WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Приватизація промислового сектору в Україні: проблеми та можливі шляхи їх вирішення (Курсова) - Реферат

Приватизація промислового сектору в Україні: проблеми та можливі шляхи їх вирішення (Курсова) - Реферат

колишньої господарської номенклатури на капіталістів. Таким чином, протягом кількох місяців переходу від старого режиму до нового багато з них займалися первісним нагромадженням капіталу, а це відіграє вирішальну роль в суспільстві на порозі ринкової економіки. Нові власники та суспільство вцілому набагато легше пережили трансформацію, тому що вже було накопичено капітал, створені стабільні робочімісця та умови для функціонування підприємств.
Країни посткомунізму, що здійснили приватизацію (Україна, Росія) без початкового накопичення капіталу, зараз заклопотані вирішенням проблем, що були залишені на потім під час приватизації: з'явилося багато підприємств, що не можуть ефективно господарювати, а також не можуть самостійно відшукати кошти для реструктуризації.
3. В країнах Центральної та Східної Європи в процесі приватизації було певною мірою здійснено реструктуризацію підприємств. Показовим тут є приклад Угорщини. В Угорщині в середині 80-х років було прийнято закон, що легалізував самостійність підприємств. Після цього, у 1988 та 1989 рр. з'явилися ще два закони, що визначали правила приватизації державних підприємств.
Угорське законодавство зобов'язало компанії перш ніж приватизуватися, збільшити свій капітал, - здійснити реструктуризацію. Заохочувались розпродажі майна підприємства для вливання нового капіталу в компанію. Компанія мала змогу також вибирати собі покупців і встановлювати власні ціни.
Таким чином, в Угорщині з 1988 до березня 1990 р., коли був прийнятий закон 'Про захист національної власності у володінні компаній', підприємства мали змогу оптимізувати свою структуру, а директорат - накопичити капітал, щоправда, у дещо свавільний спосіб. Показово, що лише 4% національної власності було продано з кінця 1991 року, все інше було приватизовано раніше.
Реструктуризація підприємств перед їх приватизацією дозволяє, по-перше, отримати більшу суму від продажу, по-друге, уникнути проблем з підприємствами, які не в змозі платити податки через те, що працюють на межі банкрутства.
Під час приватизації сталеливарної та вугільної промисловості у Великобританії держава здійснила реструктуризацію цих підприємств, так само вчинила й Франція.
Отже, Україна мала інші, завідомо гірші стартові умови для приватизації. Цим об'єктивним фактором багато в чому пояснюється сповільненість та недосконалість української приватизації. Проте, на думку авторів, значно більшу вагу у 'провалі' приватизації мають фактори суб'єктивні, - неправильні дії чи бездіяльність урядових та законодавчих органів у процесі здійснення приватизації дежавного майна.
1.3 Проблеми та недоліки приватизаційного процесу в Україні
Аналізуючи приватизацію в Україні на предмет проблем та недоліків, можна виділити два комплекси питань: а) прорахунки й проблеми, що виникли раніше й існують досьогодні, б) прорахунки й проблеми, що можуть виникнути в майбутньому через неправильні дії влади зараз. Відповідно, одні проблеми треба вирішувати, іншим запобігати.
Це досить складне завдання, оскільки дуже важко в даний момент часу визначити, який ефект в майбутньому буде мати та чи інша дія владних структур, і може навіть статися, дії, які зараз трактуються як помилкові, згодом виявляться єдино правильними. Так, до речі, сталося у Польщі та Угорщині з приватизаційними законами, про які говорилося вище.
Для того, щоб визначити, чого не було зроблено чи що було зроблено неправильно в процесі приватизації в Україні, автори пропонують визначити: а) які цілі переслідує приватизація в Україні, б) що являє собою приватизація, тобто, що ж саме має відбутися при переході майна з державної власності у приватну. Аналіз полегшується тим, що, власне кажучи, одне випливає з іншого: від того, які цілі має приватизація, залежить те, якою вона має бути. Таким чином, аналіз проблем та недоліків української приватизації пропонується проводити згідно наступної схеми (див. рис. 1.3.1)
У першій частині дослідження буде зроблено три перші блоки аналізу: з'ясування мети приватизації, її завдань, та на основі цього визначення основних проблем, що виникають в ході приватизації. Друга частина буде присвячена аналізу можливих шляхів вирішення проблем та виправлення недоліків приватизаційного процесу в Україні.
У першому наближенні приватизація повинна задовільняти інтереси суб'єктів приватизації (див. рис. 1.3.2). Лише у випадку, коли користь від приватизації максимально справедливо розподілена між її учасниками, приватизаційний процес може бути успішним.
Зі схеми бачимо, що інтереси учасників приватизації багато у чому спільні; так, усі зацікавлені у тому, щоб приватизовані підприємства ефективно працювали. Якщо підприємство прибуткове, то а) держава одержує від нього надходження у вигляді податків, б) саме підприємство має змогу розвиватися та розширювати виробництво, в) власник має зиск від придбання підприємства. Користь отримує також ще один, найважливіший учасник приватизації - суспільство.
Мета приватизації очевидна: приватизація як одна з основних складових економічної реформи має забезпечити перехід підприємств у приватну власність та створити передумови для їх ефективного функціонування в умовах ринку. Саме таку мету мають переслідувати усі ті, хто займається розробкою та впровадженням програм приватизації, незалежно від політичної орієнтації. Дискусії можуть виникати лише навколо того, у який спосіб проводити приватизацію, щоб досягти її мети.
Згідно з метою приватизації повинна бути визначена сукупність заходів, яких треба вжити щодо підприємств, що приватизуються. Автори вважають, що сутність приватизації в Україні повинна визначатися сукупністю наступних заходів (див. рис. 1.3.3).
Якщо держава забезпечить виконання усіх заходів, зазначених у схемі, то приватизація, на думку авторів, повинна бути успішною. Варто відмітити, що на даний момент жоден з перерахованих вище аспектів не виконується повністю. Щоб довести це твердження, розглянемо усі аспекти приватизації в Україні більш детально.
Трансформація відносин власності для більшості пересічних громадян та державних чиновників є поняттям, повністю тотожним терміну 'приватизація'. Тобто, для приватизації підприємства слід виконати ряд формальностей, пов'язаних зі зміною статусу підприємства з державного на приватне. До цього моменту приватизація проводилась значною мірою саме у такий спосіб. Більше того, навіть ця вимога не виконується належним чином.
Держава залишає собі багато інструментів для тиску на підприємства. Приватизоване підприємство означає приватне підприємство, й держава може мати лише обмежений вплив на його діяльність. В Україні ж склалась ситуація, коли держава часто залишається неформальним співвласником багатьох приватизованих підприємств. Це стає
Loading...

 
 

Цікаве