WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Підприємство та підприємництво - Курсова робота

Підприємство та підприємництво - Курсова робота

до працівників у виді вказівок і розпоряджень.
На жаль, у нас не здійснюється участь трудового колективу в керуванні в тій формі, що поширена в західних країнах у виді рад представників робітників та службовців, що наділені правами в рішеннях усіх життєво важливих питань підприємства. Нинішній процес реформ веде до поступового скасування ієрархії і розвитку демократизації трудових колективів. Утворення акціонерних товариств і передача акцій колективам перетворює безвладних виконавців у співвласників. Відомі багато випадків, коли не здатні до керівництва директора на зборах акціонерів відсторонялися від посади і заміщалися новими. На основі колективної власності розвивається механізм, що спонукує зжити ієрархічну структуру керування.
Найважливішою умовою ефективного керування кадрами є нормування праці. З погляду керування кадрами нормування праці - це науковий інструмент для об'єктивного визначення чисельності і складу кадрів. Процес нормування праці складається з двох послідовних етапів. Перший етап. Комплексний аналіз виробничих умов виконання даної роботи. На цій основі з урахуванням наукових досягнень і узагальнення передового досвіду проектується регламент найбільш продуктивного виконання роботи, що складає з нововведень. Другий етап. Практичне впровадження нововведень, що сполучаються з навчанням працівників і розрахунком нормативної тривалості виконання роботи.
Кадрова політика за останні роки перетерпіла серйозні зміни. Кадровою політикою починають займатися всі рівні керування підприємства: вище керівництво, начальники підрозділів, кадрова служба.
Велике значення в реалізації кадрової політики мають ринкові умови, загальна положення трудового законодавства. Вони включають конституційні положення про волю розвитку особистості, гарантії власності, волю коаліцій. Заборонено довільні дії підприємця стосовно робітника, у тому числі й у частині звільнення. Прийом на роботу співробітників є компетенцією фірм і підприємств.
Аналізуючи тенденції роботи з персоналом у найближчому майбутньому, можна побачити, що у виконанні функцій керівництва кадрами усе більшого значення набувають стратегічні аспекти, однак зберігаються і класичні традиційні інструменти роботи з кадрами, такі, як планування в області кадрів, залучення робочої сили, підвищення кваліфікації кадрів.
ІІІ Сутність і види підприємництва.
1. Визначення підприємництва.
На сьогоднішній день у світі не існує загальноприйнятого визначення підприємництва. Американський учений, професор Роберт Хизрич визначає "підприємництво як процес створення чогось нового, що має вартість, а підприємця - як людини, що затрачає на цей весь необхідний час і сили, бере на себе весь фінансовий, психологічний і соціальний ризик, одержуючи в нагороду гроші і задоволення досягнутим". В американській навчальній і науковій літературі дається безліч інших визначень, що характеризують підприємництво і підприємця з економічної, політекономічної, психологічної, управлінської й інших точок зору.
Кэмпбелл Макконнелл і Стэнли Брю у своїй книзі розкривають значення терміна підприємництво через чотири функції підприємця:
1. Підприємець бере на себе ініціативу з'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва чи товару послуги. Виконуючи роль свічі запалювання і каталізатора, підприємець одночасно є рушійною силою виробництва і посередником, що зводить разом інші ресурси для здійснення процесу, що обіцяє бути прибутковою справою.
2. Підприємець бере на себе важку задачу прийняття основних рішень у процесі ведення бізнесу, тобто ті нерутинні рішення, що і визначають курс діяльності підприємства.
3. Підприємець - це новатор, особа, що прагне вводити в побут на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології і навіть нові форми організації бізнесу.
4. Підприємець - це людин, що йде на ризик. Це випливає з ретельного вивчення інших трьох його функцій. У капіталістичній системі підприємцю прибуток не гарантований. Винагородою за витрачений час, зусилля і здібності можуть виявитися привабливі прибутки або збитки і зрештою банкрутство. Коротше кажучи, підприємець ризикує не тільки своїм часом, працею і діловою репутацією, але і вкладеними коштами - своїми власними, а також коштами компаньйонів чи акціонерів.
Ні за рубежем, ні в нас поки ще не створена загальноприйнята економічна теорія підприємництва, хоча потреба в такій теорії давно вже стала дуже важливою. "Три хвилі" розвитку теорії підприємницької функції - так умовно можна охарактеризувати розвиток процесу наукового осмислення практики підприємництва.
"Перша хвиля", що виникла ще в XVIII в., була зв'язана з концентрацією уваги на несенні підприємцем ризику. "Друга хвиля" у науковому осмисленні підприємництва зв'язана з виділенням інноваційності як його основної відмітної риси. "Третя хвиля" відрізняється зосередженням уваги на особливих особистісних якостях підприємця (здатність реагувати на зміни економічної і суспільної ситуації, самостійність у виборі і прийнятті рішень, наявність управлінських здібностей) і на ролі підприємництва як регулюючого початку в економічній системі, що врівноважує.
Сучасний етап розвитку теорії підприємницької функції можна віднести до "четвертої хвилі", поява якої зв'язується з переносом акценту на управлінський аспект в аналізі дій підприємця, а отже - з переходом на міждисциплінарний рівень аналізу проблем підприємництва.
Підприємництво - це особливий вид економічної активності (під якийми розуміємо доцільну діяльність, спрямовану на витяг прибутку), що заснована на самостійній ініціативі, відповідальності й інноваційній підприємницькій ідеї.
Економічна активність являє собою форму участі індивіда в суспільному виробництві і спосіб одержання фінансових засобів для забезпечення життєдіяльності його самого і членів його родини. Такою формою участі індивіда в суспільному виробництві є один суспільний функціональний обов'язок чи їхня комбінація, коли він виступає в якості:
o власника яких-небудь об'єктів, нерухомості і т.д., що приносять йому постійний і гарантований доход (власник підприємства чи будинку, що здається в оренду, і т.д.);
o найманого робітника, що продає свою робочу силу (токар на заводі, вчитель у школі і т.д.);
o індивідуального виробника ("вільний" художник, що живе на доходи від реалізації своїх добутків, або водій, що використовує автомобіль у якості таксі і живучий на доходи від такої діяльності, і т.д.);
o державного чи муніципального службовця;
o менеджера (керуючий чужим підприємством);
o пенсіонера (пасивна форма участі в суспільному виробництві як наслідок минулої активності);
o чи учня студента (як підготовчий етап до участі в майбутнім суспільному виробництві в якій-небудь конкретній формі);
o безробітного (як вимушена форма неучасті чи припинення участі в суспільному виробництві);
Підприємництво характеризується обов'язковою наявністю інноваційного моменту, - будь те виробництво нового товару, зміна профілю чи діяльності підстава нового підприємства. Нова система керування виробництвом, якістю, упровадження нових методів організації або виробництва нових технологій - це теж інноваційні моменти.
2. Суб'єкти підприємницької діяльності.
Основним суб'єктом підприємницької активності виступає підприємець. Однак
Loading...

 
 

Цікаве