WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні - Дипломна робота

Правове регулювання легалізації підприємницької діяльності в Україні - Дипломна робота

продукції,виконання робіт, надання послуг. Це означає, що суб'єкт підприємницької діяльності активно діє на ринку товарів, робіт та послуг - від свого імені укладає угоди, виробляє продукцію, набуває майнових та немайнових прав тощо. Більш повно така ознака, як безпосередність розкривається в ч. 2 ст. 1 Закону України "Про підприємництво", згідно з якою створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством. Тобто засновник (учасник) на відміну від створеної ним юридичної особи не провадить активної діяльності "із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг". Він володіє корпоративними правами на цю юридичну особу, здійснює управління нею та отримує відповідну частку прибутку такої юридичної особи.
2. Підприємництво є самостійною діяльністю. Це означає, що по-перше, підприємництво в Україні може здійснюватися в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця. Також фізичні особи мають можливість зареєструватись як громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності і провадити таким чином діяльність без створення жодної організаційно-правової форми.
По-друге, згідно зі ст. 3 Закону України "Про підприємництво" підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Тобто вони мають право здійснювати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд приймати відповідні рішення. Ознака самостійності тісно пов'язана із ознакою безпосередності і передбачає провадження незалежної діяльності своїми власними силами і за своєю ініціативою.
3. Підприємництво є систематичною діяльністю. Проте чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено. В літературі висловлюється думка про можливість застосування в цьому разі Декрету Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. № 24-93 "Про податок на промисел" , за змістом ст. 1 якого систематичним вважається продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, товарів, який здійснюється більше чотирьох разів протягом календарного року. Хоча і цей кількісний критерій є дещо умовним, адже, наприклад, за нормами кримінального права систематичною діяльністю вважається така, що відбувалася три і більше разів.
4. Підприємництво є діяльністю на власний ризик. Це означає, що за порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство та приватний підприємець самостійно несуть відповідальність, передбачену законодавством України. Тобто суб'єкт підприємницької діяльності бере на себе як позитивні, так і негативні наслідки підприємницької діяльності.
5. Метою підприємницької діяльності є отримання прибутку. Якщо метою тієї чи іншої діяльності не є отримання прибутку, вона не може бути віднесена до підприємницької. Ця мета, як правило, знаходить своє відображення в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності і простежується, виходячи з характеру його діяльності. За цією ж ознакою підприємницька діяльність відмежовується від суміжного поняття господарської діяльності, яку ст. 1 Закону України від 1 червня 2000 р. № 1775-НІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначено як діяльність, пов'язану з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.
6. Підприємницька діяльність провадиться фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Це означає, що підприємницькою діяльністю можуть займатися як юридичні, і фізичні особи, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності за правилами ст. 8 Закону України "Про підприємництво" та Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 .
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про підприємництво" підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
1. Вільний вибір видів діяльності. Суб'єкт підприємницької діяльності самостійно вирішує, якими видами діяльності йому займатися з огляду на обмеження, встановлені чинним законодавством (наприклад, згідно зі ст. 4 Закону України "Про підприємництво" діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями). Цей принцип тісно пов'язаний із іншим принципом підприємницької діяльності - принципом самостійного формування програми діяльності та вільного вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, встановлення цін відповідно до законодавства.
2. Залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян. Це означає, що юридичні особи й громадяни шляхом внесення майна і коштів можуть увійти до складу учасників уже існуючого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або шляхом об'єднання такого майна створити нову підприємницьку організацію. Крім того, підприємницька діяльність може здійснюватися і без утворення нової юридичної особи, наприклад, шляхом об'єднання майна за договором про спільну (сумісну) діяльність.
3. Вільний найм працівників. Конкретизація цього принципу міститься в тексті принципу залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законом. Адже законодавство, зокрема, містить положення, що обмежують трудові права іноземних громадян та осіб без громадянства (див. ст. 8 Закону України від 1 березня 1991 p. № 803-ХІІ "Про зайнятість населення", якою передбачена необхідність отримання дозволу на працевлаштування у державній службі зайнятості України).
4. Вільне розпорядження прибутком, що залишається після оплати платежів, установлених законодавством. На практиці цей принцип суттєво обмежується шляхом встановлення правил щодо цільового використання коштів суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, обмежень на проведення операцій у готівкових коштах та ін.
5. Самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд. Проте ст. 3 Закону України від 16 квітня 1991 р. № 959-Х1І "Про зовнішньоекономічну діяльність" дозволяє бути суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і фізичним особам за умови їх реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності (ст. 5 цього Закону).
Види підприємницької діяльності:
1. Виробнича підприємницька діяльність, тобто
Loading...

 
 

Цікаве