WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Виробничі кооперативи - Курсова робота

Виробничі кооперативи - Курсова робота

суд з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна кооперативу, що залишилося.
Вимоги кредитора, заявленіпісля витікання терміну, установленого ліквідаційною комісією для їхнього пред'явлення, задовольняються з майна кооперативу, що залишився після задоволення вимог кредиторів, заявлених у термін.
Вимоги кредиторів, не вдоволені через недостатність майна кооперативу, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також вимоги кредиторів, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався з позовом у суд, а також вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено.
Після завершення розрахунків із кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, що затверджується загальними зборами членів кооперативу за узгодженням з органом, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.Що залишилося після задоволення вимог кредиторів майно кооперативу підлягає розподілові між його членами в порядку, передбаченому статутом кооперативу або угодою між членами кооперативу.
Висновок.
Специфічні особливості правового статусу кооперативу, у якому його член є одночасно працівником кооперативу і його хазяїном, дозволяють затверджувати, що виробничий кооператив більш здатний забезпечити соціальну рівність (саме рівність, а не зрівнялівку) його учасників, чим багато інших форм юридичних осіб. Звичайно, жодна країна не може і не повинна бути суспільством тільки " цивілізованих кооперативів". Багаторічний досвід країн далекого зарубіжжя довів, що для економічного благополуччя великий капітал необхідний. Але виробничі кооперативи, визнані в ряді країн третім сектором економіки, беруть участь у рішенні багатьох досить хворобливих проблем суспільства: забезпеченні зайнятості, додаткових робочих місць, у тому числі для найменш захищених шарів населення: інвалідів, жінок, молоді. Вони гарні для організації невеликих науково-дослідних центрів, формування через союзи й асоціації технопарків.
Подібні можливості кооперативів повинні залучити до них увага представницьких і виконавчих органів у центрі і на місцях, а також тих політичних партій, інших громадських організацій і рухів, що, як вони затверджують, зацікавлені у формуванні в нас справді соціальної держави. Необхідна допомога держави і суспільства для відродження кооперативного руху в Україні відповідно до якого органи державної влади і місцевого самоврядування повинні сприяти розвиткові кооперативів, зокрема шляхом установлення податкових і інших пільг для кооперативів насамперед у сферах виробництва товарів і надання послуг, а також шляхом пріоритетного забезпечення кооперативів нежилими приміщеннями з правом їхнього викупу, земельними ділянками, до доступу одержання державних замовлень і одержанню необхідної для їхньої діяльності інформації. Поки можна говорити тільки про існування деяких податкових пільг, якими володіють кооперативи, якщо вони відносяться до суб'єктів малого підприємництва. Але й у відношенні цих пільг не припиняються атаки з боку податкових і фінансових органів.
Не звернено належної уваги на те, що виробничі кооперативи, по-перше, - найбільш характерний суб'єкт малого підприємництва, що діє як юридична особа, основною ознакою якого є чисельність його працівників. На відміну від учасників господарчих товариств, для яких праця в них не обов'язковий, члени виробничого кооперативу, як загальне правило, трудяться в ньому. З урахуванням цієї обставини кооперативи є найбільш типовими суб'єктами малого підприємництва, що бідують у підтримці владних структур, особливо на початку діяльності. У програмах приватизації, наприклад, можна передбачати перетворення
невеликих державних і особливо муніципальних підприємств у виробничі кооперативи, а не тільки в акціонерні й інші господарчі товариства.
Кооперативним об'єднанням (союзам, асоціаціям) варто наполегливо виходити з пропозиціями про створення за прикладом багатьох інших країн в органах виконавчої влади підрозділів з питань кооперації. Необхідно щоб фонд підтримки малого підприємництва робив цільовим призначенням фінансову підтримку виробничим кооперативам, що відповідають ознакам суб'єкта малого підприємництва.
Прийняття законодавчих актів про виробничі кооперативи повинне супроводжуватися конкретними кроками по їхній підтримці і розвиткові в Україні. В основному документі для Всесвітньої конференції ООН на вищому рівні з питань розвитку, що відбулася в Копенгагені в 1995 році, відзначається великий розмах сучасного кооперативного руху й утримувалися рекомендації до всіх країн- учасницям ООН ужити заходів по його підтримці.
Що ж лежало в основі рішення про виключення кооперативів з економічного життя країни, прийнятого реформами економіки того років, невідомо. Можна припустити, що від кооперативів відмовилися як від недержавної форми підприємства радянського періоду, щоб відкрити широку дорогу новим організаційно-правовим формам приватного бізнесу, переважно акціонерним товариствам і товариствам з обмеженою відповідальністю.
Життя показало помилковість відмовлення від кооперативів. По-перше, тому, що людям обмежили право вибору, без якого жодне суспільство не може вважати себе демократичним, а по-друге, тому, що кооперативної цінності, яким прихильно близько 800 мільйонів чоловік у світі, не можна виключити з життя одним розчерком пера.
В даний час немає точних даних про кількість збережених або знову виниклих виробничих кооперативів.
Список використаної літератури:
1. Конституція України: Прийнята всенародним голосуванням 1грудня 1993 року .
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435- VI.
3. Закон України "Про кооперацію" від 10.07.2003 р. №1087-IV.
4. Баликінска В.Д. Правове регулювання підприємницької діяльності. Навчальний посібник. - М.: Инфра-М, 1997. - с.237
5. Бусигін А.В. Підприємництво. Підручник. - М.: Инфра-М, 1998.
6. Цивільне і підприємницьке право: Збірник документів. Частина 1. /під -загальної ред. Богачевой Т.В. - М.: ТОН Остожье, 1999. - 959 с.
7. Цивільне і торговельне право закордонних держав. - М. ,1993
8. Ерицян А.В. Державний контроль за дотриманням законодавства суб'єктами підприємницької діяльності (теоретичний аспект) //Держава і право, 2002. - 32. - с.103-108
9. Підприємницьке право в XXI столітті: наступність і розвиток. /Лаптєв В.В., Занковский С.С., Михайлов Н.И.і й ін. -М., 2002. -192 с.
10. Підприємницьке право. Підручник для вузів /під ред. Эриашвили И.Д., Шулік А.М. - М.: ЮНІТІ, 2000. - 415 с.
11. Цивільне право. Підручник. Ч.1. /під ред. Сергєєва А.П., Толстого Ю.К. - М.: Видав-во ТЕІС, 1996г., С.372.
12. Цивільне право України, Підручник у 2-х кн. /О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. та ін. ; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової 2-е видав-во, допов. і перероб. К.: Юрінком Інтер 2004 р. Кн. І 736 с.
Loading...

 
 

Цікаве