисловості.
Сірку використовувала людина з давніх-давен. У ранньому Середньовіччі з'явилася загадкова й могутня на той час зброя - "грецький вогонь". Більше п'яти віків Візантія зберігала таємницю його виготовлення. Точний рецепт нині невідомий, хоча сучасні дослідники дійшли такого висновку: це нафта або її легкі фракції, різні масла, горючі смоли, які збирали на обмілинах Мертвого моря, асфальт і обов'язково якийсь "секретний компонент" (найбільш адекватним варіантом є суміш негашеного вапна і сірки, яка загоралася при контакті з водою). Вибух супроводжувався густим димом і страшним гуркотом, що наводив жах, сіяв паніку. Все кругом загоралось як при польоті снаряда, так і при його падінні. Намагання гасити полум'я водою тільки підсилювало горіння.
"Грецький вогонь" відіграв не тільки стратегічну, а й геополітичну роль: зупинив мусульманську експансію в Європу. Якщо на суходолі, в Сірії і Малій Азії, візантійці отримували від арабів одну поразку за другою, то Константинополь і Грецію, для загарбання яких арабам необхідно було виграти битву на морі, християни могли утримувати протягом віків.
Хоча, слов'янські дружини 911 р. під орудою князя Олега розбили візантійський флот, і Олег прибив свій княжий щит на воротах Царгорода.
Сірка використовувалася під час виготовлення ручних запалювальних засобів, заповнених рідиною. Ще на початку Великої Вітчизняної війни цей вид зброї одержав назву "коктейля Молотова". 7 липня 1941 р. Державний Комітет Оборони прийняв постанову "Про протитанкові збройні фанати (пляшки)", у якій йшлося про забезпечення ними військ. Виготовляли кілька видів цих самозапалювальних засобів, але найбільш ефективними були пляшки з рідиною КС ("Кошкінська суміш" - за прізвищем винахідника Н.Кошкіна), яка являла собою жовто-зелений розчин із вмістом фосфору і сірки. Пляшки заповнювали сумішшю авіаційного бензину, лігроїну, загущеного маслами або спеціальним порошком-загусником СП-2. Падаючи на тверду поверхню, пляшка розбивалася, рідина розливалася і від контакту з повітрям самозаймалася, горіла яскравим полум'ям до трьох хвилин, розвиваючи температуру до 1000 °С. При цьому, будучи липкою, вона прилипала до броні танка, осліплювала екіпаж димом, викурюючи його з танка і випалюючи все всередині. Краплі горючої рідини викликали сильні важкозагоювані опіки. Фронтовики вимагали: "Більше пляшок з КС. Танки горять від них як сірники". І справді, бойовий рахунок запалювальних засобів вражає. З їх допомогою за роки війни було знищено 2 500 танків, самоходок, бронемашин, 1 200 ДОТів і ДЗОТів, 800 автомашин, 65 військових складів.
Розглядаючи властивості сірчаної кислоти, доцільно звернути увагу на використання її у виробництві вибухових речовин як водовіднімаючий засіб у складі нітруючої суміші. Сумішшю сірчаної кислоти, бертолетової солі й цукрової
Loading...

 
 

Цікаве