WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Дрібний бізнес в Україні (Курсова) - Реферат

Дрібний бізнес в Україні (Курсова) - Реферат

приватних фірм. В даний час відомі три основні правові форми: одноособові, корпорації і партнерства.
Фірма, що знаходиться в одноособовому володінні найбільш проста форма для дрібного бізнесу. Звичайно для відкриття такого підприємства досить лише одержати ліцензію від місцевої влади і зареєструвати торгове ім'я. Ділові партнерства являють собою організацію з двох і більш облич, між якими полягає контракт на спільне володіння підприємством. Партнерства можуть бути повними й обмеженими. Третій тип - корпорації. Ця організаційна форма найбільш характерна для великого і середнього бізнесу, хоча їхнього загального числа всіх корпорацій, наприклад у США, 98% - невеликі сімейні фірми. І хоча формальне керування корпорацією повинне бути відділене від її володіння, нерідко бувають випадки, коли корпорацією володіє і керує один власник за допомогою підставних облич, що реально не вкладають у неї засобу і не беруть участь у керування нею.
Але малі підприємства, звичайно ж, як з'являються, так і розпадаються з багатьох причин. Наприклад, у германії в 1990 році більш 14500 малих підприємств зазнали невдачі, причому 40% їх вони проіснували не більш 5 років. Частка банкрутств підприємств малого бізнесу завжди вище, тому що, йдучи на ризик, підприємець вирішує досить складну проблему конкурентноспособности продукції, що випускається. Починаючому підприємцю на самому початку потрібно проводити свою роботу при більш високих витратах, чим підприємцю вже існуючої фірми. Початкова вартість ставить засновників фірми в невигідне положення в порівнянні з діючою фірмою. У зв'язку з цим починаюча фірма завжди має більш високу собівартість продукції. Найбільш часті причини банкрутства малих підприємств - це невдачі в сфері збуту продукції, а також недостатня компетентність і відсутність досвіду.
Але все-таки, незважаючи ні на що, кількість створюваних фірм перевершує число ліквідованих, що говорить про абсолютне збільшення числа підприємств малого і середнього бізнесу в економіці.
Але часто мале підприємство обанкрачивается не цілком, що досить важливо, а лише викуповується більш великою фірмою.
У зв'язку з цим можна виділити три моделі розвитку малого бізнесу:
- повільне розширення ділової активності;
- швидкий розвиток малих підприємств і перетворення їх у середні, а потім у великі компанії;
- збереження масштабів діяльності на досягнутому рівні
За даними опитування власників малих підприємств у германії 55% не планують розширення, 355 розробляють плани повільного стійкого росту, і тільки10% - швидкого розвитку за рахунок виробництва нової чи продукції вступи на нові ринки, що говорить про прагнення до збереження досягнутого рівня.
У 80-х роках у Німеччині позначилася тенденція до збільшення числа малих підприємств. Тому можна затверджувати, що в ці роки в країнах Заходу намітився процес зростання значення дрібних і середніх фірм у ряді областей як матеріальної, так і нематеріальної сфери виробництва.
Хотілося б навести наступні цифри щодо стану промисловості Німеччини. У загальному промисловому обороті частка 10 ведучих концернів із другої половини 70-х роках до середини 80-х років не зростала, а по експорт навіть трохи знижувалася. Більш наочно це виявлялося в США. Згідно з офіційними даними з 1980 по 1989 гола частка фірм малого підприємництва збільшилася з 18% до 37%.
Тобто в 70-80 роки стала очевидней виявлятися тенденція, при якій частка найбільших компаній у випуску продукції, обороті й інших показниках багатьох галузей залишалася стабільної чи навіть знижувалася. Установився збалансований стан між дрібним і середнім бізнесом. Саме цей період можна вважати піком слави малого бізнесу, тому що для підприємництва усе більш важливої стає швидка і гнучка адаптація внутрішнього і зовнішнього середовища фірм до невизначеного господарського середовища. Підприємці усе більше усвідомлюють необхідність використовувати не тільки переваги спеціалізації, особливу атмосферу зацікавленості, але і можливості, що відкриваються при виробничій кооперації: економія на масштабах, спільні науково-дослідні розробки, поділ ризику.
Значний плюс малих підприємств полягає в тому, що багато хто з них виявилися більш пристосованими, чим великі компанії, до умов розвитку в кризові періоди для економік країн Заходу. Великі фірми не настільки відчутно і швидко реагують на які-небудь зміни в економіці. Не випадково в політику урядів Німеччини, США і багатьох інших розвитих капіталістичних країн допомога дрібному бізнесу займає особливе місце. Невеликі підприємства найбільше чуйно реагують на зміну в економіці, на чи падіння підвищення норми прибутку в галузях економіки. Руйнування й утворення нових компаній відбувається, насамперед, у немонополізованому секторі і лише пізніше, набравши силу, відбуваються і на більш великих фірмах, відбиваючи на їхнє діяльності. У таких умовах великі компанії експортують капітал. Дрібної ж фірми, як правило, не мають такої можливості. Для виживання дрібні фірми змушені переглядати свою виробничу і збутову діяльність. Ті їх їх, хто в обстановці 70-х почала 80-х років зуміли пристосуватися - вижили, інші - просто розорилися. Однак, розвиток малих підприємств при подоланні цієї кризи послужило важливим засобом для оздоровлення економіки. І порозумівається це насамперед роллю і функціями, що малий бізнес виконує.
1.2. Комерційні організації - суб'єкти малого бізнесу.
Комерційними організаціями є юридичні особи, що переслідують витяг прибутку як основну мету своєї діяльності.
Юридичні особи, що є комерційними організаціями, можуть створюватися у формі господарських товариств і суспільств, виробничих кооперативів, державних і муніципальних підприємств. Основними організаційно-правовими суб'єктами малого бізнесу є господарські товариства і суспільства, що функціонують у різних галузях економіки. А основними організаційно-правовими формами суб'єктів малого бізнесу є повні товариства, товариства на вірі (командитні), обмежене товариство (товариства з обмеженою відповідальністю), відкриті і закриті акціонерні товариства. А тепер більш докладно зупинимося на їхній характеристиці.
1.2.1. Повне товариство
Повним товариством визнається товариство, учасники якого (повні товариші) відповідно до ув'язненого між ними договором займаються підприємницькою діяльністю від імені товариства і несуть відповідальність по його зобов'язаннях своїм майном. Це означає, що якщо приватна особа ввійшла в товариство на правах одного з засновників, то випадку банкрутства в нього буде конфісковане все особисте майно, що виходить за рамки життєво необхідного: картини, меблі, ювелірні вироби і т.д. Учасниками повного товариства можуть бути фізичні особи, зареєстровані як індивідуальних підприємців, чи юридичні особи як комерційні організації. Договір про їхню спільнудіяльність у якій-небудь області вже можна розглядати як утворення такого товариства. Таким чином, установчим документом повного товариства є установчий договір, що повинний бути підписаний всіма учасниками повного товариства. В установчий договір повинні бути
Loading...

 
 

Цікаве