WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Організація та наслідки ліквідації збанкрутілих підприємств - Реферат

Організація та наслідки ліквідації збанкрутілих підприємств - Реферат

підприємства, чи на ухвалу суду (арбітражного суду). Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду даної юридичної особи.
Міністерством економіки України затверджено методичні рекомендації щодо проведення санаційної реструктуризації підприємств. Згідно з рекомендаціями реструктуризація підприємства - це проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва. Таким чином, реструктуризація є ширшим поняттям, ніж реорганізація, оскільки реорганізація підприємства є складовою частиною його реструктуризації.
Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємства, що перебуває в кризі. Аналіз здійснюється на підставі основних характеристик діяльності даної юридичної особи. За результатами аналізу роблять висновок щодо ліквідації підприємства чи доцільності його реорганізації. Якщо прийнято рішення про реорганізацію юридичної особи, то необхідно розробити план реорганізаційних заходів.
План реорганізації (реструктуризації) повинен містити:
а) економічне обгрунтування необхідності проведення реорганізації;
б) пропозиції щодо форм та методів реорганізації;
в) суму витрат на проведення реструктуризації та джерела їх фі-нансування;
г) інші конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану. Реорганізацію підприємства, яка може призвести до негативних екологічних, демографічних та інших наслідків, що торкаються інтересів населення певної території, треба погоджувати з відповідною Радою народних депутатів та державними адміністраціями на місцях.
Антимонопольним законодавством України передбачено, що в окремих випадках з метою запобігання монополізації ринків такі види санаційної реорганізації, як злиття, поглинання, приєднання, можуть бути здійснені лише за згодою Антимонопольного комітету. У зв'язку з цим до складу робочих груп з питань реорганізації можуть входити також представники Антимонопольного комітету України. Нагадаємо, що в Україні вважають монопольним підприємство, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків.
Така форма санаційної реорганізації, як злиття, здійснюється об'єднанням підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансове стійким підприємством. За злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло внаслідок злиття. Бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються.
В антимонопольних законодавствах багатьох країн розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та вертикальне (конгломератне). Законодавчий контроль спрямований в основному на вертикальні злиття, оскільки в результаті їх здійснення підприємства одержують можливість створювати перешкоди для доступу на ринок, встановлювати дискримінаційні ціни, створювати дефіцит на ринку певного товару тощо, що призводить до посилення концентрації на ринку та до припинення конкуренції. Горизонтальні злиття відбуваються, як правило, з невеликими підприємствами і суттєво не впливають на рівень конкуренції. Завдяки такому злиттю підприємства, проте, можуть позитивно використати ефект масштабу, одержати доступ до певних ринків тощо.
За приєднання одного підприємства до іншого до останнього пе-реходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. Після приєднання підприємство-боржник (згідно зі статтею 34 Закону "Про підприємства в Україні") виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус. Поглинання здійснюється через придбання фінансове неспроможного підприємства підприєм-ством-санатором.
У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства. Якщо підприємства зловживають монопольним становищем на ринку, то може бути прийнято рішення про примусовий поділ цих монопольних утворень. Реорганізація підприємства, яке підлягає примусовому розукрупненню, здійснюється монополістом самостійно, за умови, що після реорганізації колишнє монопольне утворення зникне з ринку. Примусовий поділ не застосовується:
а) за неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних. одиниць;
б) за наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо частка вну-трішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства становить менше ЗО відсотків).
За виділення з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом)у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.
За перетворення одного підприємства на інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства. За реорганізації підприємства його права та обов'язки переходять до правонаступників.
Слід зазначити, що вибір умов реорганізації юридичної особи залишається за підприємством-боржником (його адміністрацією), коли воно самостійно звернулося до арбітражного суду із заявою про визнання його банкрутом. Мета цієї юридичної пільги - стимулювати керівництво неплатоспроможного суб'єкта господарювання врегулювати свої борги за допомогою судових процедур до того, як вони стануть безнадійними.
Висновок
Отже, згідно зі статтею 1 Закону України "Про банкрутство" під банк-рутством розуміють пов'язану з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.
Підставою для порушення справи про банкрутство підприємства є письмова заява будь-кого з кредиторів боржника, органів державної подат-кової служби або контрольно-ревізійної служби до арбітражного суду. Кредитор може звернутися із такою заявою, коли дебітор неспроможний задовольнити протягом одного місяця визнані ним претензійні вимоги. Крім того, боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи за його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності. До заяви боржника додаються список його кредиторів і боржників, бухгалтерський баланс та інша інформація про його фінансове та майнове становище.З моменту визнання боржника банкрутом: припиняється підприємницька діяльність боржника; до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута й усі його майнові права та обов'язки; вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов'язань банкрута; припиняється нарахування пені та відсотків на всі види заборгованості банкрута.
Одна із функцій закону про банкрутство полягає в тім, що він повинен сприяти пошуку санаторів та бути інструментом реабілітації підприємств, які опинилися у фінансовій скруті, однак мають значні резерви для успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому. Така реабілітація передбачає фінансову санацію чи реорганізацію юридичної особи.
Список використаної літератури:
1.Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" // Голос України. - 1999.-30 липня.
2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про порядок санації державних підприємств" // Зібрання постанов Уряду України. - 2001.-№5. Агенство з питань запобігання банкрутства підприємств.
3. Правова база з питань банкрутства суб'єктів господарювання: Збірник нормативних актів.-К.: Атіка, 2000. - 224с
4. Фінанси підприємств. Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М.Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001.-384с.
Loading...

 
 

Цікаве