WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Планування заходів зі зниження собівартості продукції на ВАТ «Жидачівський сирзавод» - Дипломна робота

Планування заходів зі зниження собівартості продукції на ВАТ «Жидачівський сирзавод» - Дипломна робота

Залежно від прийнятого методу розподілу витрат у теорії і практиці застосовують такі методи:

  • Метод загальної калькуляції (розподіл на калькульований об'єкт усіх витрат як змінних, так і постійних);

  • Метод "величини покриття" ( розподіл тільки змінних витрат)

Статті калькуляційних витрат(рис. 2.3.3):

  • Сировина і матеріали.

Ця стаття містить витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали. Крім ціни матеріалів, ураховуються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи тощо).

  • Зворотні відходи.

У процесі виробництва утворюються відходи від сировини і матеріалів. Їх відповідно оцінюють і віднімають від вартості сировини і матеріалів. Ці відходи можуть реалізовуватись або можуть бути використані для підсобного виробництва.

  • Покупні вироби і напівфабрикати.

Ці відходи йдуть на комплектування основних виробів підприємства. Це кооперативні поставки, які, як правило, є дешевшими, ніж виготовлення виробів і напівфабрикатів самим підприємством. У їх вартість також включають транспортно-заготівельні витрати.

  • Паливо і енергія на технологічні цілі.

Включають витрати на паливо, електроенергію, пару, газ, тепло та інше, які використовуються в технологічному процесі для зміни стану або форми предметів праці і обчислюються за нормами витрат і тарифами на енергію.

  • Основна заробітна плата промислово-виробничого персоналу.

Це витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих у виготовленні основної продукції. Обчислюється згідно з встановленими нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифних ставок або відрядних розцінок на операції, деталі, вузли.

  • Додаткова заробітна плата промислово-виробничого персоналу.

Обчислюється у відсотках від основної заробітної плати (оплата відпусток, виконання державних обов'язків, різні доплати).

  • Відрахування на соціальне забезпечення виробників. Обчислюється у відсотках від суми основної та додаткової заробітної плати.

  • Витрати на підготовку та освоєння виробництва.

Це витрати, які передбачають: витрати на освоєння нових виробничих об'єктів: виробництва, цехів, агрегатів (пускові витрати); підготовку та освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості. Ці витрати списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їхнього відшкодування.

  • Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування, в тому числі амортизацію, є комплексними і охоплюють витрати на: амортизацію, відрахування від балансової вартості цих видів засобів праці; електроенергію; паливо для приведення в дію машин і устаткування, стиснуте повітря, технологічний інструктаж, ремонтні роботи, оплату праці з відповідними відрахуваннями на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини. На ці витрати складається кошторис для кожного підрозділу виробництва на рік (квартал). Вони обчислюються методом розподілу на одиницю того чи іншого виду продукції.

  • Загально-цехові витрати.

Це витрати на утримання, виробниче та господарське обслуговування в межах цеху, певного виробничого підрозділу (заробітна плату цехового персоналу, відрахування на соціальні потреби працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування стосовно будівель і споруд, кошти на їх утримання, ремонт, на охорону праці тощо).

  • Загальнозаводські витрати.

Це загальногосподарські витрати на рівні підприємства в цілому. Додатково до них включають витрати на вибір і підготовку кадрів, відрядження, обов'язкові платежі (страхування майна, платежі за забруднення довкілля), виплати відсотків за кредити та інше.

  • Втрати від браку продукції.

У ряді галузей виробництва плануються нормативні втрати від браку продукції, який утворюється в процесі технології виробництва. Це, зокрема, в промисловості виробництва будівельних матеріалів.

  • Інші виробничі витрати.

Це можуть бути непередбачувані витрати, які виникли в процесі організації виробництва: зміна тієї чи іншої сировини, матеріалів, їх подорожчання, непередбачувані простої у зв'язку з не подачею електроенергії та інше.

  • Поза виробничі витрати.

Охоплюють витрати, пов'язані з вивченням ринку, на рекламу та продаж продукції, ті з них які є непрямими, їх роз приділяють між виробами пропорційно виробничій собівартості.

Таким чином, методи калькулювання, які застосовуються на підприємстві, прямо впливають на розрахунок собівартості продукції. Тому аналіз собівартості слід розпочинати з ознайомлення з цими методами та способами розподілу непрямих витрат між окремими виробами.

Схема формування собівартості за статтями калькуляції

Рис. 2.3.3

Основна та додаткова заробітна плата

Відрахування на соціальне страхування

Витрати на підготовку і освоєння виробництва

Загально виробничі витрати

Інші виробничі витрати

Втрати від браку

Відомо, що сукупні витрати підприємства залежно від їх призначення виражаються різними показниками. Згідно з чинним законодавством та інструктивними матеріалами визначаються такі показники:

      • валові витрати;

      • кошторис виробництва;

Показник валових витрат введено в систему економічних обчислень та обліку на підприємствах для зизначення оподаткованого прибутку відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства". Він є синтетичним показником і включає не лише ті витрати, що формують собівартість продукції, а й інші.Тому цей показник при аналізі собівартості продукції нерозглядається.

Кошторис виробництва ― це витрати підприємства, повязані з основною діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Кошторис виробництва і собівартість загального обсягу продукції, як правило, не збігаються.

Кошторис виробництва складається за економічними елементами, до яких належить:

  1. матеріальні витрати;

  2. витрати на оплату праці;

  3. відрахування на соціальні заходи;

  4. амортизація;

  5. інші операційні витрати.

Практичне значення кошторису виробництва полягає в тому, що узагальнюючи по елементні витрати підприємства, він показує їхню структуру (витрати на матеріали, персонал, основні фонди і ін.) і дає можливість визначити фактори, які негативно впливають на вартість продукції.

Порядок розробки кошторису залежить від стадії форм прогнозування, наявності інформації, розміру підприємства.

Кошторис на виробництво виготовленої продукції розробляється, коли вирішені такі головні питання:

  • є замовлення на продукцію, яку може випускати підприємство, визначено її асортимент, кількісні та якісні показники;

  • вирішені питання постачання основної сировини, матеріалів, комплектуючих деталей і вузлів, запасних частин, допоміжних матеріалів і ін.;

  • визначені постачальники і ціни на сировину, що постачається, матеріали, комплектуючі та ін.;

  • розроблений технічно-промисловий фінансовий план:

    • технічне оснащення виробництва;

    • приведення потужностей у відповідність до програми виробництва;

    • безпосередні фінансові та матеріальні витрати на технічне переоснащення;

      • визначена договірна ціна на поставку готової продукції зі кожним її видом.

Маючи пакет необхідних вихідних даних, включаючи сюди витрати палива, енергії, заробітної плати та ін. витрати, розробляється кошторис всього виробництва і виводяться абсолютні витратні показники та можливий дохід від реалізації виготовленої продукції.

За відсутності фактичних витрат на окремі елементи виробництва беруться розрахункові показники, які потім корегуються на прогнозі коефіцієнта при зміні обсягу виробництва, кількості персоналу, вартості основних фондів та інше.

3. Аналіз собівартості продукції на підприємстві

3.1 Загальний аналіз основних техніко-економічних показників та оцінка діяльності підприємства

Loading...

 
 

Цікаве