WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаХімія → Винайдення та виробництво штучного шовку - Реферат

Винайдення та виробництво штучного шовку - Реферат


Реферат з хімії
Винайдення та виробництво штучного шовку
Ще сто років тому багато звичних сьогодні речей більшості людей здавалися фантастикою. Автомобілі, літаки, висотні будинки, телефон... Разом з тим саме наприкінці минулого століття зароджувалися технічні "дива" наших днів. Відвідувачі грандіозної Всесвітньої виставки 1889 року у Парижі, задерши голови, оглядали щойно зведену Ейфелеву вежу. Вдивлялися у сліпучо-білу волосинку електричної лампочки. Недовірливо вслухалися у голос співачки, записаний на фонограф...
Не лишав відвідувачів байдужими і той куточок виставки, де одержували блискучі, схожі на шовкові, нитки. Цікавим тут же відкривали таємницю їх виробництва. Бавовняне волокно занурювали в азотну кислоту, і незабаром ця суміш перетворювалася на густу в'язку масу. Цю масу прочавлювали крізь пластину з безліччю круглих отворів - своєрідний друшляк. Виходили нитки, які буквально на очах застигали. Після обробки їх можна було використати для вироблення тканини. Оскільки на вигляд така тканина нагадувала шовкову, а в її одержанні брала участь азотна, або нітратна, кислота, тканину назвали нітрошовком.
Забігаючи наперед, скажемо, що і сьогодні, через сторіччя, всі хімічні волокна виробляють так само. В'язку масу прочавлюють через фільєри різного діаметра. В залежності від цього нитки виходять грубші або тонші. Значна кількість таких ниток іде на виробництво одежі наших сучасників.
Але хто все-таки був автором, творцем установки, в якій вперше одержано штучний шовк?
Ім'я творця нітрошовку, першого у світі штучного шовку, внесено до енциклопедії: Шардонне. Або повністю: Луї-Марі-Ілер-Берніго граф Шардонне де Гранж. Народився у старовинному французькому місті Безансоні. До речі, це місто - батьківщина великих утопістів Фурьє та Прудона, письменника Віктора Гюго.
Як же Шардонне прийшов до штучного шовку? Адже він був не хіміком, а спеціалістом з будівництва мостів. Що ж, цей освічений інженер відомий також своїми винаходами у ткацтві, в авіації... Ще у студентські роки він захоплювався природничими науками. Познайомився з розробками Пастера, пов'язаними з шовківництвом. Вивчав праці ще одного свого співвітчизника - Рене Реомюра. Серед них - багатотомне видання "Життя комах", особливо розділи, присвячені шовкопряду.
Слід сказати, що Реомюр був не тільки чудовим дослідником, а й експериментатором, винахідником, провидцем. На початку XVIII століття він збудував перший в Європі інкубатор. Попутно запропонував свій термометр: ще у XX столітті температуру частенько визначали "за Реомюром". Крім того, він запропонував рецепт матового скла. Цілком імовірно, що Шардонне не було відоме сміливе висловлення Реомюра: "У майбутньому можна навчитися виготовляти замінник шовку зі смоли і клею".
Проте наука XIX століття показала, що із смоли і клею шовку не зробиш. Хіба що під "смолою і клеєм" розуміти органічні речовини, схожі на природні. Сам Шардонне зрозумів це і зупинився на бавовні як основі для псевдошовкової нитки. Азотування надавало речовині в'язкості, але і здатності застигати, подібно до шовковинки, щойно випущеної шовкопрядом. Та й сам механізм вироблення нитки по суті повторював природну здатність шовковичного черв'яка або павука.
Та от лихо: захоплено зустрінутий нітрошовк, як виявилося, нікуди не годився. Вбрання з нього виходило недовговічне, до того ж займалося від першої-ліпшої іскри. Не зайве нагадати, що з такої самої нітроклітчатки славнозвісний Нобель у той самий час виробляв динаміт. Не дивно, що фабрика нітрошовку, яку Шардонне збудував у рідному Безансоні, прогоріла і за кілька років безславно завершила своє існування. Але перший - найважчий! - крок було зроблено.
З часом розцвіло виробництво штучного шовку - щоправда, вже не "нітро" - у тому ж Безансоні, славному французькому місті. А втім, не тільки в ньому, а і в багатьох інших містах світу. Одним із піонерів у цій галузі стало наше місто Калінін. Мабуть, не випадково через століття після народження нітрошовку Калінін поріднився з Безансоном.
Перша невдача не збентежила наступників Шардонне. У 1892 році англійці Чарльз Кросс, Едвард Джон та Клайтон Білд одержали патент № 8700. У ньому зазначалося: "Як сировину використовувати целюлозу у будь-якій з форм, що зустрічається у рослинному світі". Запам'ятаємо цю ємну характеристику. Отже, англійці запропонували діяти на целюлозу спочатку лугом. При цьому набухла маса ставала в'язкою, рідкою. Латиною "віскоза" і буде "в'язка". Звідси й назва штучного шовку.
А втім, про таке застосування нового матеріалу винахідники віскози майже не думали. Насамперед, міркували вони, віскозу використовуватимуть для плівки. Атож! Досі на тих самих фабриках штучного шовку з віскози виробляють целофан. Продовжувачі цього напрямку прикладної хімії на початку століття випробували віскозу в ролі текстильного матеріалу - штучного шовку. Щоправда, віскоза нагадувала шовк тільки полиском.
Вироби з віскози у чистому вигляді мають певні недоліки. Вони не дуже тривкі, "сідають" після прання, погано зберігають форму. Проте для деяких видів одягу ці недоліки не такі вже й страшні: їх цілком перекриває те, що ріднить віскозу з шовком.
Готова віскозна нитка народжується з в'язкої маси, як у шовкопряда, її не треба створювати з тисяч окремих волоконець, як це роблять з бавовною, льоном або джутом. І головне, потрібної для цього в'язкої маси легко можна наготувати стільки, скільки не зможуть виробити мільйони шовкопрядів. І все це - в одному цеху. До того ж доступної сировини - скільки завгодно. Проте на початку XX століття можливості і перспективи рукотворного шовку розуміли далеко не всі. Одним з перших оцінив значення віскозного шовку Д. І. Менделєєв. Після відвідання Паризької виставки 1900 року, на якій демонстрували вже не нітрошовк, а віскозу, вчений написав: "Росія володіє різноманітними рослинними продуктами... Клітковина (так називали тоді целюлозу) не виснажує грунту, непридатна для їжі...Якби ми непотріб перетворювали на вироби з віскози, то розбагатіли б, більше, ніж з усієї нашої торгівлі..." Мудрі слова Менделєєва можна віднести і до інших галузей промисловості нашої країни.
XX століття настійливо вимагало нових матеріалів. У тому числі для одягу.
Loading...

 
 

Цікаве