WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Комерційний ризик - Дипломна робота

Комерційний ризик - Дипломна робота

використовувати всі види і форми маркетингу;
12.поліпшувати якість продукції;
13.розробляти довготермінову стратегію виробництва та маркетингових досліджень;
14.освоювати гнучкі технології виробництва, що допускають швидку переорієнтацію на випуск інших видів продукції;
15.прогнозувати динаміку цін та вдосконалювати цінову політику;
16.отримувати часткову або повну передоплату;
17.систематично інформувати громадськість про підприємства, що традиційно порушують умови договорів;
18.створювати і підтримувати системи контролю за виконанням договорів на рівні місцевих органів;
19.створювати системну базу даних про реальних і потенційних споживачів продукції, про продукцію, яка виробляється на цих підприємствах-споживачах та її споживачів, а також про постачальників необхідних матеріалів і обладнання та ін.
З метою зниження виробничого ризику необхідно розробити стратегію техніко-технологічного розвитку і безпеки підприємства, постійно вдосконалювати технологічну базу, технологічну культуру та культуру праці, проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, створювати венчурні підприємства та ін.
Одним з найважливіших видів комерційних ризиків є кредитні. Для того щоб вирішити, надати кредит чи відмовити позичальнику, кредитне управління банку повинно отримати вичерпну інформацію про кредитоспроможність клієнта і на її підставі зробити відповідний висновок про правильність складання кредитного договору та захищеність банку і його вкладників, про можливість банку у разі порушення умов договору швидко,без значних витрат відшкодувати свої кошти. Рівень кредитного ризику визначають мірою кредито- і платоспроможністю підприємства.
Ризикова політика - комплекс захисних заходів проти основних форм ризиків, насамперед проти критичного та абсолютного рівнів. Основними зних є вивчення ринку і конкурентів, страхування ризику, його диверсифікація, використання застави, поточний контроль, створення спеціальних резервів. З метою зниження виробничих, постачальницько-збутових та матеріально технічних ризиків необхідно здійснювати диверсифікацію виробництва та постачання, купувати акції підприємств-постачальників, створювати страхові та фінансові резерви і запаси, використовувати новітні форми маркетингу та ін.
Для кредитних ризиків здійснюють всебічний і ретельний аналіз кредитних заявок та умов надання кредиту та комплексний поточний контроль за виробничою діяльністю. Крім того, низка заходів здійснюється спеціальними національними службами ризиків.
Розділ 3. Оцінка ризику нового товару
Комерційна діяльність на ринку безпосередньо пов'язана з ризиком. Характерним він є і при розробці певного товару та реалізації певних маркетингових проектів. Суть ризику полягає у можливості понести певні втрати або не досягнути намічених цілей. Ризик це категорія ймовірності, яка безпосередньому виміру не піддається, відповідно і оцінка його може бути лише непрямою.
Ризик на ринку обумовлений невизначеністю досягнення результату, як наслідок дії множини не завжди передбачуванийх дій і контрдій. Ризику не завжди удається уникнути, але майже завжди можна передбачити чи спрогнозувати. Ступінь ризику спонукає комерсантів вибирати між двома умовами: перша - не ризикувати і одержати менше прибутку і друга - ризикувати, але одержати більше прибутку. Таким чином ризик і прибуток обернено взаємозалежні категорії і величини.
Розрізняють різні види ризику. Зокрема, ризик продавця і ризик покупця, ризик підприємця і ризик інвестора тощо. Фактично кожен суб'єкт ринку ризикує. За формою небезпеки ризики бувають: ризик повної або часткової втрати вкладених засобів, ризик банкрутства, ризик бути витісненим з ринку, ризик не сприйняття нового товару тощо.
До критеріїв ризику, які випливають з оцінки ринкової кон'юнктури, відносяться :
- ступінь стійкості (коливання) ринку;
- тенденції, швидкість та напрямки розвитку ринку;
- оцінка інтенсивності конкуренції (тип конкурентного ринку, кількість і потужність конкурентних фірм, частка ринку, яку контролюють конкуренти);
- оцінка циклу ринкової кон'юнктури;
- ймовірність ризику, основана на досвіді минулого, із експерименту, із аналогових моделей;
- рівень стабільності політичної ситуації, інституційна захищеність підприємництва.
Існує три способи оцінки ризику:
o Експертно-атрибутивні оцінки, тобто інтуїтивні оцінки допустимого ризику на основі підсвідомого перегляду небезпек ринку;
o Експертно-бальні оцінки факторів і критеріїв ризику - на основі даних кон"юнктурного аналізу з подальшим встановленням інтегро-ваного показника ризику;
" З допомогою статистичних моделей - статистичні маркетингові матриці;
Найпростішим і доступним методом оцінки ризику є експертна оцінка. При цьому кількісна оцінка ризику здійснюється на основі аналізу показників кон'юнктури. Вибирається сукупність показників - основних параметрів ризику, кожному з яких присвоюється відповідний бал (Ві) переважно від 1 до 10. При цьому з врахуванням ступеня ризикованості кожному фактору присвоюється (експертним шляхом) своя вага (Wі), яка показує долю впливу фактору в загальній величині ризику. Вона визначається в коефіцієнтах, а загальна сума факторів ризику оцінюється в один бал. Відсутність фактору позначається нулем. Сума добутку фактора на його вагу і визначає величину даного ризику:
R = ?(BіWі)
Оцінка даної формули вказує на те, що чим ближче R до 1, тим ризик менший і навпаки, чим ближчий цей коефіцієнт до 10, тим ризик більший.
Існують певні границі зони ризику, які визначають його величину. Вони наведені в таблиці 1.
Таблшщ 1. Шкала границь ризику _
Границя зон ризику
0,1-2?5
2.6-5.0 5,1-7.5
| 7,6-10,0
Зони безризику зикова
Мінімального
Підвищено- критичнй
НОГО НОГО
Надкри- тичного
При визначенні ризику дуже важливо врахувати всі фактори та їх значимість (вагу) у загальному ризику.
Визначення середнього рівня ризику є основою для прийняття відповідного рішення (проведення додаткових маркетингових досліджень, обмеження інвестицій тощо)
Вибір рішення щодо ризику базується на наступних стратегіях:
" Мінімізація рівня максимальних втрат (правило міні - макса),
" Мінімізації найбільшого ризику;
" Максимізації ризику: стратегія азарту;
" Компромісність: середня із максимальних і мінімальних втрат;
" Максимальне (інколи середнє) значення корисного ефекту;
" Максимального очікування.
На практиці використовуються різні моделі оцінки ризику. Зокрема поширення набули скорингові моделі оцінки фінансового стану підприємства. При ньому встановлюється норматив ризику і співставляючи відповідно фактичні і нормативні дані встановлюють ризикованість здійснюваного заходу. Відомою моделлю оцінки фінансового стану фірми є скорингова модель Альтмапа
Zф = 1,2Х1+ 1,4Х2 +3,ЗХ3 +0,6X4 - 10,ОХ5
Де Х1 - відношення оборотного капіталу до суми активів фірми:
Х2 - відношення нерозподіленого доходу до сум й активів;
Х3 - відношення операційних доходів до суми
Loading...

 
 

Цікаве