WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Методи ідентифікації малих підприємств - Реферат

Методи ідентифікації малих підприємств - Реферат

Реферат на тему:

Методи ідентифікації малих підприємств

Малі підприємства відіграють важливу роль у соціально-економічному розвитку країни. Так, малий бізнес здійснює вагомий вплив у створенні робочих місць, реалізації інновацій, впровадженні нових товарів та послуг тощо. Проте, визначити, наскільки ж важливим є малий бізнес, досить складно, оскільки не існує єдиного надійного джерела даних по малому бізнесу. Частково це пов'язано з тим, що саме поняття "малий" є досить відносним.

У різних країнах використовують різні класифікаційні ознаки (критерії) визначення малого підприємства. Встановлено граничні величини, при досягненні яких підприємство перестає відноситись до категорії малих. Як правило, обмеження стосуються чисельності працюючих, розміру капіталу, річного обороту, обсягу інвестицій, валюти балансу тощо.

Загалом виділяють кількісний, якісний та комбіновані підходи до визначення малого підприємництва.

При кількісному підході, частіше всього використовують такі легко доступні для аналізу критерії, як число зайнятих, об'єм продажу (оборот), балансова вартість активів. При цьому можливе використання лише одного із критеріїв, або ж їх комбінування. Але, хоча подібні критерії і являються найбільш поширеними, розподіл думок про кількісні зміни таких критеріїв дуже широкий навіть в рамках однієї і тієї ж країни. Що пояснюється як широким спектром задач, для яких використовуються формальні визначення, так і різним рівнем розвитку економіки в різних регіонах. На додаток до вищезазначених об'єктивних факторів накладаються і суб'єктивні представлення тих чи інших дослідників чи політиків щодо визначення малого бізнесу. [3]

Таким чином існує ряд загальноприйнятих критеріїв щодо визначення малого бізнесу:

- сукупні активи;

- власний капітал;

- щорічна виручка від продажу;

- кількість працівників.

Кожен критерій має свої переваги, але у критерію кількості працівників їх найбільше. Окрім всього іншого, даний критерій являється : інфляційно-стійким, прозорим, порівнюваним та доступним. [6]

Загалом, головними перевагами кількісних визначень являться зручність їх в використання. Основними недоліками кількісних підходів являється їх абсолютність, відсутність теоретичної бази, яка визначає вибір того чи іншого показника і меж його зміни, і в зв'язку з цим важкість їх використання для порівняльного аналізу.

Якісні ж варіанти визначення передбачають використання якісних критеріїв. Можливе також доповнення якісного визначення певними кількісними показниками. Але і такий підхід опирається в основному на суб'єктивні судження і досвід.

Прикладом якісного підходу є визначення Ван Хорна. При аналізі особливостей стратегічного планування малих фірм Ван Хорн виділяє п'ять характерних рис, притаманних в стратегічному аспекті малим фірмам:

- відносно невелика кількість виробляємих продуктів;

- порівняно обмежені ресурси і потужності;

- менш розвинені системи управління, адміністративних процедур і технологій, необхідних для оцінки і контролю стратегічного положення фірми;

- несистематичність менеджменту, неформальність відношення до тренінгових програм;

- головні управлінські посади і більшість акцій утримується засновниками підприємства або їх родичами.

На базі цих характеристик Ван Хорн запропонував критерії визначення малих і середніх підприємств.

Перевагами якісного підходу є досягнення в деякій мірі його теоретичного обгрунтування і врахування широкого спектру "інтуїтивно" притаманних різним підприємствам якісних критеріїв, таких як "система менеджменту", "система контролю продуктивності", "система мотивації продуктивності" тощо. Головними недоліками даного підходу являються складність практичного його застосування, обумовлена складністю у доступі до внутрішньої інформації фірми для визначення ряду характеристик, а також недостатньо широкий спектр самих критеріїв.[3]

Прикладом комбінованого підходу є визначення малого підприємства, запропоноване в 1971 р. Болтонським комітетом. Велика Британія в 70-х роках уперше висунула проблему критеріїв малих підприємств.

Болтонський комітет запропонував економічне та статистичне визначення малої фірми. Згідно з економічним визначенням до малих фірм належать фірми, які відповідають трьом умовам:

- фірма володіє відносно невеликою часткою ринку в ринковому просторі її сфери діяльності;

- керівництво фірмою здійснюється її власником (або співзасновниками) особисто, а не формалізованою управлінською структурою;

- фірма є незалежною (не є частиною великого підприємства).

Статистичний метод є базою для міжнародного порівняльного аналізу деяких сторін розвитку малого бізнесу, таких як вклад підприємств малого бізнесу у ВНП, у вирішення проблем зайнятості, експортну діяльність, розвиток інновацій тощо. Характерним є використання різних визначень для різних галузей і варіації одних і тих же критеріїв для різних сфер діяльності.

Так згідно з методологією Болтонського комітету підприємство галузі промисловості є малим, якщо кількість зайнятих на даному підприємстві не більше 200 чол. У галузі будівництва та добування корисних копалин число зайнятих не повинно перевищувати 25 чол. Для певних галузей обмежуючими величинами є річний оборот. Так, у роздрібній торгівлі та сфері послуг оборот не має бути більше 50 тис. фунтів стерлінгів. Для продажу автомобілів гранична величина обороту становить 100 тис. фунтів стерлінгів, а в оптовій торгівлі - 200 тис. фунтів стерлінгів. Щодо транспорту, то у власності малої фірми не повинно перебувати більше як 5 транспортних засобів.

Проте даний підхід має декілька суттєвих недоліків, зокрема:

- множинність критеріїв;

- наявність різних числових параметрів зміни критеріїв для різних галузей, що ускладнює використання такого визначення;

- використання грошових показників, які потребують коригування на інфляцію. [4]

Слід відмітити, що навряд чи існує єдино вірне для вирішення всіх поставлених завдань визначення малого підприємства. Існує певна розмитість меж між кількісними визначеннями "малий-середній-великий" бізнес. Для різних цілей і завдань правомірним є використання різних підходів. Разом з тим при статистичному аналізі не слід забувати про проблему визначення малого бізнесу.

Література:

1. Колесникова Л.А. Малый и средний бизнес: эволюция понятий и проблема определения.// http://www.ecsocman.edu.ru/

2. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання. Навч. Посібник. / За ред. Л.І. Воротіної. К.: Видавництво Європейського університету, 2002. - 307 с.

3. Nicolas C. Siropolis. Small business management. A guide to entrepreneurship. Houghton Mifflin Company. - Boston. - 1997. - pp. 672.

Loading...

 
 

Цікаве