WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Планування заходів зі зниження собівартості продукції на ВАТ «Жидачівський сирзавод» - Дипломна робота

Планування заходів зі зниження собівартості продукції на ВАТ «Жидачівський сирзавод» - Дипломна робота

Отже, відображаючи процеси виробництва, обігу та розподілу, собівартість виступає як один з важливих синтетичних показників діяльності підприємства.

Принципи формування собівартості продукції :

  • чітке розмежування витрат підприємства по сферах господарської діяльності ─ виробнича, адміністративна, капітальні вкладення, невиробнича, збутова;

  • безпосередній зв'язок витрат з процесами виробництва та обігу;

  • зміщення витрат в процесі відтворення для відновлення основної виробничої діяльності;

  • повний облік фактичних витрат незалежно від рівня дотримання встановлених норм та умов;

  • прямий зв'язок витрат на виробництво продукції з визначеним періодом часу.

В господарській практиці склад витрат, які включають в собівартість промислової продукції, визначається в централізованому порядку. Для забезпечення єдиних засад формування собівартості продукції і фінансових результатів на підприємствах України незалежно від форм власності рекомендується дотримуватися основних засад "типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції у промисловості".

Планування собівартості продукції для підприємства є складовою частиною планування діяльності промислового підприємства і включає систему техніко-економічних розрахунків, які відображають величину поточних витрат, що включаються до складу собівартості валової продукції, а також витрати усього промислового циклу по етапах управління (рис.2.1.1).

Етапи процесу управління витратами підприємства

Рис. 2.1.1

Оцінка взаємозв'язку діяльності підприємства та необхідних для цього витрат

Проектування організаційно-економічного організму управління витратами підприємства

Аналіз зовнішнього середовища

Прийняття рішень про здійснення окремих видів витрат

Формування планових та нормативних показників і їх доведення до виконання

Облік, розподіл та поточний контроль витрат

Аналіз та внутрішній аудит витрат

Економічне стимулювання та санкції за результатами управління витратами

Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва і збуту кожного виду та всієї промислової продукції підприємства.

Головним завданням аналізу собівартості продукції є:

  1. оцінка обґрунтованості планових завдань із собівартості продукції;

  2. перевірка достовірності інформації про фактичну собівартість;

  3. оцінка виконання планових завдань за узагальнюючими показниками їх динаміки;

  4. дослідження структури витрат порівняно з плановими даними та в динаміці;

  5. виявлення резервів зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

  6. розроблення заходів щодо забезпечення ефективного управління витратами і формування собівартості продукції.

Визначивши мету, завдання, послідовність розробки плану, необхідно з'ясувати, що саме впливає на рівень витрат на виробництво.

Собівартість продукції є комплексним показником, в якому відображена велика кількість факторів, що впливають на рівень собівартості. Усі фактори можуть бути поділені на зовнішні, тобто ті, які знаходяться поза підприємством та внутрішнього порядку.

До зовнішніх відносяться:

  • зміна цін на матеріали, напівфабрикати, інструмент, пальне, енергію, які підприємство отримує від сторонніх підприємств;

  • зміна встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, а також різного роду обов'язкових внесків, відрахувань і нарахувань на заробітну плату (наприклад, соціальне страхування);

  • зміна тарифів на перевезення вантажів;

  • інші.

Основними внутрішніми факторами є:

  • підвищення продуктивності праці;

  • зниження трудомісткості продукції;

  • зниження матеріаломісткості продукції;

  • ліквідація втрат від браку;

  • інші.

На відхилення фактичної собівартості одиниці продукції від планової впливають зміни:

  • обсяг виробництва;

  • постійних витрат;

  • змінних витрат.

Розрахунок вищеназваних чинників на відхилення фактичної собівартості одиниці продукції проводять методом ланцюгових підстановок.

Розрізняють поточні та перспективні резерви зниження собівартості включають усі види непродуктивних витрат (явні і приховані), також перевитрати ресурсів і надмірні витрати грошових коштів, виявлених в ході аналізу.

До перспективних резервів відносять:

  • збільшення обсягів випуску продукції;

  • впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Дослідженню відносного рівня витрат за кордоном надають великого значення. Аналіз відносного рівня витрат закордонні економісти вважають одним із наріжних каменів аналізу конкуренції.

Відносний рівень витрат звичайно виражається індексом, який обчислюють як частку від ділення витрат даного підприємства на середні витрати кожного з його конкурентів. Таким чином, якщо індекс дорівнює одиниці, то це означає, що витрати даного підприємства збігаються з втратами його конкурентів. Якщо індекс менший від одиниці – витрати нижчі, якщо більший, то конкуренти мають переваги.

Для того, щоб домогтися успіхів у майбутньому і не витрачати зайвого часу на виявлення резервів збільшення обсягу продукції (послуг) і зниження собівартості за минулі періоди, необхідно систематично вести оперативний, внутрігосподарський, порівняльний аналіз.

Одночасно повинна враховуватися і перехідна економія по тим заходам, що здійснені в попередньому році. Її можна визначити як різницю між річною економією і її частиною, врахованої в планових розрахунках попереднього року. По заходах, що плануються протягом ряду років, економія обчислюється виходячи з обсягу роботи, виконуваної за допомогою нової техніки, тільки в звітному році, без обліку масштабів упроваджених до початку року.

Розрахунки планової собівартості окремих видів товарної, реалізованої продукції використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, внутрішньовиробничого планування, формування цін і стратегії розвитку підприємства.

Витрати підприємства класифікуються за такими ознаками (рис.2.1.2):

Групування витрат за кваліфікаційними ознаками

Рис. 2.1.2

Ознака кваліфікації

Групування витрат

За способом перенесення вартості на продукцію

  • Прямі витрати;

  • Непрямі витрати

За видами продукції

  • Витрати на вироби;

  • Витрати на групи виробів;

  • Витрати на замовлення

З економічним змістом (елементами витрат)

  • Матеріальні витрати ;

  • Витрати на оплату праці;

  • Відрахування на соціальні заходи;

  • Амортизація;

  • Інші витрати

З цільовим призначенням (статтями калькуляції)

  • Прямі виробничі витрати;

  • Витрати на утримання й експлуатацію машин і механізмів;

  • Загально виробничі витрати;

  • Адміністративні витрати;

  • Витрати на збут

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

  • Умовно-змінні витрати;

  • Умовно-постійні витрати;

  • Інші (змішані, незворотні, альтернативні)

За місцем виникнення витрат

  • Витрати виробництва;

  • Витрати цеху;

  • Витрати дільниць;

  • Витрати функціональних служб

За календарними періодами

  • Поточні витрати;

  • Одноразові витрати

За функціями управління

  • Виробничі витрати;

  • Невиробничі витрати

За рівнем планування і контрольованості

  • Регульовані (нерегульовані) витрати;

  • Нерегульовані (неконтрольовані) витрати

За звітними періодами

  • Капітальні витрати;

  • Фінансові витрати

В залежності від доцільності їх здійснення

  • Продуктивні витрати;

  • Непродуктивні витрати

За ступенем залежності від прийняття рішень

  • Релевантні витрати;

  • Не релевантні витрати

За порядком обчислення

  • Фактичні витрати;

  • Планові (бюджетні) або прогнозовані;

  • Нормативні витрати

За ознакою переносу вартості в часі

  • Операційні витрати;

  • Витрати на амортизацію

Loading...

 
 

Цікаве