WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні - Дипломна робота

Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні - Дипломна робота

перевірці відомостей, отриманих від особи, якамала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту; проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.
Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е" частини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
Вищий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчим контролюючим органом. Вищий контролюючий орган має право приймати рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України має право прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.
Контролюючі органи, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності:
а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;
б) митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону;
в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції.
У разі неможливості проведення одночасної перевірки всіма контролюючими органами (відсутність умов праці для всіх перевіряючих, неможливість співпраці працівників суб'єкта підприємницької діяльності, що перевіряється, одночасно з усіма перевіряючими) перевірки проводяться у різні терміни, погоджені контролюючими органами із суб'єктом підприємницької діяльності.
III. ЛЕГІТИМАЦІЯ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА
3.1 Поняття легітимації суб'єктів підприємництва
Велике значення для розвитку підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки в Україні має створення ефективних систем забезпечення доступу підприємців на ринок (регулювання легітимації суб'єктів підприємництва).
Однією з основних умов здійснення підприємницької діяльності є її легітимність, тобто державне підтвердження законності входження суб'єктів у господарський оборот. Для позначення вищевказаної процедури вживається поняття легітимації (в основному, у зв'язку з державною реєстрацією суб'єктів підприємницької діяльності). Поряд із державною реєстрацією елементом легітимації підприємництва слід визнати ліцензування окремих видів діяльності, оскільки без нього участь суб'єктів підприємництва в більшості сфер економіки найчастіше виявляється неможливою .
Встановлені державою і закріплені в законодавстві необхідні вимоги проходження певних процедур, як-то, державної реєстрації, ліцензування і патентування деяких видів підприємництва, - є умовами здійснення підприємництва.
Відповідно до Закону України "Про підприємництво" необхідною умовою здійснення всіх видів підприємницької діяльності є державна реєстрація суб'єктів підприємництва, а окремих видів діяльності - ліцензування. Державну реєстрацію регулюють ст. 8 Закону України "Про підприємництво" і Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 p., ліцензування регулює Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 p. , а також численні відомчі нормативні акти, що визначають особливості ліцензування відповідних видів діяльності.
В Указі Президента України "Про впровадження дозвільної системи в сфері підприємництва" від 20.05.99 p. зазначена необхідність вживання заходів щодо впорядкування встановлених нормативно-правовими актами України правил і порядку одержання суб'єктами підприємницької діяльності дозволів (спеціальних дозволів, ліцензій, сертифікатів тощо) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, виходячи з тою, що єдиним документом дозвільного характеру, що дає право на заняття певним видом підприємницької діяльності, яке підлягає обмеженню відповідно до законодавства, с ліцензія.
Крім того, деякі види підприємницької діяльності потребують одержання торгового патенту - державного свідоцтва, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися ними. Відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, потребує одержання торгового патенту.
Умови здійснення підприємництва в юридичному значенні слід відрізняти від умов здійснення підприємницької діяльності в економічному значенні, якими є чинники виробництва. Традиційно економічна наука до чинників виробництва відносила землю, капітал і працю. Процес підприємницької активності припускає обов'язкову наявність п'ятьох чинників виробництва: підприємницької ідеї; технології реалізації ідеї; засобів виробництва, що дають змогу застосувати обрану технологію; капіталу; нарешті, самого підприємця.
Законодавство практично всіх держав встановлює обов'язкову вимогу щодо реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Звичайно така реєстрація здійснюється у торгових реєстрах, що ведуться судовими або адміністративними органами. Ведення торгових реєстрів переслідує декілька основних цілей:
o реєстрація торгових товариств (товариств);
o реєстрація фірми (торгового найменування) суб'єктів торгової діяльності, а також видів діяльності, що мають право здійснювати дані суб'єкти;
o надання всім учасникам торгового обороту відомостей про зареєстрованого суб'єкта (розмір статутного фонду, місцезнаходження, органи управління, особи, які мають право укладати угоди від імені даного суб'єкта).
Основа легітимації учасників господарського обороту складається з
Loading...

 
 

Цікаве