WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Приватизація промислового сектору в Україні: проблеми та можливі шляхи їх вирішення (Курсова) - Реферат

Приватизація промислового сектору в Україні: проблеми та можливі шляхи їх вирішення (Курсова) - Реферат

при приватизації є те, що побудова моделі вимагає грунтовних знань бухобліку, фінансів та мікроекономіки, а також значних часових й грошових витрат. З огляду на це, варто будувати фінансову модель при оцінці вартості підприємства лише у випадках приватизації привабливих підприємств, точна вартість неперспективного підприємства не є дуже принциповою.
Оскільки, ймовірно, існуючі методики оцінки вартості підприємств все-таки матимуть використання у процесі приватизації, автори у Додатку 1 наводять найістотніші недоліки таких методик з пропозиціями щодо їх поліпшення.
2.2 Проблеми трансформації системи фінансування приватизованих підприємств
Основоположний принцип української системи приватизації передбачає безкоштовний розподіл державної власності між населенням. Звичайно, це можна виправдати міркуваннями правового та морального змісту, але, з огляду на практичні наслідки, принцип безкоштовної приватизації є основним джерелом проблем для приватизованих підприємств.
Автори пропонуютьтакі заходи для вирішення цього типу проблем.
І. Державна підтримка приватизованих підприємств. Значний дефіцит бюджету і ряд першочергових витрат (ліквідація заборгованості по зарплаті бюджетним установам, виплата пенсій, обслуговування зовнішнього боргу тощо) не дозволяють уряду спрямовувати значну кількість коштів на ці цілі. В зв' язку з цим, найдоцільніше на державу накласти регулятивну функцію, що полягатиме у стимулюванні розвитку підприємництва фіскальними методами.
Ефективним інструментом є податкова політика держави. В українській економіці набули поширення ідеї значного зниження податку на прибуток підприємств, запровадження 'податкових канікул' тощо. Вважається, що полегшення податкового тягаря таким чином створить сприятливі передумови для розвитку підприємств, виходу економіки з 'тіні'; таким чином, за рахунок підвищення прибутковості підприємств та розширення бази оподаткування надходження до бюджету зростуть. Проте, роблячи такі викладки, слід врахувати фактор часу: звільнення підприємств від значної частини податків дасть позитивні наслідки тільки через декілька років, в той час, як надходження до бюджету знизяться зразу ж. Як в такому випадку фінансувати бюджет протягом цього періоду ?
На думку авторів, податкові пільги як інструмент стимулювання розвитку підприємництва повинні застосовуватися наступним чином:
реструктуризація заборгованості окремих підприємств по сплаті податків. Багато підприємств зараз заборгували значну кількість коштів по сплаті до обов' язкових державних фондів; з одного боку, держава не може отримати ці кошти через відсутність їх у підприємств, з іншого - кризове становище підприємств поглиблюється через великі суми заборгованостей, вони не мають ніякої змоги розгорнути виробництво. В цьому випадку найкращим виходом є надати відстрочку по сплаті заборгованості. Це дозволить підприємству вільно розпоряджатися своїми коштами, інвестувати їх у виробничий процес, і згодом розрахуватися з державою;
розробка гнучкої системи розрахунків підприємств з державою. Наприклад, нарахований податок на прибуток підприємство може не сплачувати зразу, а через деякий строк з відсотками, беручи таким чином позику у держави; це полегшить вирішення проблеми з оборотними коштами. Простий приклад: розглянемо підприємство, що сплачує 10 тис. грн. прибуткового податку щомісяця та підприємство, що сплачує 20 тис. грн. податку шість разів на рік (тобто ту ж саму суму). Очевидно, що у виробничому процесі другого підприємства протягом року було задіяно на 10*6 = 60 тис. грн. коштів більше, ніж на першому; середньомісячна кількість оборотних коштів другого підприємства є на 5 тис. грн. більшою, ніж першого.
зменшення ставки податку на додану вартість по внутрішньогалузевих операціях підприємств. Це дозволить, по-перше, збільшити кількість оборотних коштів всередині окремих галузей народного господарства, що є необхідною умовою для їх розвитку. Зменшення надходжень до бюджету від ПДВ повинно компенсуватися збільшенням надходжень від прибуткового податку.
ІІ. Перехід до грошових форм приватизації. Досвід попередніх років приватизації наочно показав неефективність безгрошових форм приватизації: користі не отримує ні саме підприємство, ані держава. Останнім часом більшого поширення набули різноманітні способи передачі державної власності у приватну за гроші. На думку авторів, саме такі способи приватизації мають застосовуватися і надалі. Це дозволить, по-перше, наповнити державний бюджет, по-друге, підняти гроші для фінансування приватизованих підприємств. Нижче перераховано можливі способи грошової приватизації та умови застосування кожного з них.
Некомерційні конкурси знайшли досить широке застосування в Україні. Суть некомерційного конкурсу приблизно така: частка державного майна, на яку встановлено фіксовану ціну, продається тому покупцю, що запропонує найкращі умови управління підприємством: інвестиційні зобов'язання, сплата боргів підприємства, зобов'язання щодо соціального захисту працівників тощо. Загалом на некомерціних конкурсах продаються доволі великі пакети акцій - 26%, 51%. Покупцями, як правило, є стратегічні інвестори - компанії того ж профілю, що й підприємство, яке приватизується.
Стратегічний інвестор, вкладаючи гроші у підприємство, прагне отримати прибуток не за рахунок спекулятивних операцій з майном, а за рахунок ефективної діяльності купленої компанії. З огляду на це, перевагами некомерційних конкурсів є а) можливість значних інвестицій у підприємство; б) можливість підвищення якості менеджменту компанії; в) можливість оптимізації структури підприємства.
Разом з тим, цей вид приватизації має значні недоліки: а) на проведення некомерціного конкурсу витрачається досить багато часу: від декількох місяців до року й навіть більше; б) приватизаційні умови, запропоновані інвесторами, часто дуже різні за своєю суттю, тому їх важко співставити й порівняти; в) сам процес некомерційного конкурсу часто проводиться за зачиненими дверима, тому у інвесторів можуть виникнути підозри (і часто небезпідставні) щодо справедливості рішення державних органів продажу об'єкта одному з учасників конкурсу. Таким чином, інвестори часто не хочуть брати участь у некомерційних конкурсах, так як мають сумніви щодо справедливості його результату.
Некомерційний конкурс вигідно проводити у випадку, коли підприємство, що приватизується, є перспективним, але в більшою мірою у довгостроковому періоді. Таким чином, портфельні інвестори на даний момент за нього багато не дадуть, а стратегічні готові купити підприємство за порівняно невелику ціну, щоб вкласти в нього певний капітал і почати отримувати прибуток через декілька років.
Комерційний конкурс як спосіб приватизації є найбільш вигідним для
Loading...

 
 

Цікаве