WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Правове регулювання відносин в сфері захисту комерційної таємниці - Контрольна робота

Правове регулювання відносин в сфері захисту комерційної таємниці - Контрольна робота

банківську таємницю, страхову таємницю, авторські права. Зазначені відомості складають самостійні групи конфіденційної інформації із своїм відмінним від "комерційної таємниці" правовим регулюванням.
Суб'єкти "комерційної таємниці". Суб'єктами "комерційної таємниці" є:
1) суб'єкт підприємницької діяльності;
2) персонал, працівники суб'єкта підприємницької діяльності;
3) службові особи державних організацій і органів, що проводять перевірку підприємства.
Суб'єктомпідприємницької діяльності - власником відомостей, що складають комерційну таємницю, - є як юридичні особи, так і фізичні особи - підприємці. Для зручності викладу, надалі по тексту, будемо іменувати обидві категорії суб'єктів підприємницької діяльності підприємцями.
Організаційна форма і форма власності не мають значення для віднесення суб'єкта права до категорії підприємців. Головне, щоб діяльність здійснювана такою особою була спрямована на одержання прибутку, носила комерційний характер і це було зафіксовано в установчих документах (якщо наявність таких є обов'язковою умовою здійснення підприємницької діяльності). Склад і обсяг відомостей, що складають комерційну таємницю, порядок роботи з ними і їхнього захисту визначається підприємцем самостійно.
Працівники мають право користуватися відомостями, що складають комерційну таємницю, для виконання своїх трудових обов'язків. Ступінь доступу кожного з працівників до такої інформації визначається підприємцем самостійно, а умови користування -документами, затвердженими підприємцем, і трудовим договором (контрактом).
Службовці державних організацій і органів, що проводять перевірки підприємця, одержують доступ до комерційної таємниці на підставі відповідних актів державних органів і організації. Інформацію про "комерційну таємницю" підприємця вони одержують у рамках адміністративних правовідносин. Обсяг їхнього доступу до такої інформації обмежується напрямком перевірки, про що повинно бути зазначене в документах на перевірку. За розголошення комерційної таємниці службовці державних органів і організації несуть відповідальність, установлену законодавством України. Загальною підставою такої відповідальності є Закон України "Про підприємства", вимоги якого про нерозголошення комерційної таємниці поширюються на всіх службових осіб державних органів і організацій. Але така вимога може бути передбачено законодавчим актом, що регулює правове положення окремо про державний орган або організацію. Зокрема, Законом України "Про державну податкову службу" передбачена відповідальність співробітників податкових органів за розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю (про види відповідальності див. нижче).
Заборона розголошення, відомостей, що складають комерційну таємницю. Відомості, що складають комерційну таємницю, не повинні бути загальнодоступні в силу своєї популярності необмеженому колу суб'єктів, або вимог закону про обнародування, або за іншими підставами. Тільки власник може визначити коло зведень підметів розголошенню, установлювати випадки й осіб, через які може відбуватися таке розголошення і при тім воно буде вважатися правомірним з погляду права. Крім того, нормативними актами України може бути передбачені обов'язкове надання або публічне обнародування відомостей, що складають комерційну таємницю. Будь-яке інше розголошення зазначених відомостей не є правомірним.
Вимога не розголошення комерційної таємниці має подвійну спрямованість: внутрішню і зовнішню. Внутрішня спрямована на працівників суб'єкта підприємницької діяльності, зовнішня - на службових осіб організацій і органів, що проводять перевірку підприємства.
Згідно Закону України "Про захист від несумлінної конкуренції" від 07.06.1998р. розголошення комерційної таємниці - це ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженого на це, з відомостями, що відповідно до діючого законодавства України, складають комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі в зв'язку з виконанням службових обов'язків, у випадку якщо це заподіяло або могло заподіяти шкоду суб'єктові, що хазяює, (підприємцеві).
Хотілося б звернути увагу на один правовий ляпсус, допущений у вищевказаному визначенні розголошення комерційної таємниці. У Законі України "Про підприємства в Україні" право визначати коло відомостей, що складають комерційну таємницю, надано підприємцеві, а згідно Закону України "Про захист від несумлінної конкуренції" такі відомості визначаються відповідно до діючого законодавства. У результаті законодавцем допущена помилка. Підприємцеві надане право самостійне визначати коло відомостей, які є комерційною таємницею, а нормативними актами України встановлюються тільки обмеження на віднесення інформації до комерційної таємниці, відповідальність за порушення, пов'язані з використанням комерційної таємниці, порядок її охорони. Таке захоплення відсильними нормами права часто приводить до того, що виникає нерозв'язна ситуація: є реальне правовідношення, є відсильна норма права, але немає норми до якої вона відсилає.
У Законі України "Про підприємства в Україні" установлені дві форми розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю: передача і витік відомостей, що складають комерційну таємницю. З юридичної точки зору зазначені форми являють собою самостійні склади правопорушень. Передача відомостей, що складають комерційну таємницю - це незаконне ознайомлення третіх осіб із відомостями, віднесеними суб'єктом підприємницької діяльності до комерційної таємниці, особою, якій такі відомості відомі в зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків або в якого мається доступ до них і зв'язку з виконанням посадових обов'язків. Під витоком відомостей, що складають комерційну таємницю, розуміються навмисні або ненавмисні дії осіб, що мають доступ до комерційної таємниці, що сприяють ознайомленню з такими відомостями третіх осіб.
Способи розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю, можуть бути різними: передача інформації конкурентам підприємця; ознайомлення з комерційною таємницею службових осіб державних організацій і органів без належних на те прав і основ як з боку розголошувача, так і з боку державного службовця, розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю, через засоби масової інформації; використання в особистих цілях - передача родичам, знайомим для заняття власною підприємницькою діяльністю. Мотиви розголошення так
Loading...

 
 

Цікаве